Трамп пропонує по $1 млн кожному мешканцю Гренландії: деталі "остаточної угоди"

Президент США Дональд Трамп змінив тактику щодо Гренландії, запропонувавши жителям острова безпрецедентні виплати в обмін на приєднання. Після переговорів з генсеком НАТО Марком Рютте він погодився зняти тарифні погрози союзникам, проте Данія вже заявила про «червону лінію».

Про це йдеться у статті Daily Mail.

«Остаточна угода» Трампа щодо Гренландії може передбачати виплату по 1 млн дол. кожному мешканцю — після гучного відступу від тарифних погроз. Президент США минулої ночі різко змінив риторику та відмовився від погроз силового захоплення Гренландії після напруженого протистояння з Великою Британією й іншими партнерами з НАТО.

За підсумками переговорів із генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте Трамп оголосив про досягнення «рамок майбутньої угоди» щодо арктичного острова, який, за його словами, має ключове значення для національної безпеки США. Він також заявив про призупинення планів запровадження торговельних тарифів проти Британії та інших держав, які виступили проти американських претензій на Гренландію.

Американські фондові ринки позитивно відреагували на цю новину, продовживши зростання, що почалося після запевнення Трампа не застосовувати військову силу для захоплення «великого, красивого шматка льоду».

Деталі угоди щодо приєднання Гренландії до США

У Білому домі обговорюють ідею запропонувати мешканцям Гренландії, чисельність яких становить близько 57 тис. осіб, виплату по 1 млн дол. у разі підтримки приєднання острова до США на референдумі.

Паралельно, за інформацією джерел, військові представники НАТО розглядали сценарій, за якого Данія могла б передати Сполученим Штатам «невеликі ділянки гренландської території» для розміщення американських військових баз.

The New York Times зазначає, що високопосадовці порівнювали таку модель з британськими військовими базами на Кіпрі, які мають статус суверенних територій Великої Британії.

Заяви Трампа про угоду щодо Гренландії

Сам Трамп охарактеризував потенційну домовленість як «остаточну довгострокову угоду». Відповідаючи на запитання про її тривалість, він сказав: «Безстроково. Обмежень у часі немає. Це угода назавжди».

Раніше американський президент опублікував заяву у своїй соцмережі Truth Social:

«Після надзвичайно продуктивної зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте ми сформували рамки майбутньої угоди щодо Гренландії і, фактично, всього арктичного регіону. Це рішення, якщо буде реалізоване, стане великим здобутком для Сполучених Штатів Америки та всіх країн НАТО».

Данія заявила про свої «червоні лінії»

Водночас у Копенгагені дали зрозуміти, що питання передавання Гренландії не підлягає обговоренню.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен наголосив, що можливе володіння островом США є «червоною лінією». За його словами, Данія й надалі зберігатиме суверенітет над Гренландією попри попередні заяви Трампа щодо її «придбання».

«Цього не станеться — США не володітимуть Гренландією. Це червона лінія», — сказав Расмуссен у коментарі телеканалу DR.

Як у Давосі вирішували долю Гренландії: про що домовилися

Нагадаємо, після зустрічі з Рютте в Давосі Трамп оголосив про створення «рамок майбутньої угоди» щодо Гренландії та Арктики, що дозволило скасувати запровадження жорстких 10% мит для європейських союзників. Президент США наголосив, що домовленість зміцнить безпеку Альянсу та міститиме обговорення ініціативи «Золотий купол» — нової глобальної системи протиракетної оборони. Для подальших переговорів призначено спецгрупу у складі віцепрезидента Джея Ді Венса, держсекретаря Марко Рубіо та спецпосланця Стіва Віткоффа, які звітуватимуть Трампу особисто.

Расмуссен у Давосі категорично відкинув можливість продажу Гренландії, назвавши суверенітет країни «червоною лінією». У відповідь Трамп заявив, що хоче почути це особисто «в обличчя», проте додав, що вважає за краще домовлятися з Рютте, оскільки той «важливіший» за данських посадовців. Попри опір Копенгагена, президент США продовжує наполягати на «негайних переговорах» про право власності на острів, називаючи його частиною Північної Америки, яку Данія не здатна захистити самостійно.