Великий внесок маленького Кіпру. Інтервʼю Сергія Ніжинського, посла України на Кіпрі, про роль острівної держави у підтримці України, боротьбу з російським впливом і нову українську дипломатію в Середземномор’ї

Але наразі роль Кіпру змінюється. Цьогоріч він головує в Раді ЄС (до 30 червня) і впливає на формування європейського порядку денного. Крім того, в липні 2025-го Надзвичайним і Повноважним Послом України на Кіпрі став Сергій Ніжинський – правознавець, правозахисник, кандидат юридичних наук. 

За 10 місяців його роботи посольство відновило прямий політичний діалог між двома країнами, організувало два президентських візити і зібрало навколо України коаліцію послів 17 держав. За версією рейтингу найактивніших посольств, створеного кіпрськими ЗМІ, посольство України посіло сьоме місце. Про те, як маленький острів стає для України великим дипломатичним плацдармом, – в інтервʼю Сергія Ніжинського для Forbes BrandVoice.

Геополітична карта острова

Коли оголосили про призначення на Кіпр, що перше спало вам на думку?

Куди б мене не призначили, я добре розумів, що роботи вистачить. Проте чим глибше я занурювався в контекст країни, тим більше усвідомлював, наскільки Кіпр є складнішим, ніж його звикли сприймати. Це не лише курорт чи фінансовий хаб, а й країна з пам’яттю про окупацію, зі своїм голосом у Європейському Союзі та з великим потенціалом для України.  

Кіпр і Україна – країни з окупованими територіями. Як ця паралель впливає на дипломатичну комунікацію?

Коли розмова починається з цієї теми, дистанція між нашими країнами скорочується. Однак досвід у нас все-таки різний. На Кіпрі окупація триває 51 рік, і для нового покоління розділений острів став частиною повсякденності. 

Їхній кордон – це пункти пропуску з турнікетами, тоді як у нас – мінні поля.

На перший погляд, інтенсивність болю у кіпріотів і українців різна, але якщо зазирнути вглиб, то травма не лікується часом.

За різними оцінками, на Кіпрі наразі проживає понад 150 000 росіян. Наскільки така масштабна присутність впливає на громадську думку на острові?

Маючи мільйонні вливання у пропаганду та підтримку російської мови, шкіл, медіа, культурних заходів, росіяни десятиліттями впливали на суспільні настрої в регіоні. Додайте найбільшу кількість співробітників у посольстві (близько 300) серед усіх дипломатичних установ на острові, і ви зрозумієте масштаб впливу. 

Це особливо відчувалося після початку повномасштабної війни. У перші місяці вони тут, на Кіпрі, зривали українські прапори та залякували підприємців. Багато людей боялися відкрито підтримувати Україну.

У той час українська сторона з мінімальними коштами і ресурсами, тримаючись на ентузіазмі, намагається «брати креативом», так би мовити.

У лютому 2022 року на Кіпр почали масово приїздити українці, здебільшого жінки з дітьми, і це дало поштовх для розвитку всього українського на острові. Останній рік ми спостерігаємо тенденцію переїзду на Кіпр українців з інших європейських країн, з ОАЕ. Тож потенціал зростає, але його треба направляти і зміцнювати. 

Коли я вперше зустрівся з громадою у вересні минулого року, я відчув цей потенціал і водночас проблеми, певні прогалини. На сьогодні діалог між громадою, бізнесом, посольством як представником держави виходить на новий рівень. Завдяки системній роботі посольства підтримка України в кіпрському суспільстві стає помітнішою, а наша громада – більш впевненою.

А яка робота ведеться посольством на економічному рівні у протидії російському впливу?

Окремий напрям – бізнес-середовище. Навколо підсанкційних російських осіб роками формувалися мережі партнерств і посередників. Іноді компанії навіть не усвідомлюють, що їхній партнер уже перебуває під санкціями або має токсичні зв’язки. Тому ми започаткували реєстр доброчесності – інструмент, який допомагає українцям на Кіпрі отримати більше інформації про компанії, підприємців, громадські організації чи постачальників послуг. Також ми ведемо просвітницьку діяльність, щоб українські бізнеси оминали недоброчесних партнерів. Зокрема, започаткували серію зустрічей з Young Business Club Cyprus.

Ще, наприклад, коли російські судна здійснюють перевалку нафти в обхід міжнародних санкцій, ми фіксуємо такі випадки й передаємо інформацію журналістам, партнерам у Брюсселі та профільним структурам.

Відчутні зміни 

За 10 місяців вашої каденції посольству вдалося організувати два президентські візити. Що вони дали Україні?

Окрім двох візитів президента, також відбулося три візити міністра закордонних справ, два візити віцепремʼєра та ще інших міністрів. Це справді історичні події, які мали резонанс і вплив.

Першим кроком стала зустріч двох президентів – Кіпру та України – в Києві у грудні 2025-го, а наступним етапом був візит президента Зеленського до Нікосії у січні 2026-го. Це був перший повноцінний візит українського президента на острів за 11 років. 

Кіпр показав підтримку України на всіх рівнях влади і засвідчив це перед партнерами. Володимир Зеленський тоді виступив на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді ЄС. Також вперше відбулася зустріч нашого президента і предстоятеля Кіпрської православної церкви – архієпископа Георгія, а церква на Кіпрі, як відомо, має величезний суспільний вплив. Цей перший візит задав тон подальшим процесам на головування Кіпру в Раді ЄС.

У результаті Кіпр приєднався до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, викрадених РФ, а також до коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину Росії проти України. Список можна продовжувати. 

Зараз йде робота над розблокуванням євроінтеграційних кластерів для України. Чому цей процес настільки важливий?

Від розблокування шести ключових переговорних кластерів безпосередньо залежить темп руху України до членства в ЄС, подальша фінансова підтримка та рівень довіри міжнародних партнерів.

Йдеться про реформу законодавства, митні та прикордонні процедури, зміну стандартів безпеки, доступ до європейських програм і фінансування. І перший кластер вже, по суті, розморожено, очікуємо новини 16 червня.

Загалом головування Кіпру в Раді ЄС стало для України важливим вікном можливостей, яке ми використали максимально ефективно. За шість місяців вдалося провести максимальну кількість офіційних заходів. Під час одного з них Кіпр оголосив про надання Україні €90 млн допомоги.

Ви стали ініціатором важливого меморандуму для України, який підписали представники 17 держав. Як виникла ця ідея?

10 вересня 2025-го Росія завдала удару поблизу польського кордону. О шостій ранку я зателефонував послу Польщі й запропонував зробити спільну заяву щодо цього. Ми оперативно підготували текст, і вже того самого дня Міністерство закордонних справ Кіпру оприлюднило офіційне засудження. 

Тоді я зрозумів: якщо така модель працює на рівні двох країн, то сильнішого ефекту можна досягти, коли навколо України об’єднається ширша коаліція партнерів.

Після цього почав залучати дипломатів Нідерландів, Великої Британії, Франції, а згодом і решту партнерів. Так навколо українського питання сформувалося коло держав, готових діяти спільно й публічно.

Кульмінацією стало 24 лютого 2026 року, коли ми підписали спільний документ United in Solidarity with Ukraine від імені 17 держав. Це мало сильний політичний ефект. Навіть у самому МЗС Кіпру, здається, не очікували, що навколо України вдасться сформувати настільки широку, публічну та консолідовану міжнародну коаліцію підтримки.

Який результат цих 10 місяців роботи ви вважаєте найважливішим?

Окрім сказаного вище, це, беззаперечно, приєднання двох українських організацій – Товариства українсько-кіпрської дружби та Українського дому у Пафосі – до Світового конгресу українців. Близько шести місяців ми вели переговори щодо цього.

Членство у Світовому конгресі допоможе українським організаціям віднайти нові контакти і долучатися до грантових програм, які раніше були для них недоступними. Також Український дім у Пафосі зараз завдяки підтримці посольства отримав статус Unity Hub від Міністерства соціальної політики України і у травні на Кіпрі було призначено радника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

Також хочу підкреслити, що нам вдалося організувати потужну медіапідтримку дипломатичних відносин між Кіпром та Україною завдяки віснику UA Experts, який ми створили разом із дружиною. Кіпріоти отримують інформацію про українські події на Кіпрі, а українці дізнаються про ключових персон у кіпрській спільноті. Робимо журнал англійською мовою і поширюємо в колах дипломатів, урядовців, бізнесу та серед української громади. 

Дипломатія поза протоколом

До великої війни українська громада на Кіпрі налічувала близько 4000 людей, а сьогодні цифра зросла до 33 000, враховуючи, що статус тимчасового захисту нині мають близько 24 000 українців. Як це вплинуло на вашу роль як дипломата?

Це зовсім інший масштаб відповідальності.

Моє завдання – консолідувати цих людей і зробити так, щоб українська громада почувалася захищеною та впевненою.

Для цього ми організовуємо заходи, готуємо спільні ініціативи, знаходимося в постійному діалозі. Зараз, наприклад, посольство працює над питанням визнання Кіпром Голодомору геноцидом українського народу. Такі рішення неможливо ухвалити лише дипломатичними нотами – потрібна підтримка суспільства, кампанії у медіа, публічні дискусії. У цьому розрізі українська громада є нашим головним партнером.

Ви багато уваги приділяєте культурній дипломатії. Чому саме на це робите ставку?

Тому що через культуру люди починають краще розуміти, що насправді відбувається в Україні. 

Наприклад, коли ми організовували кулінарний захід і пригощали іноземців українським борщем, то на вході поставили інсталяцію – обпалене зерно, шматки надламаного хліба, а поруч розмістили елемент, який символізував ракетний удар. Під час такого заходу люди отримували культурний, емоційний і політичний меседж. 

У посольства дуже обмежені фінансові можливості. Але є ціль, і ми шукаємо варіанти. Часом без значних коштів робимо фантастичний результат.

Що для вас означає бути ефективним дипломатом?

Ефективність посла вимірюється результатом: як країна голосує за Україну в ООН, скільки вдалося підписати угод, як почувається українська громада, чи зростає товарообіг і політична підтримка.

Кіпр сьогодні підтримує Україну в 95–97% міжнародних ініціатив – і це результат щоденної роботи.

Непохитною скелею довгі роки були кіпрські ЗМІ, до речі. Але нещодавно за версією кіпрського телеканалу «Сігма ТВ» українське посольство увійшло до сімки найактивніших серед 65 дипломатичних місій на острові! Експерти разом із ШІ-помічниками оцінювали кількість ініціатив, підписаних угод, рівень публічної дипломатії та загальний вплив посольства на життя громади. 

Яким би ви хотіли бачити Кіпр у системі координат українських інтересів за три–п’ять років?

Країною, де українські інтереси мають системну підтримку, а в кіпрському парламенті зʼявиться політична сила, яка відкрито буде відстоювати проукраїнську позицію. Я впевнений, що Кіпр може стати для України стратегічною платформою у Східному Середземномор’ї, і ми вже поступово будуємо цю основу.