Учасникам дискусії у Європарламенті вдалося дійти однієї думки.
12 жовтня мовну статтю українського закону про освіту обговорювали не тільки на дебатах у ПАРЄ, але й у Європарламенті.
Про це ТСН.ua повідомив нардеп Григорій Немиря, який як голова Комітету з прав людини Верховної Ради України брав участь у спільному засіданні Комітету ВРУ з підкомітетом з прав людини Європарламенту (ЄП).
За його словами, під час дискусії з мовного питання найбільш активно запитання ставили члени ЄП з Угорщини та Румунії. "Судячи з тону та суті виступів, всі зійшлися на думці, що прийняттю закону мала би передувати більш тісна співпраця і врахування думок представників національних меншин", - зазначив Немиря.
Водночас українські доповідачі під час засідання наголошували на тому, що у матеріалах, розповсюджених як угорською, так і українською сторонами, фігурували некоректні цифри, якими сторони маніпулювали.
"Замість пропагандистських вправ, важлива прагматична співпраця для того, щоб перейти у конструктивне русло, а не обмінюватися гучними дипломатичними і часто недипломатичними заявами", - зауважив нардеп.
Немиря також додав, що промовці не залишили поза увагою вчорашній виступ президента Петра Порошенка у ПАРЄ, в якому він пообіцяв, що висновки Венеціанської комісії будуть внесені як поправки або доповнення до цього закону.
"Натомість зараз існує таке відчуття, що перші перебільшені емоційні реакції, які ми чули з боку урядів, в тому числі сусідніх країн, - зараз їх стає менше. І всі наголошують на тому, що дуже важливо, щоб рекомендації Венеціанської комісії, яка даватиме оцінку закону про освіту, були взяті до уваги й імплементовані", - наголосив Немиря.
Нардеп також додав, що Україні наразі не потрібні сусіди, які б з тих чи інших причин зашкодили єдиній позиції Євросоюзу щодо санкцій проти Росії.
Нагадаємо, 5 вересня під час засідання Рада ухвалила в цілому закон України "Про освіту", яким запровадила 12-річну середню освіту. Мовою навчання у закладах освіти визначено державну. У документі передбачається, що у закладах можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, а також іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти.
Румунія і Угорщина розкритикували ухвалений закон про освіту, вважаючи, що він порушує права національних меншин в Україні. Із заявами щодо українського закону виступили міністерства закордонних справ двох сусідніх країн. Президент Молдови Ігор Додон сподівається, що Україна відмовиться від нового закону про освіту через порушення прав нацменшин. За його словами, новий Закон про освіту призведе до скасування системи освіти на рідній мові для етнокультурних меншин в Україні. Згодом у Росії цей закон назвали "актом насильницької українізації, який грубо суперечить ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин". "Держдума" РФ підготувала заяву стосовно українського закону про освіту, в якому засудила ухвалення Верховною Радою документу. У МЗС РФ наголосили, що документ обмежує інтереси мільйонів російськомовних жителів України.
Натомість експерти Ради Європи позитивно оцінили закон про освіту в Україні. 28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін спрямував закон про освіту на розгляд Венеціанської комісії.
12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо закону і за результатами ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України. Зокрема, на думку делегатів, закон не забезпечує право нацменшин навчатися рідною мовою і істотно скорочує їхні права, що стурбувало членів Асамблеї. До того ж зазначається, що до отримання висновків Венеціанської комісії "Асамблея вважає передчасним займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань".