Угорський анклав на Закарпатті. Місцеві не знають української і тяжіють до щедрого Будапешта

Україна роками не звертала уваги на мовну ситуацію в західному регіоні.

Незабаром розпочнеться впровадження освітньої системи. Частину предметів уже наступного року почнуть викладати українською. Математику теж у старших класах. 

Як ідеться у сюжеті ТСН.Тиждень, в одній із найбільших угорськомовних шкіл на Закарпатті знайти дитину, яка розмовляє українською, важко. Школярі з дитинства вчаться угорською, а українську їм викладають кілька разів на тиждень. Тому переважна більшість випускається зі шкіл практично не знаючи мови країни, в якій живе.

«Місцеві угорці, ви можете це побачити, поважають закони України. Якщо ваша держава піде таким шляхом, це не можна просто пробачити. Це фактично буде означати, що тут угорців не залишиться», - вважає урядовий уповноважений у питанні українсько-угорських відносинах Іштван Грежа.

За новим законом про освіту, усі угорськомовні діти з 5 класу мають перейти на часткове навчання українською. Ухвалений закон відчутно міняє використання мов нацменшин, але збільшує шанси для наступних випускників потрапити в українські виші на державну службу і адаптацію поза межами угорського анклаву.

Після підписання президентом закону про освіту наша держава відчула різку реакцію кількох держав. Своє невдоволення законом висловили МЗС Польщі, Румунії, Молдови та Угорщини.

Президент Молдови назвав освітні зміни в Україні соромом і зневагою до нацменшин, президент Румунії в знак протесту скасував візит до України, а Угорщина подала скарги в ООН, ЄС та ОБСЄ. Це був тільки початок. Окрім заяв від офіційного Будапешту на кшталт "ніж у спину", Угорщина заявила - блокуватиме будь-яке зближення України з Євросоюзом.

Заяви Угорщини стали найгострішими і конфлікт перейшов на безпрецедентний рівень. Погрози офіційного Будапешту блокувати будь-які дії України у питаннях євроінтеграції – це потужний удар з присмаком шантажу. 

Під час візиту кореспондента ТСН.Тиждень до найбільшого угорськомовного села Закарпаття. На місцеве свято з візитом приїздила дружина президента Угорщини Аніта Герцег. Вона відвідала дитячий інтернат «Добрий самаритянин», який утримується на угорські кошти, а також зустріла благодійний марафон з Будапешта. Учасниками пробігу стали 30 лікарів та медичних сестер з Угорщини. Вони провели медичне обстеження дітей. Це один з прикладів того, як Угорщина дбає про своїх людей за межами країни. Такі візити угорських високопосадовців, на відміну від українських, до угорців Закарпаття є постійними. 

«Вони перебували поза увагою офіційного Києва. Це не тільки питання мовних прав, це питання економічного, соціального забезпечення. Це бідні райони, які розраховували виключно на власні сили і на допомогу митрополій – тобто, допомогу Будапешту, Бухаресту», - розповів журналіст і політолог Дмитро Тужанський. 

Тужанський - один з найкращих аналітиків з угорського питання в Україні. Він каже, що Україна, м’яко кажучи, 25 років не звертала уваги на нацменшини. «Не тільки не звертали увагу, але навіть не намагалися. Не намагалися чути, розуміти. Робота з нацменшинами не те, що не велася, її не було», - переконаний він.

Того дня дружина президента Угорщини відмовилася від будь-яких коментарів. Її зустрічав великий десант закарпатських чиновників. З угорцями в цьому регіоні дружать, бо ті вкладають величезні гроші в розвиток угорськомовних сіл, яких тут до сотні. Закарпатським чиновникам не вигідна дипломатична війна з Угорщиною. З приходом до влади прем’єр-міністра Віктора Орбана вливання і підтримка угорців Закарпаття збільшилися в рази. Кредити та дотації для розвитку бізнесу в селах стали звичною справою, Будапешт доплачує вчителям угорськомовних шкіл, ремонтує та будує нові. 

Нещодавно угорці відкрили у Виноградовому нове дитяче відділення. Для маленького райцентру на кордоні з Угорщиною це велика подія, яка асоціюється у них виключно з увагою сусідньої держави. Лікуватися тут можуть усі: угорці, українці, роми.

В угорськомовних селах не звучить українська мова. Діти, починаючи з дитсадка, і закінчуючи школою - вчаться угорською, маючи лише кілька годин на тиждень української. Тому після закінчення вони не асоціюють своє майбутнє з нашою державою. Тож, певно, логічно, що за 25 років тут утворився свій мовний анклав, який намагається захистити Угорщина. 

«Те, що зараз не можуть освоїти діти за 11 років, відносно мало шансів, що на початкову рівні за 4 класи вони засвоять державну мову на такому рівні, щоб потім могли вивчати математику, хімію, фізику і засвоїти цей матеріал», - повідомив директор угорськомовної школи села Велика Добронь Йосип Кантур.

Освітянин показав плани з викладання української, затверджені Міністерством освіти. В початкових класах - по 2 години на тиждень. Уже з п’ятого класу, за новим законом, діти мають знати українську настільки, щоб опановувати математику, хімію, фізику. Є велика загроза, що школярі, звичайно, покращать свої знання з української, але значно погіршать успішність з інших предметів. І тут зрозуміла реакція наших сусідів. Йосип Кантур переконаний, що треба для початку збільшити кількість годин української, розробити посібники, словники і найголовніше - підготувати вчителів, які будуть знати свій предмет, а ще угорську та українську мови. При цьому погодяться переїхати в село.

Але з іншого боку - позиція України теж сильна. Нацменшини, які компактно проживають вздовж кордонів, не знають мови держави, в якій живуть. І з цим також треба щось робити.

«Ви побачили самі, що фактично 25 років на ті бажання місцевих угорців, щоб дійсно вчити українську мову так, щоб вони могли вивчити її, в міністерстві не реагували. Немає підручників, немає словників. Ми бачимо відношення. Тут багато говорять, але, власне, нічого не робиться для того, щоб угорці вивчали українську мову», - заявив Іштван Грежа.

За словами посадовця, 25 років угорці Закарпаття намагаються донести Міністерству освіти, аби ті змінили ставлення та розробили сучасну методику вивчення української мови угорцями. Проте їх не чули. «Ми підтримуємо бажання вашої влади, аби угорці Закарпаття вивчили якомога краще українську мову. Я розумію, що йде фактично будівництво нації, будівництво держави. Ми це підтримаємо, але ви не можете обравши європейський шлях, діяти так радикально, вирішуючи це питання», - додав Грежа.

Поки триватиме перехідний період в освіті, Україна має зробити бодай щось, аби не змусити, а заохотити угорців, румунів та інші нацменшини вчити українську мову.

Сергій Гальченко

Залиште свій коментар

Наступна публікація