Українські дипломати окреслили свої очікування.
Новий генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич має відроджувати довіру до цієї організації та особливо її Парламентської асамблеї. Про це йдеться в коментарі Міністерства закордонних справ України з нагоди обрання громадянки Хорватії на керівну посаду.
У зовнішньополітичному відомстві вважають, що Пейчинович-Бурич доведеться мати справу з однією з найбільших криз в історії Ради Європи, котра спричинена задавненими системними проблемами, а особливо гостро виявилася через "повну дискредитацію" ПАРЄ. "З рішенням про безумовне повернення Росії до ПАРЄ Рада Європи втратила свій авторитет, а відтак і здатність ефективно захищати верховенство права, права людини та демократію в усіх державах-членах", - наголошують українські дипломати.
На їхню думку, теперішня Рада Європи "не спромоглася дати адекватну відповідь ані на російську агресію в Грузії, ані на міграційну кризу в Європі, і виявилася політично слабкою перед триваючою російською агресією в Україні". Від нового керівництва в Києві очікують створення передумов для відновлення довіри до організації та обіцяють пильно стежити за діями майбутнього генерального секретаря. Зокрема, у відомстві Клімкіна хочуть побачити політику, спрямовану на забезпечення виконання Росією вимог щодо припинення агресії проти України, повернення бранців, припинення переслідувань кримських татар тощо.
"Пропонуємо новій очільниці Секретаріату РЄ розробити нову стратегію ефективного управління людськими, фінансовими та адміністративними ресурсами Організації, які дозволять позбавитися марнотратства і забезпечити ефективне функціонування її інституційних механізмів. Вважаємо важливим ще раз критично підійти до бачення реформ РЄ, яке було запропоновано до обрання нової керівниці Секретаріату. Закликаємо до конструктивної співпраці і взаємодії Генсекретаря з Комітетом міністрів Ради Європи та його головуванням, яке здійснює політичне керівництво організацією. У такому розумінні МЗС України готове співпрацювати з новою Генсекретарем у створенні умов для того, щоб Рада Європи змогла отримати шанс на шлях до відновлення авторитету. МЗС буде тісно співпрацювати із наступним головуванням Грузії в КМ РЄ для досягнення цих цілей", - наголошують у міністерстві.
Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи вночі проти 25 червня підтримала резолюцію, яка змінює санкційний механізм. У цьому ж документі запрошують Росію повернутися до роботи у ПАРЄ без обмежень права голосу. 118 делегатів проголосували за, 62 - проти, ще 10 утрималися. Перед цим ПАРЄ відхилила понад 200 поправок, які підготувала українська делегація задля блокування повернення російської делегації до цієї організації.
У ПАРЄ проголосували за зняття обмежень щодо делегації РФ, які були запроваджені у квітні 2014 року. Рішення про повернення до ПАРЄ дозволить Росії провести до асамблеї щонайменше чотирьох санкційних депутатів. Вони зможуть обійти обмеження, запроваджені проти них в ЄС через агресію Росії на сході України.
Наразі відомо, що Міністерство закордонних справ України відкликало посла з Ради Європи для консультацій. За словами очільника МЗС, рішення про повернення Росії було формально ухвалене ще до президентських виборів в Україні, а тому у цьому не варто звинувачувати чинного президента Володимира Зеленського або колишнього – Петра Порошенка. Крім того, українська делегація припиняє свою участь у літній сесії. Виняток - заперечування повноважень російської делегації. Рішення про повноваження і подальшу участь буде ухвалювати парламент.
26 червня Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, згідно з якою відновила повноваження Російської Федерації в повному обсязі. За резолюцію без санкцій проти Росії віддали 116 голосів, 52 - проти, 15 - утрималися. У резолюції йдеться, що РФ порушила принципи Ради Європи, однак обмежилися лише п'ятьма вимогами.
Україна пропонувала розширити цей список новими порушенням у анексованому Криму і на окупованому Донбасі, але правки були відхилені.