Удар по іміджу Путіна: як Кремль втрачає контроль і опинився перед «бунтом» власних пропагандистів

На тлі українських атак по важливих об’єктах окупаційної російської армії Кремль охопила нова криза. Водночас «фюрер» Володимир Путін намагається замаскувати її розповідями про успіхи на фронті.

Про це повідомили аналітики Інститут вивчення війни (ISW).

В ISW зауважують, що перебільшені заяви Володимира Путіна про нібито успішне просування його окупаційного війська мають на меті хибно зобразити позицію Росії на полі бою такою ж — якщо не кращою — ніж вона була під час саміту США-Росія на Алясці у серпні 2025-го. Однак ситуація на полі бою різко змінилася.

Путін перебільшує успіхи армії

Українські контратаки звільнили значну частину Куп’янська наприкінці минулого року, понад 400 кв км на півдні України цієї взимку та навесні, а також кілька населених пунктів на заході Запорізької області від кінця квітня 2026-го.

ЗСУ також брали участь у дуже успішних ударних кампаніях середньої та далекої дальності проти російських військових об’єктів та нафтової інфраструктури, що має каскадний вплив на логістику та операції Росії на полі бою, а також спричиняє дефіцит бензину та економічні тертя по всій Росії та окупованій Україні.

Втім, темпи просування Росії значно сповільнилися після саміту через ці українські успіхи, причому російські війська просувалися в середньому на 3,79 кв км на день у червні 2026-го порівняно із середнім показником 16,65 кв км на день у серпні 2025-го.

«Путін конструює цей наратив про успіх на полі бою, щоб приховати напругу всередини країни, з якою стикається Росія через українську кампанію далекого удару. Путін визнав зростальний дефіцит бензину, але водночас заявив, що РФ повинна мінімізувати вплив атак України по тилах в країні», — йдеться у звіті.

В ISW зауважують, що «фюрер» запропонував чимало заходів для забезпечення стабільного постачання палива: використання резервів бензину, збереження заборони на експорт бензину та авіаційного палива, потенційне поширення заборони на експорт дизельного палива, прискорення ремонту нафтопереробних заводів, відтермінування планового технічного обслуговування та імпорт бензину.

Окрім того, Путін зауважив, що що кількість російських засобів ППО є недостатньою, і зухвало закликав російську оборонно-промислову базу розширити виробництво, а Росію — покращити координацію своєї протиповітряної оборони на всіх структурах та рівнях.

«Путін, однак, применшив вплив українських далекобійних ударів на Росію, стверджуючи, що РФ швидко відновлює збитки, що енергетичні проблеми не є критичними, і що атаки не вплинули на ситуацію на передовій. Водночас визнання диктатором паливної кризи свідчить про те, що він, ймовірно, оцінює, що більше не може публічно ігнорувати її», — підсумовують аналітики.

Також, зауважують американські фахівці, заяви диктатора з’явилися на тлі нещодавніх спроб пов’язати підтримку керівної партії «Єдина Росія» на виборах до Державної Думи у вересні з Путіним та його особистою воєнною політикою. Путін, схоже, зображує внутрішні труднощі Росії як тимчасову та терпиму жертву, необхідну для нібито неминучої перемоги Росії на полі бою», — зауважують в ISW.

Путін координується з «воєнкорами»

Водночас Кремль підтримує кооптованих та лояльних російських мілблогерів, які можуть допомогти Путіну побудувати контрольовану реальність. «Фюрер» заявив, що так звані військові кореспонденти «об’єктивно та всебічно висвітлюють ситуацію на передовій в Україні», відверто вихваляючи членів кореспондентської спільноти за репортажі, які підтримують його адміністрацію.

Зпуважимо, що днями міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов провів зустріч з деякими обраними «воєнкорами» та обговорив питання, пов’язані з російськими системами ППО, БпЛА та наземними апаратами.

«Зустріч міністра відбулася на тлі того, як інші мілблогери дедалі частіше критикують владу за перекручування погіршення ситуації на полі бою та за нездатність захиститися від неодноразових ударів України на великій відстані по російській інфраструктурі. Кремль, ймовірно, намагається ще більше просувати та використовувати як зброю вже кооптованих мілблогерів, які приймають, а потім просувають сфабриковану Путіним історію про стрімкі наступи Росії, особливо у Фортечному поясі та інших частинах Донецької області», — йдеться у звіті.

В ISW зауважують, що Кремль навмисно допускає певну критику недостатньої реакції на українські удари — і, як наслідок, на спричинену цим бензинову кризу в Росії. Санкціонування такої критики, ймовірно, є спробою переконатися, що мілблогери не критикують те, що важливо у вигаданому світі Путіна, який він створює в інформаційному просторі — реальні реалії поля бою.

Водночас Путін терпить критику мілблогерів щодо ударів і проблем з пальним, оскільки намагається просувати ідею про те, що такі труднощі необхідно витримати, щоб досягти неминучої перемоги Росії на полі бою.

Нагадаємо, видання CBC наголошує на тому, що удари по Москві почали впливати на оточення Путіна. У майбутньому вони можуть спричинити «доволі сильну зміну настроїв серед бізнес-еліти, політичної еліти», яка все ще певною мірою впливає на рішення Путіна.

Окрім того, Кремль перебуває у люті після ударів по Москві. Зокрема, після атаки 18 червня, коли було атаковано НПЗ. Кремлівський прихвостень, заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв істерично пригрозив, мовляв, щодо України жодних правил «більше немає і бути не може», а том інтенсивність ударів зростатиме.