Тайм-аут для Донбасу. Експерти розповіли, що буде після перенесення бойовиками "виборів"

Тайм-аут для Донбасу. Експерти розповіли, що буде після перенесення бойовиками "виборів"

Фото: Reuters

Сторони конфлікту мають кардинально протилежні моделі вирішення ситуації із виборами. Наступні кілька тижнів покажуть, хто першим зважиться на компроміс.

Фото: Reuters
Скасування "виборів" бойовиками отримало можливість стати реальністю після зустрічі "нормандської четвірки" у Парижі.

За її результатами президент Франції Франсуа Олланд заявив, що вибори мають відбутися за українським законодавством у наступному році, оскільки Верховній Раді потрібен час для внесення відповідних змін до законодавства. Адже чинний закон про вибори не передбачає, зокрема, обов'язкової участі українських партій у виборах та українських ЗМІ у висвітленні процесу, бо раніше такої необхідності не було.

Крім того, має бути прописаний процес голосування переселенців за нинішнім місцем проживання, зауважив у вівторок лідер фракції БПП Юрій Луценко. За словами Олланда, вибори мають бути проведені не пізніше ніж 90 днів після ухвалення закону.

За результатами "паризьких домовленостей" президент Росії Володимир Путін пообіцяв дати доручення поговорити з ватажками "ДНР" і "ЛНР" з приводу скасування їхніх фейкових виборів. За словами Петра Порошенка, Путін "пообіцяв докласти всіх зусиль і проінформувати нас не пізніше вівторка (6 жовтня) про те, що це рішення буде прийнято, а не буде прийнято - буде відповідальність".

Після Парижу: зони ризику для України

Після Парижу: зони ризику для України

У понеділок, 5 жовтня, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що терористи "ДНР" і "ЛНР" не виключають перенесення дати псевдовиборів. Водночас представник від "ДНР" підгрупи з політичних питань Контактної групи розповів, що їхньою умовою була обов'язкова амністія для учасників подій на Донбасі. Цього ж дня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров розповів про сигнали, які Москва пускає бойовикам Донбасу. "Про реакцію ми дізнаємося додатково ", - сказав він.

Ймовірно, що сигнали йшли справно, адже на 6 жовтня було призначено засідання Контактної групи на тему "особливості проведення місцевих виборів на Донбасі". У результаті бойовики відмовилися від проведення фейкових виборів 18 жовтня і 1 листопада. Проте не скасували їх.

"За підсумками цієї роботи (Мінські переговори – ред.) повідомляємо про згоду "ДНР" і "ЛНР" на перенесення виборів з 18 жовтня і 1 листопада на наступний рік", - йдеться у заяві представників "ЛНР" та "ДНР" Владислава Дейнего і Дениса Пушиліна.

Примітно, що терористи спотворюють інформацію, заявляючи, що вони самі хотіли перенести "вибори" на 21 лютого і навіть подали відповідну пропозицію "нормандській четвірці": "Ми із задоволенням зазначаємо, що пропозиція "ЛНР" про перенесення виборів на Донбасі на 21 лютого 2016 року за умови повного виконання Києвом політичних пунктів "Мінська-2" врахована "нормандською четвіркою". Ймовірно, що так вони намагаються "зберегти обличчя". Адже для проросійськи налаштованих жителів Донбасу це є очевидним виявом слабкості Росії та представників терористичної верхівки.

За ці поступки терористи вимагають від України амністії, а також переголосування поправок до Конституції України в узгодженій з ними редакції. Також деякі представники терористів заявляли, що у виборах на окупованій території не мають брати участь партії, які підтримують АТО. А це, по суті, усі, окрім "Опозиційного блоку", зібраного з екс-регіоналів, та Компартії, яка є на межі заборони.

Водночас українська сторона наполягає на необхідності виведення іноземних військ з території Донбасу та роззброєння місцевих бойовиків вже зараз - безвідносно до дати виборів. Крім того, за словами нардепа Юрія Луценка, закон про амністію не передбачає її для тих, хто причетний до вбивств і катувань.

План Мореля. Мінська міфологія

Останнім часом багато розмов точилося навколо так званого плану Мореля, начебто створеного для врегулювання конфлікту на Донбасі. Морель - координатор політичної підгрупи тристоронньої контактної групи.

ЗМІ писали про те, що план Мореля передбачає, зокрема, узгодження нового закону про вибори з бойовиками. Російські ЗМІ зазначають, що за цим планом вибори на Донбасі де-юре пройдуть за українським законом, але де-факто – "ЛНР-ДНР" проводитимуть їх за своїми правилами.

Водночас експерти наголошують, що плану Мореля як такого немає. Президент Петро Порошенко також спростував існування плану Мореля. Він наголосив, що лідери країн "нормандськох четвірки" ніяких додаткових угод у Парижі не підписували і жодні зміни до Мінських домовленостей вноситися не будуть.

ТСН.ua запитав у експертів, як далі політики вирішуватимуть ситуацію з такими суперечливими вимогами сторін та чи не заведуть бойовики знову стару "пісню" про власні "вибори" у наступному році.

Фото: Facebook/Олександр Сушко
Олександр Сушко, директор Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва:

- Вибори - це елемент торгу. Йдеться про те, що бойовики готові відкласти їх і вступити у переговорний процес у рамках Тристоронньої контактної групи з тим, щоб провести вже інші вибори відповідно до Мінських угод, які чітко передбачають вибори за українським законодавством. Загалом, без відмови від цих виборів робочим групам, які зараз засідають у Мінську, не було б чого робити. А зараз починається новий раунд політичної боротьби.

Обидві сторони мають своє власне бачення, як треба проводити вибори. І на сьогоднішній день ці бачення неймовірно далекі одне від одного. Чи зможуть вони якось домовитися - це питання найближчих тижнів, коли будуть вестися консультації. Дуже багато чого залежить від позиції, яку займуть наші західні партнери.

Позиція України полягає у тому, що вибори мають відбутися за українським законом, який у свою чергу базується на принципах ОБСЄ, підписаних в тому числі Росією. Стандарти ОБСЄ передбачають базові умови для виборів: забезпечення свободи політичної діяльності для всіх юридично зареєстрованих політичних сил; свободу ведення політичної агітації; свободу зборів; свободу медіа (як відомо, на окупованих територіях немає українських телеканалів); виборче право вимушених переселенців - не тільки голосувати, а й балотуватися; створені належним чином виборчі комісії. І це ще не кажучи про такі базові речі як відсутність атмосфери залякування і страху, яка унеможливлює проведення виборів, роботу спостерігачів та комісій.

Зі свого боку бойовики пропонують свою модель. У них взагалі не йдеться про політичні партії. Вони пропонують проводити вибори без партій, тільки по мажоритарці. З цього слідує, що ніякої свободи політичної агітації не буде забезпечено, партії не зможуть вільно діяти, а, відповідно, український закон буде чистою фікцією. Вони також хочуть самі формувати виборчі комісії і контролювати процес з тим, щоб реєструвати, кого хочуть, і відмовляти тим, кого не хочуть бачити там.

На сьогоднішній день це стартовий рівень цих переговорів.

Зараз ймовірність того, що вибори будуть проведені за стандартами ОБСЄ, низька. Але є розрахунок на те, що у Путіна все ж переважить бажання мати повністю легітимну владу, не тільки підконтрольну йому, а й визнану як міжнародним співтовариством, так і Україною. Це може спонукати його до певної гнучкості у переговорах, яка буде проявлятися через гнучкість бойовиків.

Але тут також є багато питань. Зараз росіяни почали готуватися до виборів у штатному режимі, тобто почали роботу над створенням на окупованих територіях вже політичної інфраструктури, не бойової. Вони хочуть створити політичне крило сепаратистів, які не були б напряму пов'язані з військовими діями і злочинами, щоб ці люди були відносно незаплямовані вбивствами. І зараз ця робота ведеться. Я підозрюю, що на певному етапі вони будуть готові презентувати певні квазіполітичні партії чи рухи, які представлятимуть ідеологію "ДНР-ЛНР", щоб із ними вийти на вибори.

Але втілення стандартів ОБСЄ у повній мірі означатиме фактично демонтаж режиму "ДНР-ЛНР", тому що вони базуються саме на непримиренній ідеологічній доктрині, на відсутності реальної політичної конкуренції і силовому витісненні будь-яких українських політичних суб'єктів з донецького і луганського політичного поля. Зараз там не існує жодного осередку українських партій, тому про це можна говорити як про можливість їх відтворення ще до старту виборчого процесу. Звісно, інфраструктура українських політичних партій буде куцою, незрілою, але бодай якась, щоб можна було сказати, що вона існує, адже без цього ніяких стандартів ОБСЄ немає, а відтак і легітимності. Власне на це, я так думаю, йде розрахунок української сторони. Говорячи про вибори і формально готуючись них, українська сторона висуватиме такі вимоги, виконання яких означатиме хоча б частковий демонтаж режиму "ДНР-ЛНР" і, відповідно, деокупацію.

Цей шлях складний, але наразі іншого немає, враховуючи всі зобов'язання які Україна взяла на себе в рамках Мінських домовленостей.

Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень:

- З одного боку, зараз перенесення виборів можна трактувати як поступку, реалізацію запланованих домовленостей, тому що тема виборів була однією з основних під час переговорів у Парижі. Та й усі сторони, в тому числі і Росія, розуміли, що проведення фейкових виборів, які ніхто не визнає, поставить у певний ступор ці Мінські домовленості. З іншого боку, знову ж таки є питання санкцій, яке може актуалізуватися.

Зараз ситуація залежатиме від того, наскільки та сторона буде готова до а-ля інтеграційних сценаріїв, про які вони говорять.

Були озвучені чіткі пропозиції від української сторони щодо законодавства, яке може бути прийнятним, зокрема це і можливість брати участь у виборах і тих людей, які залишили регіон, це присутність українських політичних партій, присутність ЗМІ. Якщо ці компроміси будуть досягнуті, тоді можна буде говорити про просування до політичного врегулювання.

Зараз це швидше тайм-аут, ми отримуємо певний перепочинок. Але не виключений ризик того, що у лютому представники керівництва "ДНР-ЛНР" знову почнуть готувати власні "вибори".

Плану Мореля не існує. Наскільки я розумію, це був комплекс різних пропозицій, які лунали з різних сторін під час перемовин цієї групи. Зараз українська сторона просто йде у фарватері тих домовленостей, які були досягнуті раніше, трохи менше року тому.

Ольга Скичко

Повʼязані теми:

Наступна публікація