Тінь Москви у Білорусі. Який посил Лукашенко передав Порошенку від Путіна

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Білоруський лідер грає у подвійну гру, намагаючись гратися у політику подвійних стандартів.

Цього тижня відбувся форумів регіонів України та Білорусі. Олександр Лукашенко - формальний друг Володимира Путіна, а Петро Порошенко - ворог Кремля. 

Як зазначається у сюжеті ТСН.Тиждень, під час офіційних виступів після переговорів обидва прикривали рукою рота. Будь-який психолог скаже - це правдива ознака недовіри до співрозмовника. Оптимісти навпаки вкажуть на озвучені гарантії військової безпеки для України з боку Білорусі. 

Гуркіт асфальтоукладача заважав спати центру Гомеля ще на початку тижня, а вже зранку п'ятниці ці вулиці блищали чистотою, як нова копійка. Свіжа тротуарна плитка, оновлені фасади будинків, державні прапори України та Білорусі мали засвідчити, що візиту Петра Порошенка тут приділяють велику увагу. Формально, зустріч лідерів Білорусі та України відбувалася в рамках "Форуму регіонів" – цілого циклу бізнесових переговорів із підписанням контрактів на сотню мільйонів доларів. Гомель підкреслював, що для білорусів важливо продемонструвати українцям партнерство. "Дійсно вони дуже радушно і дуже серйозно завжди готуються. Відверто кажучи, більше проблем не з білоруською, а з українською стороною з точки зору організації", - поділився інформацією посол України в Білорусі Ігор Кизим.

Втім, утворення спільних підприємств та економічні договори мали другорядний характер і цілком залежали від  головної інтриги між двох країн: боятися Києву військової атаки з білоруського кордону чи ні. "Кордон дружби і ні в якому разі не допустити, щоб для України з боку Білорусі була будь-яка загроза. Ми не чекаємо, знаємо, що цього не буде, але не хочемо, щоб Росія використала Білорусь, щоб зайти нам у фланг", - заявив президент України.

За півтора тижні до цього друг Порошенка Олександр зустрічався із ворогом Порошенка Володимиром Путіним. Навіть на людях Лукашенко розсипався у компліментах Путіну, назвавши частину Білорусі Росією. Хоча дуже показово обмовлявся. "На могильовській землі, за настроєм знаю вас давно, бачу, що ви почуваєтесь тут як у себе вдома, на цьому клаптику, можна сказати, руської землі. Це таке місто, я би сказав, навіть більше руське, ніж білоруське, це Схід Укра... Білорусі. Завжди заради бачити вас тут", - сказав білоруський лідер.

Кремль, без сумніву, тисне на Мінськ своїм бажанням створити в Білорусі військову базу за аналогією з Кримом. З огляду на долю Криму, президент Лукашенко опирається цьому, як може, що є плюсом для України.

"Лукашенко чудово розуміє, що перша військова база на території Білорусі – це кінець білоруської незалежності. Тому щодо російського вектора, щодо вектора, в тому числі й військового, військової присутності Росії, він захищає не стільки Білорусь – він захищає власне життя. А це, можливо, навіть більш потужна мотивація", - вважає експерт Ігор Тишкевич.

Після розмов з Путіним Лукашенко демонстративно розпорядився посилити контроль на українсько-білоруському кордоні нібито через ризик потрапляння зброї з території України. Зброї, за фактом, не познаходили, однак Київ почув тривожні сигнали Мінська. Ці переговори і не могли бути простими, оскільки на них незримо присутня Москва, яка у власних інтересах підриває довіру між Києвом та Мінськом. Зустріч в Гомелі президентів Порошенка та Лукашенка була хоч і дружньою, але дуже емоційною, з різкими заявами на підвищених тонах.

Всі розуміли, що Лукашенко має послання від Путіна і спробує його донести. Серйозність теми затягнула переговори президентів на півтори години. Після них Порошенко і Лукашенко прибули до зали офіційних заходів підкреслено по-діловому. Після короткого обміну формальними заявами про успішність економічних зв'язків президент Білорусі заговорив прямим текстом: між Росією та Україною триває війна, довіри немає, Білорусь втягнута як посередник, хоча й не бажає цього, Євросоюзу та Сполученим Штатам немає місця в переговорах щодо Донбасу. Найголовніше – він проти використання Білорусі як плацдарма. "Ми, якщо і прийдемо до вас з півночі, я хочу, щоб це військові деякі почули в Україні, то ми прийдемо на комбайнах, тракторах, тролейбусах та автобусах. Ми ніколи не прийдемо до вас на танках", - заявив Лукашенко.

Без сумніву ці слова Лукашенко почули і в Кремлі, але там білоруського президента знають як облупленого. Гра в багатовекторність президенту Білорусі досі вдавалася дуже добре, а нині стає все складнішою. Голосування білоруської делегації в ООН хронічно проти українських ініціатив змусило наших дипломатів говорити навіть про зміни Мінського переговорного майданчика, наприклад, на Казахстан. Утім, український інтерес простий - краще поганий мир, ніж гарна війна. Порошенко заявив, що бачить білоруських військових навіть у складі миротворчої місії на Донбасі. "У чому полягає виконання мінських домовленостей? Все дуже просто: благаю, приберіть свої війська, Росіє, з нашої території! Чи довіряю я Лукашенко?! На 100% довіряю!!! Чи є важливою його місія? Надзвичайно важливою! Як і місія Білорусі! Взагалі, в Біблії сказано: блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться", - сказав Петро Порошенко.

Чимало скептиків вказують на гнучкість позиції білоруської сторони під тиском Росії. "Не слід забувати, що це – військово-політичний союзник Російської Федерації і сподіватися, що з території Білорусі не буде здійснено агресії – вони можуть бути використані Росією в разі потреби", - переконаний експерт Олександр Хара.

Чи означають нинішні результати, що Київ повірив Мінську? Це залежить від того, хто був на переговорах з Порошенком: президент незалежної Білорусі чи співголова союзної російсько-білоруської держави.

Залиште свій коментар

Вибір редакції