Україна повинна вже готуватися до післявоєнних виборів: нардепка розповіла подробиці

Україна повинна вже готуватися до післявоєнних виборів: нардепка розповіла подробиці

Олена Шуляк / Фото: ТСН.ua

Шуляк наголосила на необхідності підготовки виборчого законодавства до післявоєнних виборів.

Без огляду на терміни проведення перших післявоєнних виборів законодавча база повинна бути готова заздалегідь для забезпечення демократичного процесу.

Про це розповіла голова партії "Слуга народу", народна депутатка Олена Шуляк.

За її словами, Комітет з державного управління, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування презентував нове дослідження, яке оцінює ризики та можливості впровадження альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні. Особлива увага у дослідженні приділяється можливості використання інтернет-голосування. Аналітика була підготовлена за підтримки Ради Європи.

Шуляк розповіла, що згідно з дослідженням та рекомендаціями на основі європейського досвіду, є кілька альтернативних шляхів голосування, зокрема:

  • Поштове голосування – вже застосовується в 19 країнах ЄС.
  • Інтернет-голосування – використовується в таких країнах, як Франція та Естонія.

Попри потенціал цих методів, рівень довіри до них в Україні залишається низьким. Лише 8% громадян готові підтримати поштове голосування, і ще менше підтримують інтернет-голосування. Крім того, для створення надійної системи електронного голосування необхідно вирішити кілька ключових питань:

  •  Як забезпечити таємність голосування і уникнути примусу?
  •  Як гарантувати надійну ідентифікацію виборця?
  •  Чи повинно інтернет-голосування здійснюватися лише через персональні комп’ютери чи також через смартфони?
  •  Як створити безпечну державну цифрову інфраструктуру, захищену від маніпуляцій?
  •  Як залучити інвестиції в незалежні сервери та створення автономних органів підрахунку голосів?

Вона розповіла, що Естонія, яка є одним з лідерів у використанні електронного голосування, демонструє, що для впровадження електронного голосування їй знадобилося 25 років, аби понад 50% виборців користувалися цією системою. Важливою складовою естонської системи є наявність ID-картки з електронним цифровим підписом, а також єдиний центр сертифікації.

За її словами, в Україні існує значно більше центрів сертифікації та різних електронних підписів, що створює певні труднощі у забезпеченні уніфікації системи.

"Перші післявоєнні вибори повинні мати абсолютну довіру до їхньої легітимності. Тому виклики щодо їхнього проведення потребують широкої громадської дискусії, інформаційної кампанії з роз’яснення, і, звісно ж, адаптації виборчого законодавства. Дякуємо міжнародним партнерам за активну роботу на цьому шляху", — наголосила вона.

Нагадаємо, радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк спростовував інформацію про можливість проведення виборів 2025 року. Він заявляв, що немає підстав для цього, оскільки війна триває з високою інтенсивністю. Подоляк також прокоментував статтю The Economist, спростувавши чутки про припинення вогню та скасування воєнного стану в січні, а також про можливі вибори у травні.

Читайте також:

Повʼязані теми:

Наступна публікація