Угорщина вимагає від України відкласти реалізацію закону про освіту до 2023 року

Будапешт налаштований блокувати міжнародні, європейські та євроатлантичні прагнення України.

Угорщина вимагає від України суттєво змінити закон про освіту і відкласти його реалізацію до 2023 року, інакше Будапешт продовжить блокувати усі європейські та євроатлантичні прагнення Києва.

Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в рамках своєї участі у Раді Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ, передає УНІАН.

ВідеоТСН.Тиждень взявся з`ясувати, хто стоїть за дестабілізацією ситуації на Закарпатті

Закарпаття намагаються розхитати. На фоні дипломатичної кризи з Будапештом найзахідніший регіон уже тривалий час перебуває у стані постійних провокацій. Хтось раз за разом намагається підлити оливи у вогонь.

ТСН.Тиждень взявся з`ясувати, хто стоїть за дестабілізацією ситуації на Закарпатті

“Угорщина не має в своєму розпорядженні інших інструментів, ніж блокувати міжнародні, європейські та євроатлантичні прагнення України. Відповідно, Угорщина також не підтримуватиме проведення зустрічі міністрів оборони ЄС-Україна, запланованої на квітень, та саміту НАТО-Україна, запланованого цього літа”, - сказав він.

Сійярто заявив, що під час засідання попросив європейських міністрів не бути осторонь, коли “Україна здійснює порушення міжнародного права”.

“Той факт, що така країна, як Україна займає геополітично важливу позицію, не означає, що вона звільнена від дотримання міжнародного права або від її зобов'язання захищати меншини, які проживають на її території”, - сказав угорський міністр.

Петер Сійярто заявив, що Угорщина охоче повернеться до підтримки України, “якщо Київ гарантуватиме, що закон про освіту не набуде чинності до 2023 року і що до його тексту будуть внесені відчутні зміни”. Він також наполягає на тому, щоб Україна провела консультації з угорською меншиною і лише після досягнення домовленостей з нею втілювати цей закон на основі таких консультацій.

Нагадаємо, 8 грудня 2017 року Венеціанська комісія у своїх висновках щодо українського закону про освіту зазначила, що українська влада має внести правки до законуу, інакше права нацменшин на отримання середньої освіти рідною мовою будуть порушені. Раніше стаття 7 нового закону про освіту спричинила різку критику, зокрема, з боку Будапешта, Бухареста, Варшави. Ця стаття передбачає, діти з родин нацменшин зможуть навчатися рідною мовою лише у початковій школі. Починаючи від 5 класу, весь навчальний процес вестиметься українською мовою, а мови нацменшин вивчатимуться лише як предмет.

14-15 лютого мали відбутися зустрічі у форматі міністрів оборони України та країн-членів НАТО. Проте їх скасували, бо на їхнє проведення вето наклала Угорщина через мовні питання в новому українському законі "Про освіту". Будапешт вбачає в нормах документу дискримінацію угорської та інших нацменшин в Україні. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто наголосив, що від України вимагають юридичних гарантій щодо дотримання прав угорців, а також – призупинити дію згаданого закону. У відповідь урядовці подовжили перехідний період для запровадження "мовної" статті закону "Про освіту" для національних меншин. Тепер у дітей з національних меншин та їхніх батьків буде більше часу для переходу на нові правила викладання предметів. Перехідний період триватиме до 2023 року. "Ми завжди будемо виходити із забезпечення прав національних меншин всередині країни, але завжди пріоритетом номер один буде розвиток української мови, культури", - наголосив при цьому прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Проте це не задовольнило угорську сторону, і представники нацменшини проігнорували запрошення до діалогу. Міністр закордонних справ Павло Клімкін відреагував на це повідомленням у Twitter. "Якісь "метаморфози" - угорці то вимагають консультацій, то самі ж від них відмовляються. Читаючи Висновок Венеціанської Комісії, угорці, мабуть, плутають угорську мову з російською - начебто мови різні, сподіваюся й підходи будуть відмінні", - йдеться у його повідомленні.

Залиште свій коментар