Суддівський апарат - величезний спрут, який чинить фантастичний супротив змінам

Дата публікації
Суддівський апарат - величезний спрут, який чинить фантастичний супротив змінам

УНІАН

У Міністерстві юстиції попереджають про небезпеку, якщо не розпочнеться очищення суддівського корпусу.

Директор Департаменту з питань люстрації Мін'юсту України Тетяна Козаченко в інтерв'ю телеканалу Ukraine Today прокоментувала рішення Конституційного суду України щодо призупинення розгляду справи щодо невідповідносты законодавчим нормам Закону України про очищення влади. Чиновниця попередила, що у разі скасування норм закону в Україні можуть почати фіксувати суди Лінча, адже в суспільстві є великий запит на люстрацію.

 

- Пані Тетяно, 22 жовтня Конституційний суд України відновив розгляд справи про відповідність норм Конституції певним положенням Закону про очищення влади, так званого закону про люстрацію. Головними нормами, якими заявники намагаються визнати їх неконституційними - це є так звана автоматична люстрація за ознакою обіймання посади протягом певного періоду. Це те, що було однією з головних вимог людей, які стояли на Майдані задля очищення влади. Ви можете сказати, які головні аргументи заявників в цій справі? Чому Конституційний суд повинен визнати ці норми неконституційними?

- Основні вимоги говорять про те, що це як колективна вина, що суперечить доказам в будь-якій справі. По-друге, вони кажуть, що це є порушення прав на труд людини, тому що фактично їх позбавляють можливості працювати в державних установах, і не довели їхню вину.

- Я правильно розумію, що даний процес цей досить зараз заполітизований? Існує проблема із неповним складом Конституційним судом. Не зважаючи на те, що для кворуму потрібна присутність 12 суддів, але деякі судді також підпадають під закон про люстрацію. Ви можете детальніше пояснити ці всі підводні течії. які зараз відбуваються у Конституційному суді?

- В принципі, в Конституційному суді повинно бути 18 членів, зараз повноважених є 13. Із 13 повноважених членів шестеро мають конфлікт інтересів. Це ті судді, які в 2010 році скасували частину Конституції України і надали фактично безмежні повноваження Януковичу і, таким чином, здійснили парламентський конституційний переворот. Тобто вони змінили форму правління держави в позапарламентський спосіб.

- Я так розумію, щоб було намагання заявити відвід цим суддям і суд не задовільнив рішення про відвід цих суддів.

- Правильніше сказати, що сторони справи намагалися дати відвід, тому що тут є явний конфлікт інтересів шістьох суддів і будь-яке рішення, яке вони будуть ухвалювати, є неправомірним. Вони не можуть забезпечити неупереджений розгляд справи, однак весь час голова суду процедурно заважав подати це клопотання, і фактично, коли вони були вимушені прочитати клопотання, вони пішли до нарадчої кімнати, після цього зупинили справу на невизначений термін.

- Тобто наразі невідомо, чи буде продовжуватися розгляд справи чи ні. Тому що, якщо відбудеться відвід шістьох суддів, то, відповідно, не буде кворуму.

- Саме так. Тут потрібно розуміти, що запит на люстрацію - це суспільний запит, це вимога, практично, громадського суспільства. І зараз Конституційний суд, половина якого має конфлікт інтересів, розглядає звернення суддів, жоден з яких не люстрований, тобто не звільнений за два роки. Також 47 народних депутатів, тобто фактично колишніх регіоналів, тобто які фактично безпосередньо зацікавлені в цій процедурі, адже самі підпадають під заборону.

- Якщо повернутися до суті цієї справи, до аргументів, які заявляє кожна зі сторін. Ви сказали, що заявники посилаються на те, що дана норма порушує…

- ... право на працю

- .. право на працю. Які контраргументи сторони, яка захищає законність даного закону?

- Все дуже просто. Справа в тому, що державну службу не можна змішувати з правом на працю, тому що і не обмежується праця в будь-якій, в тому числі, приватній сфері, навіть в державних підприємствах, які пов'язанні, в тому числі, з державною безпекою. Йдеться про те, що право на державну службу - це право, яке регулюється державою, в тому числі, з боку безпеки є безпосередній доступ. І держава не гарантує кожному, що він буде працювати саме на державній посаді. Держава забезпечує вимоги доступу до державної служби і, відповідно до визначених законом критеріїв, зараз цей доступ закривається. І це також підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Є справи, коли чітко розмежується, що доступ до державної служби і право на працю - це зовсім різні поняття.

- Але чи може це право бути обмежене, коли певні особи вже обіймають дану посаду і здійснюють цю діяльність? Тобто грубо кажучи, вони вже були прийняті, вони обіймають цю посаду. Можливо, за логікою заявників, це можна обмежити в майбутньому, але без ретроспективного...

- Ні, це не дія закону у часі на наступне, це дія на майбутнє. Цей захист, наприклад, держава визначає, от зараз він починає діяти і він повинен діяти до всіх людей одночасно.

- Але ж він повинен стосуватися минулих подій?

 - Ні. Він стосується минулих подій фактично, але він розповсюджується на майбутнє. Не йдеться про жодну відповідальність особи. Держава має право захищати себе, коли демократія є дуже крихкою, тому що фактично ці особи відповідальні за те, що сталося в країні. Не потрібно доводити, що вони порушували права людини. Вони не забезпечили дотримання прав людини, фактично займаючи найвищі посади в державних органах, які повинні були надати відповідний сервіс людям і захист прав, свобод, інтересів людей під час, у тому числі, трагічних подій, які сталися в країні.

- Давайте поговоримо про те, що буде у разі, якщо Конституційний суд визнає ці норми неконституційними. Фактично дія закону про люстрацію втратить будь-який сенс, правильно?

- Так. Але зараз вони можуть вихолостити закон, зробити його порожнім, але це єдиний чинний закон, який забороняє таким особам як Льовочкін, Ківалов, Добкін, Вілкув, Шуфрич, Янукович, Захарченко повертатися на державні посади.

- Це зрозуміло, що робить цей закон зараз. Якщо він втратить свою силу рішенням Конституційного суду, з Вашої точки зору, що буде у суспільстві, і які будуть юридичні наслідки, адже зрозуміло, що рішення Конституційного суду вже оскаржувати ніхто ніде не буде.

- Так, рішення Конституційного суду не оскаржується, але це, фактично, остання межа, яка забезпечує країну від судів Лінча.

- Тобто ви вважаєте, що якщо цей закон буде скасований, грубо кажучи, будуть...

- Це  сигнал для суспільства, що, фактично, влада, яка ухвалила закон про очищення влади, намагається самозберегтися і система не готова оновлюватися.

- З юридичної точки зору, буквально на днях прем'єр-міністр України заявив, що вже 785 осіб звільнено через люстрацію і більше 1000 осіб звільнились самостійно. Ряд осіб, які були звільнені недобровільно, уже подали позови в суд про відновлення їх на посаді. Фактично, якщо будуть визнані ці положення неконструкційними, суди автоматично поновлять цих осіб, які вже звільнені з посади.

- Ті особи, які винні у тому, що сталося в державі, знову повернуться на свої місця. Такі ризики існують.

- Разом з тим, якщо ми говоримо про люстрацію, в більш загальному контексті, жодного судді не було звільнено з його посади. Чому так відбувається? Чому цього не було зроблено?

 - Порядок звільнення суддів дуже серйозний. Він прописаний у Конституції України. Звільнити суддю може лише орган, який його призначив. Якщо суддя призначений до п'яти років, то це президент, якщо більше п'яти років, то це - Верховна рада України. Подати документи на звільнення може тільки Вища Рада Юстиції - це конституційний орган, прописаний в Конституції України. Цей орган не працював в країні більше року. Він не був сформований президентом, Верховною Радою, з'їздом адвокатів, конференцією прокурорських робітників, які туди делегують своїх представників. Саме тому жодний суддя не був звільнений.

- Знову ж таки, тут є таке питання. Чому затягувався процес створення, формування Вищої Ради Юстиції. Є суспільний запит від людей - проводити люстрацію, в першу чергу, суддів. І не тільки від людей. Усі західні партнери України говорять про те, що корупція в Україні існує. Корупція не викорінена в прокуратурі, корупція не викорінена в судах. Тим не менше, стосовно суддів нічого не відбувається, ніхто не форсував формування Вищої Ради Юстиції. Зараз вона сформована. Зараз ВРУ працює над поданнями петицій про звільнення?

- Так. Вона почала працювати і навіть чотири судді вже прийняли рішення про те, що вони порушили присягу і ці рішення передані до Верховної Ради щодо їх звільнення. Тобто, Вища Рада Юстиції почала працювати. Чому не відбуваються належним чином зміни? Тому що системи державних органів протягом 24 років незалежності України не переглядалися. Це настільки величезний апарат, настільки величезний спрут, що будь-яким чином люди, які знаходяться всередині, вони як корпоративна структура намагаються зберегтися, вони чинять фантастичний супротив тим змінам, які відбулися в країні. Вони отримали за ці роки політичний, адміністративний вплив, вони вкрали величезні ресурси і вони чинять супротив. Ті зміни, які відбуваються, це тільки тому, що, фактично, громадські організації, суспільство намагаються ставити це питання, чинять тиск для того, щоб влада була вимушена проводити реформи та змінювати.

Наступна публікація