Нинішня провладна парламентська коаліція розсипається на очах.
У Верховній Раді потроху розсипається провладна коаліція. Усе частіше політики говорять про перевибори парламентарів. І навіть називають можливу дату – 26 жовтня цього року.
Із Радою, що залишилася у спадок від екс-президента Віктора Януковича, намагалися цього тижня знайти спільну мову і новий глава держави Петро Порошенко, і новий прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.
Порошенку це вдалося лише частково. Його кандидату на посаду міністра оборони Валерію Галетею депутати навіть аплодували. А от вкрай необхідні зміни до Конституції - забракували. Навіть - провладна коаліція.
Яценюку протискати урядові пропозиції було ще важче. Тільки після радикальних заяв Рада погодилася розглянути питання запровадження надзвичайного стану в енергетиці.
Парламентська коаліція дедалі менше тримається купи, між союзницькими фракціями зникає довіра.
"Існує гостре суперництво, навіть протистояння", - говорить нардеп і екс-голова ВР Володимир Литвин.
"Я не вірю, що цей парламент здатний підтримати реформи президента, реформи уряду. Реформи на користь людей", - переконаний народний депутат від "Батьківщини" Микола Томенко.
Утім, навіть від такої нестійкої більшості Петро Порошенко домігся затвердження повноважних військових керівників.
"Сьогодні, фактично, з нуля відроджується боєздатність армії. Армія, яка здатна воювати і перемагати – я переконався в цьому під час особистих зустрічей з солдатами та офіцерами, перебуваючи в зоні АТО", - сказав у парламенті президент.
Відтепер обороною України від терористів керуватимуть міністр оборони Валерій Гелетей і керівник Генерального штабу Віктор Муженко, які замкнені на новопризначеного заступника глави Адміністрації президента Юрія Косюка. Нові підходи до логістики і підготовка політичних рішень в армії і є завданням останнього.
Основною частиною свого мирного плану глава держави назвав майбутні зміни до Конституції.
"Ухвалення та імплементація змін до Конституції дає найнадійний спосіб врегулювання кризи на Донбасі. Без цього – нема нам з чим їхати на Донбас, бо лише військовим інструментом перемоги там не буде. В першу чергу нам через інструменти мирного плану треба боротися за серця. Тих, хто живе на Донбасі", - переконаний глава держави.
Однак, на цьому компроміс між Порошенком та Верховною Радою вичерпався. Його пропозиції конституційних змін не пройшли, їх ледве змогли включити в порядок денний. Коли розглядатимуть – невідомо. Головна претензія – ризик посилення ролі глави держави. З одного боку скасовуються місцеві адміністрації, з іншого – запроваджуються представники президента в областях. Вони будуть такими собі "наглядачами за всіма процесами" в регіонах. У таких змінах парламент не побачив реальної децентралізації. Політичні партнери Порошенка висуватимуть свої альтернативні законопроекти.
Спротив у Верховній Раді зустрів цього тижня і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Для уряду можливість запровадження в енергетиці надзвичайного стану стало критично необхідним. В умовах уже припиненого постачання газу з Росії Кабмін хоче отримати в свої руки оперативне управління всіма наявними ресурсами і резервами країни. Пік війни на газовому фронті передбачається в опалювальний сезон. Яценюк поставив питання руба: або Рада підтримує уряд, або разом із ним йде у відставку.
"Якщо не буде спільного бачення і спільної роботи для врятування країни і виходу з цієї надзвичайної драматичної ситуації в країні, в країні тоді буде переформатування Верховної Ради, уряду і коаліції", - сказав нардепам Яценюк.
Утім, енергетичні проблеми розхитали Верховну Раду. Одразу спливли бізнес-інтереси українських газових магнатів, які збіглися з інтересами російського "Газпрому", а, відтак, і Кремля.
"Усі ті, хто тут представляє п'яту колону, "газпромівську", вони, звичайно, докладають зусиль щоб законопроект не пройшов", - наголосив народний депутат В'ячеслав Кириленко.
Депутат не блефував. У парламенті справді є таємна Кремлівська зброя – нова депутатська група із назвою "ЗаМіС". Тобто "За мир і стабільність". І про яку стабільність ідеться - не знає тільки лінивий. Журналісти вже викрили, що група створена на гроші "сім'ї", і зокрема Курченка. Її цього тижня вперше використали саме під час розгляду надзвичайного енергетичного стану. Від дошкульних запитань голова групи, нардеп Віталій Грушевський змушений був ховатися в туалеті.
"Депутатська група не фінансується жодною фінансово-промисловою групою", - сказав Грушевський.
На запитання, чи фінансує групу Кремль, відповів: "Мабуть, хто задає питання про Кремль – має відношення до нього".
Прем'єр-міністру все ж вдалося дотиснути закон і подія тижня сталася – Кабмін отримав зброю для оборони в газовій війні. Хоча, навіть цих необхідних рішень досягли через тимчасові домовленості.
"Якась депутатська група хоче доступу до газового ринку, якась депутатська група хоче призначити свою людину на певну посаду… Ось ці корпоративні інтереси, на жаль, домінують у нинішньому парламенті. Перевихованню не підлягає цей парламент", - наголосив нардеп Микола Томенко.
"Так, є внутрішня недовіра. Коаліції в цій Верховній Раді вже не буде", - підтвердив і нардеп-ударівець Павло Розенко.
Найвірогіднішим днем проведення дострокових виборів до Верховної Ради називають 26 жовтня цього року. Це буде за три з половиною місяці. До того часу Україні слід жити саме з нинішнім, украй суперечливим, парламентом.
Кореспондент ТСН Сергій Швець