Великий апетит із присмаком виборів. Які законопроекти планує ухвалити Рада до кінця 2018 року

В Україні від 4 вересня починається новий політичний сезон.

Літо завжди було часом для відпусток. Тому осінь, яка йде за ним, одразу ж наздоганяла втрачене та починала активні дії. А тому й більшість компаній завжди намагаються презентувати свої нововведення саме восени – IT-гіганти демонструють нові розробки, телеканали та ЗМІ запускають нові сезони популярних шоу, серіалів, кінокомпанії розпочинають покази довгоочікуваних фільмів.

Традиційно після літніх відпусток у світі починається і політичний сезон. Україна в цьому не є винятком, і 4 вересня відновили роботу й народні депутати – розпочалась дев’ята сесія парламенту. На новий сезон Рада має досить амбітний список законопроектів, деякі з них взагалі можна назвати історичними для української держави. Не менш важливим є те, що ця сесія фактично стане останньою перед президентськими виборами 2019 року. А після їхніх результатів навряд чи можна буде спрогнозувати стійкість та стабільність парламенту, оскільки кожна фракція жадає на цих виборах перемоги саме свого кандидата, а поразка може призвести навіть й до повного бойкоту депутатської діяльності.

ТСН.ua зібрав найважливіші законопроекти Верховної Ради України, які депутатам доведеться розглянути та, найімовірніше, ухвалити цієї осені.

Виборча реформа

Вже за рік українцям доведеться обирати новий парламент – на осінь 2019 заплановані чергові парламентські вибори. І в порядку денному депутатів є новий Виборчий кодекс, дискусії щодо якого точаться в політичному полі України доволі давно. Наразі до парламенту народні обранці проходять за змішаною системою – половина за партійними списками пропорційно до отриманих голосів партії, половина – в результаті перемоги на власних мажоритарних округах. Недосконалість цієї системи, на думку політичних експертів, в тому, що мажоритарникам для потрапляння в Раду достатньо лише добре "підкормити" власний округ – і перемога в кишені. І таких людей із власними абсолютно різними політичними поглядами – в парламенті 50%, з якими щораз партіям доводиться особисто домовлятися для голосування. Це збільшує їхню вагу, а, отже, й "вартість" їхнього голосу, що спричиняє в українському парламенті масштабні "договірняки".

Виборча реформа передбачає переведення на пропорційну систему із відкритими списками. Фактично кожен українець зможе проголосувати не лише за саму партію, а й за конкретну людину з цієї партії, таким чином власноруч сформувавши партійний список. Це збільшить внутрішньопартійну конкуренцію, підвищить відкритість виборів, а також змусить українські партії набагато чіткіше та детальніше працювати над власною програмою та підбором однопартійців. Минулої осені законопроект ледь-ледь був ухвалений у першому читанні 226 голосами – потрібним мінімумом. Цієї осені депутатам потрібно буде цю реформу остаточно затвердити.

Самі ж депутати досить скептично ставляться до можливості ухвалення виборчої реформи аж до парламентських виборів.

"Очевидно, що ті депутати, які через куплені мандати сидять в парламенті, не горять бажанням змінювати ці правила, і хочуть мати можливість знову купувати мандати. Частина з них навіть проголосувала за цей кодекс, сподіваючись, що їм вдасться заховатись за спинами колег, потім демонструючи цю позицію. Вдалося знайти необхідну кількість голосів, щоб закон було ухвалено в першому читанні, проте за друге читання доведеться сильно поборотися. І все залежить не лише від нас, депутатів, які просувають цю ідею, але й від українського суспільства, яке має продемонструвати свою чітку позицію", - заявив у коментарі ТСН.ua депутат від фракції "Народного фронту", мажоритарник Леонід Ємець. За його словами, ухвалення Виборчого кодексу є навіть важливішим питанням, ніж майбутні вибори, оскільки завдяки цій реформі можна буде позбутись впливу олігархів на парламент.

ВідеоНові списки і округи: Верховна Рада ухвалила новий виборчий кодекс

Такої ж думки і ще один мажоритарник, позафракційний депутат Борислав Береза. "Зважаючи на те, що відбувається в залі, спілкуючись з великою кількістю депутатів-мажоритарників, я не бачу бажання голосувати за виборчий кодекс. На жаль, теж буде неприємне голосування. Я думаю, що його або завалять, або відправлять на доопрацювання. Я особисто голосуватиму. Незважаючи на те, що я мажоритарник, я вважаю, що це потрібно", - розповів він у коментарі ТСН.ua.

Щоправда, іншої думки народний депутат від фракції БПП Сергій Каплін, який вважає, що голоси за ухвалення цієї реформи знайти можна.

"Я скажу, що сьогодні БЮТ "за". Твереза частина БПП "за", та частина, яка більш-менш задумується про майбутнє держави. "Опоблок" однозначно "за". "Народний фронт", але ті, хто більш-менш нетоксичний, хто сприймається суспільством, особливо молода частина "фронтовиків", як Ємець і компанія, то вони, звичайно, "за". Вони знайдуть собі місце у Юлі, і в БПП якомусь новому, і в інших проектах. Це підготовлені фахові люди", - заявив він у коментарі ТСН.ua.

Прогноз: За даними соцопитувань, ситуація в парламенті кардинально зміниться після майбутніх виборів – хтось депутатські мандати втратить, хтось, навпаки, підбере. За виборчу реформу, найімовірніше, голосуватимуть "Народний фронт" (чи не єдиний шанс для них знову потрапити до парламенту), "Батьківщина", "Радикальна партія Олега Ляшка", "Опозиційний блок" та "Самопоміч" (прагнутимуть збільшити свої місця в Раді). Однак без певної підтримки з боку БПП необхідних голосів їм не зібрати. А тому очікують або значних поправок до цього законопроекту та його подальше ухвалення, або ж відтермінування до "кращих часів" тобто до початку роботи парламенту вже нового скликання.

Оновлення ЦВК

Питання, яке ледь не зруйнувало коаліцію наприкінці минулої сесії. Через суперечки навколо складу Центральної виборчої комісії найбільша фракція БПП оголосила бойкот, однак Рада продемонструвала власну позицію, ухваливши інший законопроект без її участі, зважаючи на те, що коаліція в парламенті складається лише з БПП та "Народного фронту". Проблема в тому, що в складі комісії, яка повинна банально підрахувати голоси на майбутніх виборах, не дотримано квотного принципу – БПП висунув на одного кандидата більше, тоді як "Опозиційний блок" своїх представників не отримав взагалі. Це призвело до звинувачень в стінах парламенту, що фракція президента Порошенка нібито планує завдяки більшості в ЦВК впливати на перебіг майбутніх виборів, що не влаштовує жодну з фракцій. Тому й законопроект ухвалений не був, однак без нового складу ЦВК проведення майбутніх виборів неможливе. Саме тому цей документ є архіважливим для ухвалення цього сезону.

Депутати теж розуміють важливість цього питання, а тому очікують ухвалення цього законопроекту цієї осені. "Вважаю, що ЦВК зможуть обрати. На сьогодні я бачу, що тиск з боку Заходу дуже відвертий. Окрім того, ми розуміємо, що ЦВК вже нелегітимна. Вона законна, але не легітимна. Незважаючи на те, що вона дуже зручна і комфортна для деяких політиків, її мусимо переобирати. Я за те, щоб з'явилася нова ЦВК", - розповів у коментарі ТСН.ua позафракційний депутат Борислав Береза. 

Прогноз: без компромісу це питання не ухвалити, а тому очікуються чергові "договірняки" та поступки. Скоріш за все, БПП може погодитися прибрати свою кандидатуру в обмін на кандидата від "Народного фронту" та його голоси, й, таким чином, ухвалить цей документ.

Закріплення євроінтеграції та вступу до НАТО в Конституції

На День Конституції президент України Петро Порошенко заявив, що запропонує її змінити, а саме – закріпити в Основному законі держави євроінтеграційний та євроатлантичний курс. Щоб в разі перемоги проросійських сил їм було набагато складніше припинити українську євроінтеграцію та почати відновлювати стосунки з Росією.

пов'язую цю ініціативу виключно із продовженням президентської виборчої компанії, вважаю ці зміни до Конституції недоцільними і такими, що принижують гідність українців", - вже встиг заявити депутат від "Опозиційного блоку" Нестор Шуфрич.

Відповідний законопроект Порошенко вже подав до Ради, а також 3 вересня обговорив це рішення із головами парламентських фракцій, однак для зміни Конституції потрібно не 226, а цілих 300 голосів. Крім цього, документ ще має затвердити Конституційний суд. Щоправда, в БПП переконані, що знайдуть ці голоси. Та й насправді більшість депутатів позитивно відгукуються щодо цієї ініціативи та готові підтримати ці зміни.

"Добре усвідомлюю, чому ця ініціатива виникла у президента перед завершенням його каденції. Але врешті-решт, так працює демократія - необхідність отримати Ваш голос штовхає навіть недобрих політиків на добрі вчинки. Мій голос народного депутата України за такі поправки вже є", - написав у своєму Facebook депутат від "Самопомочі" Єгор Соболєв.

Прогноз: незважаючи на тривалі процедури, документ знайде підтримку 300 осіб в парламенті. Фактично, європейський курс України відкрито не підтримує лише "Опозиційний блок", знайти якісь деталі, щоб не голосувати, можуть в "Батьківщині" та "Радикальній партії Ляшка". Утім, ця ідея є однією з ключових пунктів передвиборчої кампанії Порошенка, а тому на отримання 300 голосів будуть кинуті величезні ресурси.

Скасування депутатської недоторканності

Ще одне історичне рішення для України, яке можуть ухвалити депутати вже цієї сесії – скасування депутатської недоторканності. Про неможливість притягнення народного обранця до відповідальності, поки Рада цього не дозволить, вже давно ширяться розмови. Питанням вирішили всерйоз зайнятись як президент, так і депутати та подали відповідні законопроекти. Конституційний суд визнав обидва документи такими, що відповідають Конституції, а тому тепер їх можуть розглядати в сесійній залі. Запитання лише, який саме – кардинальна їхня відмінність в тому, що президентський проект передбачає скасування недоторканності від 2020 року, а депутатський – одразу.

ВідеоПрезидент закликав скасувати депутатську недоторканність з 2020 року

"Питання недоторканності. Звісно, що буде [проблемним]. Це з категорії тих же питань, що і вибори. Є депутати, які прийшли сюди, ховаючись за депутатською недоторканністю. Вони не планують голосувати за її зміну. За великим рахунком, це ще одна з обіцянок, яка давалася цими депутатами на виборах. Але рано чи пізно, ще на цій сесії, ми поставимо це питання на голосування. Тоді всім суспільством побачимо, хто брехун, а хто виконує обіцянки", - заявив у коментарі ТСН.ua народний депутат від фракції "Народний фронт" Леонід Ємець.

Одним із цікавих законопроектів авторів різних фракцій щодо депутатської діяльності цієї осені є й спроба ввести електронне голосування для народних обранців. Законопроектом передбачається встановлення сенсорної клавіші, яка дозволятиме депутату голосувати винятково за себе. Це має на меті зупинити "кнопкодавство" в українському парламенті.

Прогноз: За відправлення цих законопроектів на розгляд КСУ проголосували понад 330 депутатів. Це свідчить про неабияке їхнє прагнення таки ухвалити це рішення. Основний конфлікт полягатиме лише в тому, який саме законопроект буде ухвалений. Однак передумови для того, щоб депутатська недоторканність таки була скасована цієї сесії, є, і шанси на це доволі високі.

Питання національної безпеки

Наприкінці минулої сесії Рада успішно ухвалила закон про нацбезпеку. Він прагне створити в Україні умови для досягнень стандартів НАТО. Однак через ухвалення цього документу тепер депутатам потрібно буде "підрихтувати" й всі інші закони, на які посилається новий закон. А тому змін повинні зазнати закони про Службу безпеки України, про розвідувальні органи, про державне оборонне замовлення. Мають бути реформовані державні підприємства в оборонному секторі, а також створено окремий парламентський комітет, який здійснюватиме контроль над сектором безпеки і розвідувальними органами. Цим всім і займеться Рада восени.

"Ми мусимо створити умови, щоб іноземні інвестиції та технології можна було би залучати в стратегічні підприємства оборонно-промислового комплексу", - заявив народний депутат від фракції БПП, секретар комітету з питань національної безпеки й оборони Іван Вінник.

ВідеоЗапобіжник військових переворотів: що потрібно знати про Закон про нацбезпеку

Верховна Рада довго сперечалася, але таки ухвалила Закон про нацбезпеку, що має наблизити українську оборонну сферу до стандартів НАТО. Готували закон у співпраці з західними партнерами України, а правки до його тексту після першого читання пропонували посли США, НАТО та ЄС.

Запобіжник військових переворотів: що потрібно знати про Закон про нацбезпеку

Якщо з Заходом все зрозуміло, то зі Сходом запитань набагато більше. Порошенко вже анонсував, що Україна не продовжуватиме Договір про дружбу та співробітництво з Росією. Тепер депутати чекають на відповідні документи для ухвалення цього рішення. Також восени на них чекає й голосування за особливий статус окупованих територій Донбасу, який є умовою Мінських домовленостей, і через який постійно виникають суперечки в сесійній залі. Серед нових законопроектів народні обранці пропонують нарешті визнати "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями, запровадити можливість позбавляти громадянства тих, хто вчиняє злочини проти нацбезпеки України, а також започаткувати чіткий механізм збору всіх доказів агресії Російської Федерації.

Особливим пунктом у питанні безпеки стане її інформаційна складова. Тим паче, що наступного року в Україні відбудуться вибори президента та парламенту. А тому в Раді вже зареєстрована низка законопроектів, які намагатимуться захистити український інформаційний простір та унеможливити втручання у виборчий процес. У різних законопроектах передбачається посилення контролю за власниками ЗМІ, можливість створення державою антипропагандистських передач, а також посилити і відповідальність за заклики до порушення українського суверенітету та конституційного ладу.

Прогноз: Якщо не бути прискіпливим до деталей законопроектів, то теоретично всі вони повинні бути успішно ухвалені. У разі виникнення можливих суперечок, коаліція може знайти потрібні голоси серед мажоритарників та груп "Воля народу" або "Відродження".

Ухвалення бюджету на 2019 рік

Ще одне болісне питання, яке постійно повинен вирішувати парламент наприкінці року. Традиційно дискусії навколо бюджету тривають місяцями, оскільки фактично відбувається повний розподіл державних коштів на наступний рік. І доки кожна фракція не отримає своєї "частинки", успішного голосування не відбудеться.

Про його деталі говорити зарано, оскільки законопроект до Ради ще не був поданий. Віце-прем’єр Павло Розенко запевнив, що бюджет буде абсолютно реалістичним і до 15 вересня поданим до парламенту. Крім цього, він вже анонсував підвищення пенсій та мінімальних зарплат з 1 січня 2019 року.

Прогноз: судячи з попередніх років, що раніше Бюджет потрапляє до Ради, то раніше він й ухвалюється. Після тривалих обговорень, та ще й враховуючи розпал передвиборчої кампанії, у 2019 рік Україна ввійде з ухваленим державним бюджетом.

Закон про мову

У лютому Конституційний суд скасував скандальний мовний закон регіоналів Ківалова-Колесніченка. Таким чином у правовому полі використання мов стало законодавчо неврегульованим, а тому Рада повинна заповнити цю прогалину. Мовна проблема в Україні є дуже й дуже величезною, на якій завжди любили спекулювати політики, умовно розділяючи країну на Схід та Захід. А крім цього в Україні живе й чимала кількість національних меншин, чиї права теж мусять бути враховані.

Для цього і потрібен новий закон про мови. Документ, який наразі зареєстрований в Раді та винесений у порядок денний, виключає можливість встановлення другої офіційної мови. Ним також передбачається і захист від дискримінації за мовною ознакою. З цікавого – те, що в українських паспортах у разі ухвалення цього закону більше не буде російської мови, а за потреби можлива англійська.  Офіційною мовою в усіх державних органах України має бути винятково українська, особливими правами в цьому законі наділена лише кримсько-татарська мова на території АР Крим. Жодної згадки про використання російської мови в документі немає.

"Нове мовне законодавство украй потрібне Україні, адже зараз у нас відсутній будь-який закон про мову взагалі. Така ситуація є однією із стратегічних загроз для національної безпеки, бо де немає мови - там немає України", - заявив віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко.

Щоправда, подібних законопроектів у парламенті аж чотири, а тому на якому саме зупиняться депутати – невідомо.

Прогноз: Зважаючи на окупацію територій Донбасу та анексію Криму, які фактично відбулись через те, що там "утискали російськомовних", мовне питання до врегулювання ситуації з цими проблемами навряд розглядатиметься. Коли першочерговою метою для України нині є питання реінтеграції ОРДЛО, де переважала російська мова, депутати навряд візьмуть на себе політичну відповідальність за розгляд мовного питання. А тому, з великою часткою вірогідності, до завершення війни на сході України та повернення Криму (або до майбутніх виборів) закон про мови в залі Верховної Ради не розглядатиметься, незважаючи на заяви певних політиків.

ВідеоМова експерта. Як Азаров говорив українською

Микола Азаров влаштувався експертом з української мови на російському телебаченні. Тому ТСН вирішила згадати, як українською говорив сам пан експерт. Унікальну мову Миколи Азарова українці і досі називають "азіровку".

Мова експерта. Як Азаров говорив українською

Посилення штрафів за порушення Правил дорожнього руху

Про підвищення покарань для водіїв-порушників теж говорять вже кілька років. Цьому виною й невтішна статистика, за даними якої кілька тисяч українців щорічно гинуть на дорогах, а нетверезих водіїв, які створюють аварійні ситуації на дорогах стає дедалі більше. Влітку в Україні сталось кілька резонансних ДТП з величезними кількостями жертв, що продемонструвало: ця проблема потребує кардинальних рішень.

Передбачається й збільшення штрафів за нетверезе водіння, й неможливість уникнення покарання для осіб, через вину яких сталась смерть людини, та ще низка посилень відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Прогноз: За посилення відповідальності виступили й Кабмін, й Генеральна прокуратура, а тому депутатам під таким тиском нічого не лишатиметься, як спокійно ухвалити цей пакет законопроектів. Тим паче, що в Правилах дорожнього руху народні обранці власних політичних інтересів не мають точно.

ВідеоПорушників ПДР чекає підвищення штрафів

3 тисячі гривень - саме стільки доведеться заплатити порушнику, машину якого забере евакуатор. Нові, підвищені штрафи порушення правил дорожнього руху почнуть діяти вже з 27 вересня. Багато новацій стосуються саме неправильного паркування. В поліції зазначають, що це найбільша проблема великих міст з мільйонами автомобілів.Водії ж вважають нові штрафи надто високими. Але найголовніша проблема навіть не гроші, а час. Адже, щоб повернути свій транспортний засіб вам доведеться добряче побігати містом. Наскільки складно забрати машину зі штрафмайданчика - дивіться в сюжеті.

Порушників ПДР чекає підвищення штрафів

Свою оцінку новому політичному сезону у Верховній Раді в коментарі ТСН.ua дав експерт-політолог Євген Магда.

"Зараз почалася осінь й ухвалення бюджету є дуже важливим. Прагнення запхати в нього якомога більше популістських речей зараз набуде гіпертрофованого характеру з огляду на вибори. Змінити ЦВК потрібно хоча б тому, що це виглядає надзвичайно смішно. Це така трагікомедія "Центрвиборчком". Тому що люди перепрацювали вже більше ніж 4 років. І треба розуміти, що вибори повинні мати не лише функціональну легітимність, а й суспільну, щоб люди вірили у результати цих виборів.

Зміни до Конституції, запропоновані президентом, невеликі за текстом, але достатньо масштабні в плані закріплення цієї перспективи. Ці зміни спровокують дискусію на тему того, що от, ми ухвалимо зміни до Конституції, а завтра вже станемо членами НАТО і ЄС. Але це не так, зовсім не так.

Виборчий кодекс ухвалять, тільки якщо Дніпро потече в Смоленську область, а не в Чорне море. До президентських виборів цього не може бути тому, що не може бути взагалі. Це як в спорті - не може людина просто так без тренувань вийти на 10-кілометрову дистанцію (я вже не кажу про марафон і напівмарафон) і його виграти. Так не буває, це закони природи. Точно так само не може парламент, який працював не надто ефективно... я би сказав, що це скликання поставило рекорд за кількість дострокових завершень своєї роботи в пленарному режимі, бо немає кворуму. Плюс президентські вибори потребуватимуть від низки депутатів присутності на місцях.

Про недоторканність. Є два варіанти, і якщо б у парламентарів зростав здоровий глузд, вони б один із них вибрали. Але вони досить вперто не хочуть цього робити, незрозуміло, чому. Ну, скасуйте недоторканність з наступного скликання, чи через одне (мається на увазі початок дії ухваленого закону). Це питання, яке вже зав’язло в зубах.. Існування недоторканності у нинішньому вигляді лише наголошує на тому, наскільки наші парламентарі далекі від своїх виборців", - заявив політолог.

Він також зазначив, що на сьогодні статусу української мови як єдиної державної абсолютно нічого не загрожує.

Незважаючи на численні законопроекти, які депутати хочуть ухвалити в Раді, новий сезон стане й справжнім випробуванням на міцність коаліції та й банальну спроможність депутатів ухвалювати закони. Кінець минулої сесії вже показав, що друзі в парламенті можуть відвернутись в останній момент, а заради власного зиску навіть запеклі вороги готові миритися. А тому саме збереження стабільної роботи парламенту до виборів наступного року стане основним завданням народних обранців у розпал президентської передвиборчої кампанії.

Ольга Скичко / Олексій Ярмоленко

Залиште свій коментар

Вибір редакції