Постпред України у Раді Європи закликав дати експертам самостійно розібратися у законі.
Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо нового українського закону "Про освіту" є тиском на Венеційську комісію.
Про це заявив постійний представник при Раді Європи Дмитро Кулеба, пише "Укрінформ".
"Я особисто вважаю, що ухвалення такої резолюції – це тиск на Венеційську комісію. Тому що ПАРЄ, по суті, демонструє, якою є її позиція", - вважає він.
На думку Кулеби, очевидним є те, що експерти Венеційської комісії враховуватимуть контекст, в якому цей процес відбувається, хоча вплинути на них важко.
"Наша позиція дуже проста - не треба тиснути на Венеційську комісію нікому: ні Україні, ні Угорщині, ні ПАРЄ, ні ЄС, ні РФ. Це авторитетний орган, дайте йому змогу зрозуміти, що передбачає Закон України "Про освіту", - додав він.
Водночас Кулеба прокоментував сам документ, який ухвалила ПАРЄ, зауваживши, що в резолюції є важливі речі як для українців, так і для представників нацменшин.
"У резолюції написано, що державну мову потрібно знати. Адже це неприпустимо, коли нацменшини не володіють державною мовою. Це "плюс" для України. А "плюс" для угорців у тому, що їм вдалося протягнути положення, в якому Асамблея закликає Україну виконати всі рекомендації Венеційської комісії, які будуть надані в грудні цього року", - резюмував очільник постпредства України при РЄ.
Нагадаємо, 5 вересня під час засідання Рада ухвалила в цілому закон України "Про освіту", яким запровадила 12-річну середню освіту. Мовою навчання у закладах освіти визначено державну. У документі передбачається, що у закладах можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, а також іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти.
Румунія і Угорщина розкритикували ухвалений закон про освіту, вважаючи, що він порушує права національних меншин в Україні. Із заявами щодо українського закону виступили міністерства закордонних справ двох сусідніх країн. Президент Молдови Ігор Додон сподівається, що Україна відмовиться від нового закону про освіту через порушення прав нацменшин. За його словами, новий Закон про освіту призведе до скасування системи освіти на рідній мові для етнокультурних меншин в Україні. Згодом у Росії цей закон назвали "актом насильницької українізації, який грубо суперечить ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин". "Держдума" РФ підготувала заяву стосовно українського закону про освіту, в якому засудила ухвалення Верховною Радою документу. У МЗС РФ наголосили, що документ обмежує інтереси мільйонів російськомовних жителів України.
Натомість експерти Ради Європи позитивно оцінили закон про освіту в Україні. 28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін спрямував закон про освіту на розгляд Венеціанської комісії.
12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо закону і за результатами ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України. Зокрема, на думку делегатів, закон не забезпечує право нацменшин навчатися рідною мовою і істотно скорочує їхні права, що стурбувало членів Асамблеї. До того ж зазначається, що до отримання висновків Венеціанської комісії "Асамблея вважає передчасним займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань".
"Асамблея рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до "корінних народів України" і "національних меншин", щоб не було дискримінації. На практиці можливим орієнтиром може бути не менше 60% навчальних програм українською мовою та до 40% - мовами національних меншин", - вважають у ПАРЄ.