Вибори президента-2019. Список зареєстрованих ЦВК кандидатів

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Кандидати у президенти активно подають документи до ЦВК.

Після офіційного початку виборчої кампанії 31 грудня до Центральної виборчої комісії України розпочали подавати документи кандидати, які претендують посісти пост глави держави 2019 року.

Офіційне висунення кандидатів та подавання документів для реєстрації триватиме до 3 лютого 2019 року включно. Після цього у п'ятиденний термін відбуватиметься сама реєстрація та, відповідно, 8 лютого 2019 року буде останнім днем для цього.

Після цього Центрвиборчком затвердить виборчі бюлетені 8 березня 2019 року, тож відмовитися від балотування можна буде до 7 березня 2019 року.

Щодо передвиборчої агітації, то її кандидати у президенти можуть розпочати від наступного дня після реєстрації і до опівночі 29 березня, за два дні до виборів. Перший тур виборів запланований на 31 березня.

ТСН.ua збирає та оновлює біографічні відомості про всіх кандидатів у президенти, які вже подали свої документи до Центрвиборчкому.

Геннадій Балашов

Геннадій Балашов
УНІАН

Лідер політичної партії "5.10", підприємець. Народився Геннадій Балашов 20 лютого 1961 року в Дніпропетровську.

Закінчив Дніпропетровський державний університет 1987 року (економічний факультет, спеціальність: "Економіка праці").

Протягом 1990-х у Дніпропетровську Балашов побудував бізнес на здачі в оренду під торгівельні павільйони підземних переходів. Інвестиційний фонд Балашова, один з небагатьох широко відомих і добре рекламованих, практично монопольно зібрав у населення приватизаційні ваучери. "Інвестори" не отримали жодного прибутку.

Від 1998 до 2002 року був Народним депутатом України третього скликання, обраний у виборчому окрузі №27 (Дніпропетровська область). На момент обрання належав до партiї "Міжрегіональний блок реформ"; був членом фракцій Народно-демократичної партії і "Яблуко". Був членом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Від 2001 до  2002 року був членом Громадської ради експертів з питань внутрішньої політики при Президенті України Леонідові Кучмі.

Брав участь у парламентських виборах 2012 року за одномандатним виборчим округом № 221 (м. Київ — Печерський, Солом'янський та Шевченківський район) з результатом 3,48 % (6 місце 3582 голосів). 20 березня 2014 року заснував партію "5.10". лідерам якої є і сьогодні.

На дострокових виборах Президента України 2014 року підтримував Петра Порошенка.

Був радіоведучим передачі "Стрес-шоу „Психологія грошей“" на "Бізнес-радіо 98,3 fm", та телеведучим передачі "Шоу Балашова. Психологія грошей" на каналі "Бізнес". Має дружину і троє дітей — доньок Юлію, Дарину та сина Геннадія.

Ольга Богомолець

Ольга Богомолець
oboibesplatno.ru

Народний депутат України. Голова комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я. Народилася 22 березня 1966 року  Києві у родині відомої лікарської династії Богомолець. Ім'я її прадіда Олександра Богомольця носить національний медичний університет, який вона закінчила у 1989 році, її батьки - Катерина Богомолець і Вадим Березовський - працювали професорами цього ж навчального закладу. Співачка, лауреат українських музичних конкурсів.

В 1993–1994 роках навчалася в США прослухала курс екологічної дерматології в Пенсильванському університеті та курс навчання в Інституті дерматопатології Бернарда Аккермана при згаданому університеті (Bernard Ackerman’s Institute for Dermatopathology at Thomas Jefferson University).

Від грудня 2004 року до жовтня 2005 року була особистим лікарем Віктора Ющенка. 

Політична кар'єра розпочалася 2005 року, коли пройшла до Київради за списком "Нашої України" у першій п'ятірці під № 3, 2006 року перейшла у фракцію "Столичні реформи", яка, в свою чергу, була частиною більшості Леоніда Черновецького. Очолювала постійну комісію з охорони здоров’я та соціального захисту Київської міської ради. Однак у 2008 році заявила про свій вихід з депутатського корпусу Київради.

27 березня 2014 року підготувала документи в ЦВК щодо балотування на посаду Президента України. Наступного дня розпочалася кампанія для збору коштів на грошову заставу кандидата в Президенти України Ольги Богомолець.

29 березня 2014 року подала документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на пост Президента України шляхом самовисування. За неї проголосували 2% виборців, а восени пройшла до Верховної Ради за списком "Блоку Петра Порошенка".

Політик одружена і має чотирьох дітей. У Радомишлі Житомирської області Ольга Богомолець заснувала замок-музей, де експонує колекцію ікон.

На початку грудня у відеоролику, записаному навпроти Михайлівського собору, вона заявила, що йде в президенти, "аби стати гарантом справедливості". Бо, як стверджує пані Богомолець, "за останні роки українці не відчули збільшення справедливості і гідності".

Під час виступу пообіцяла справедливі пенсії, справедливу реформу охорони здоров'я, справедливі податки.

Юрій Бойко

Юрій Бойко
УНІАН

Український олігарх, політик, народний депутат України VI і VIII скликань. Герой України, самовисуванець. Народився 9 жовтня 1958-го в місті Горлівка на Донеччині. За освітою — хімік-технолог (закінчив Московський хіміко-технологічний інститут), 2001 року одержав бакалаврський диплом інженера-економіста у Рубіжанській філії СНУ ім. Даля.

Після навчання розпочав працювати майстром на Рубіжанському хімічному заводі "Зоря", потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ "Лисичанськнафтооргсинтез", державній корпорації "Укрвибухпром" (Київ), був головою правління АТ "УкрТатнафта" (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ "Укртранснафта".

Від лютого 2002 року до березня 2008 був головою НАК "Нафтогаз України". Також 2003 року обіймав посаду заступника міністра палива та енергетики. Через два роки його звільнили. А ще через рік, 2006 року, в уряді Януковича став міністром палива та енергетики. Пробув він на цій посаді до 18 грудня 2007 - був звільнений у зв'язку з обранням Верховної Ради VI скликання за списками Партії регіонів.

11 березня 2010 року Юрій Бойко вдруге обійняв посаду міністра палива та енергетики України. Цього разу вже в уряді Миколи Азаровае.

Після Революції гідності та втечі Януковича, брав участь у позачергових президентських виборах. Після поразки на виборах президента, у вересні 2014-го очолив "Опозиційний блок" з яким за результатами парламентських виборів пройшов до Верховної ради. Восени 2018 покинув партію та на вибори президента-2019 пішов самовисуванцем.

22 серпня 2004 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю отримав звання Героя України.

Виховує трьох синів і трьох доньок.

Анатолій Гриценко

анатолій гриценко
УНІАН

Колишній міністр оборони України, голова партії "Громадянська позиція". Народився 25 жовтня 1957 року в селі Багачівка Звенигородського району Черкаської області.

У 1979 році закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище. У 1993 здобув освіту в Інституті іноземних мов Міноборони США, в 1994 - оперативно-стратегічному факультеті Університету Військово-повітряних сил США, в 1995 - в Академії Збройних сил України.

За 25 років армійської кар'єри проходив службу в стройових частинах, працював викладачем у військовому вузі, на штабних посадах в Міноборони України, очолював Управління проблем військової безпеки і військового будівництва Науково-дослідного центру Генерального штабу Збройних Сил України.

Гриценко - полковник запасу, кандидат технічних наук, автор понад 100 наукових праць, виданих в Україні, Бельгії, Нідерландах, США, ФРН і Швейцарії.

У 2004 році Гриценко працював у виборчому штабі Віктора Ющенка, брав активну участь в написанні програми опозиційного кандидата на пост президента.

Гриценко - тричі глава оборонного відомства. Перше призначення на цей пост отримав в лютому 2005-го в уряді Юлії Тимошенко. Потім керував відомством в уряді Юрія Єханурова. 4 серпня 2006 року призначений головою Міноборони в уряді Віктора Януковича Верховною Радою за квотою президента Ющенка.

На позачергових парламентських виборах у 2007 році пройшов до Верховної Ради під №4 пропрезидентського блоку "Наша Україна - Народна самооборона". У 2012 році знову пройшов до Ради, але по списку партії Батьківщина (№3). Член комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

14 січня 2014 Анатолій Гриценко вийшов з фракції "Батьківщина" "у зв'язку з неможливістю впливати на рішення, що ухвалюються".

Гриценко вже балотувався на пост президента двічі - у 2010 та 2014 роках. На виборах до Верховної Ради в 2014 році очолив список альянсу "Громадянська позиція", який не зміг пройти в парламент, оскільки не зміг набрати необхідні 5% голосів.

Одружений. Дружина - Юлія Мостова - відома журналістка, головний редактор газети "Дзеркало тижня". Має чотирьох дітей (два сини і дві дочки).

Сергій Каплін

Сергій Каплін
УНІАН

Лідер "Руху простих людей" та екс-член партій "БПП" й "УДАР". Народився 15 грудня 1979 року у селі Опришки, Глобинський район, Полтавська область. Закінчив сільську школу й полтавський коледж.

Після школи вступив до Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Згодом отримував освіту в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Від 18 до 25 років працював помічником голови комісії Київради з питань захисту прав споживачів, помічником голови Комітету ВРУ з питань промислової політики. 2006 — обраний президентом Корпорації "Екологічні ресурси". Підприємство 25 років займається проблемами екології та водокористування. Через рік вже сам створив та очолив "Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження". 2008 став членом Громадської колегії при Міністерстві закордонних справ України, 2012 — головним редактором газети "Іскра простих людей". Цього ж року вступив до партії "УДАР", вже 2014-го пройшов до парламенту як кандидат від "Блоку Петра Порошенка". 

23 лютого 2016 року Каплін повідомив про вихід зі складу депутатської фракції "БПП" та зі складу коаліції депутатських фракцій "Європейська Україна". Нардеп мотивував своє рішення провалом голосування за відставку уряду Арсенія Яценюка.

Віталій Купрій

Віталій Купрій
УНІАН

Народився 20 серпня 1973 року в Кам'янському, що на Дніпропетровщині.

У 1995 року закінчив Дніпропетровський університет за фахом економіст. У 2002 році закінчив Австралійський університет ім. Маккворі за спеціальністю магістр ділового адміністрування. У 2011-2013 роках навчався в МАУП (фахівець у галузі права), а у 2012-2013 роках навчався в Інституті політичної освіти м. Київ для підвищення кваліфікації депутата та отримання досвіду державного управління країн ЄС. 2016-2018 рр. навчався в Інституті законодавства Верховної Ради України, аспірантура, спеціальність "Конституційне право".

У 1991 році в віці 18 років стає засновником і директором малого підприємства "ОСБЕНД". Упродовж майже 4 років він торгував оргтехнікою, одягом та відеоапаратурою. Наприкінці 1994 року і протягом наступних 10 років займався імпортом товарів з Туреччини. Від 2004 року мав бізнес у сфері нерухомості та зовнішньої реклами.

Брав участь у проведенні виборчих кампаній у центральному апараті партії "Наша Україна" у Києві. У 2008 році посів друге місце на позачергових виборах мера Кам'янського. У жовтні 2010 року обраний депутатом Кам'янської міської ради.

У 2012 році балотувався у Верховну Раду по округу №30 (місто Кам'янське, Заводський район) шляхом самовисування. Отримав результат у 10.88 % голосів виборців. У квітні 2014 року очолив Комісію по боротьбі з корупцією та злочинністю у м. Кам'янське.

Був радником голови Дніпропетровської ОДА з питань правоохоронних органів та боротьби із злочинністю, позаштатним радником Міністра екології з питань боротьби з корупцією.

На позачергових виборах до Верховної Ради України у 2014 році виграв на мажоритарному окрузі №29 у Дніпропетровській області, випередивши найближчого суперника на 11% голосів. Від червня 2015 року був членом партії "Укроп", залишив партію у червні 2018.

Купрія зареєстровано кандидатом у президенти як самовисуванця. Одружений, виховує трьох дітей.

Євген Мураєв

Євген Мураєв
УНІАН

Голова партії "Наші". Народився 2 грудня 1976 року у Змієві на Харківщині. 

1994-1999 навчався на економічному факультеті ХНУ, спеціальність "фінанси та кредит" (закінчив з відзнакою). Другу вищу освіту здобув у Юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого, який закінчив у 2014 році з відзнакою.

Обіймав посаду директора ТОВ "Анклав" (оптова торгівля нафтопродуктами), від 2001 до 2007 року керував компанією "МКМ-Харків", від 2009 до 2010 року - був гендиректором ТОВ "Східна фінансова група".

У 2006 році обрався депутатом Харківської облради від партії від партії "Віче". Вдруге депутатом облради став у 2010 року від Партії регіонів. 15 квітня 2010 був призначений тодішнім президентом Віктором Януковичем головою Зміївської райдержадміністраці. У листопаді 2012 - звільнений з посади голови району у зв'язку з обранням до Верховної Ради у мажоритарному окрузі №181. На парламентських виборах 2014 переобраний до Ради за тим же округом.

У 2014 Мураєв став власником харківського інтернет-каналу "Робінзон ТВ", сайту MIGnews та новинного телеканалу NewsOne. Втім, наприкінці серпня телеканал NewsOne отримав нове керівництво, а вересні Мураєв заявив, що виходить з партії нардепа Вадима Рабіновича "За життя" і почав створювати власну партію "Наші".

Розлучений. Виховує двох синів.

У червні 2018 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом висловлювання Мураєва, який назвав українського політв’язня та режисера Олега Сенцова "терористом".

Валентин Наливайченко

Валентин Наливайченко
УНІАН

Голова партії "Громадсько-політичний рух "Справедливість", екс-очільник СБУ. Народився 8 червня 1966-го у Запоріжжі у родині робітника та медсестри.

Школу закінчив із золотою медаллю, вступив до Харківського державного університету, після строкової служби перевівся до КНУ ім. Шевченка. Закінчив з відзнакою та отримав диплом за фахом викладач та референт-перекладач з англійської мови. Вільно володіє англійською, фінською та російською мовами.

Від грудня 2006 року до березня 2010 року — голова Служби Безпеки України. Пішов з посади після обрання президентом Віктора Януковича. 2014 року повернувся на цю посаду ще на рік. Після тривалого періоду непорозумінь із президентом Петром Порошенком 18 червня 2015 року пропрезидентська коаліція в ВРУ ухвалила рішення про відставку Наливайченка з посади голови СБУ.

Роман Насіров

роман насіров
УНІАН

Колишній голова Державної фіскальної служби, самовисуванець. Насіров народився 3 березня 1979 року у Чернігові.

У 2000 році здобув освіту в Чернігівському інституті економіки та управління за спеціальністю "Фінанси", у 2001 році - в Київському економічному університеті за спеціальністю "Право".

Від 2005 до 2007 року очолював напрям брокериджу по країнах СНД в лондонському офісі американського брокера-інвестбанку CantorFitzgerald / BGC. 2008-2009 - керуючий директор (напрямок — торгівля цінними паперами) в Concorde Capital. 2009-2012 - голова напрямку з торгівлі цінними паперами та СЕО підрозділу Центральної і Східної Європи в компанії Renaissance Capital. Під час обрання до парламенту (від "Блоку Петра Порошенко") очолював український офіс компанії BTG Pactual.

5 травня 2015 року призначений на посаду голови Державної фіскальної служби. 2 березня 2017 Насірова затримало НАБУ за справою "Укргазвидобування". Наступного дня його було відсторонено від посади. 16 березня випущений під заставу розміром 100 млн грн, внесених дружиною та тестем. В грудні 2018-го суд закрив справу і поновив Насірова на колишній посаді.

Андрій Садовий

Андрій Садовий
УНІАН

Голова політичної партії "Самопоміч", міський голова Львова. Народився у 1968 році у Львові. Спочатку отримав освіту інженера електронної техніки, згодом економіста, а 1999 року став магістром державного управління.

1993 року Садовий розпочав роботу над своєю медіагрупою "Люкс" - тоді у Львові було започатковано радіостанцію "Люкс". У 2005 році група стала медіахолдингом "Люкс". Наразі до неї входять радіостанції "Люкс ФМ" та "Радіо Максимум", телеканал "24", інтернет видання Zaxid.net та Football 24. Юридично холдинг належить дружині Садового Катерині.

Ще від 1997 року Садовий активно займається громадською діяльністю. Спочатку він заснував у Львові "Інститут розвитку міста", а згодом був депутатом Львівської міської Ради. 2004 року став ініціатором створення громадського об’єднання "Самопоміч", яке у 2012 році реорганізував у партію.

У 2006 році Садового вперше обирають міським головою Львова. Відтоді на цю посаду львів’яни двічі його переобирали. У лютому 2014 року він заявив, що відмовився від посади віце-прем’єра в уряді Арсенія Яценюка, щоб надалі бути міським головою Львова.

Водночас партія "Самопоміч" взяла участь у парламентських виборах 2014 року та пройшла до Верховної Ради, набравши 10,97% і отримавши 33 депутатських мандати. Також до них долучився і один депутат-мажоритарник.

На початку 2016 року входив до трійки найрейтинговіших кандидатів у президенти (близько 10%) та мав високий рівень довіри серед українців, однак після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі та колапсу у Львові через неможливість вивезення сміття його рейтинги різко обвалилися, оскільки центральна влада у Києві звинуватила саме Садового у небажанні вирішувати цю проблему.

Віталій Скоцик

Віталій Скоцик
УНІАН

Народився 15 березня 1972 року у селі Симонів Гощанський район, Рівненська область.

Від 1989 року студент Української сільськогосподарської академії. Пізніше навчався в Університеті Пердью, штат Індіана, США, за програмою обміну студентами.

Перший в Україні доктор наук у галузі стратегічного менеджменту. Рік працював викладачем у Національному аграрному університеті, проте відомий за роботою в таких компаніях, як American Machinery Company (АMAKO) та Landkom International. де від 1994 до 2009 обіймав керівні посади. Від 2012 до 2014 року працював головою наглядової ради групи компаній АMAKO.

Скоцик подав документи як самовисуванець.

Ігор Шевченко

Ігор Шевченко
УНІАН

Екс-міністр екології та колишній радник прем'єр-міністра. Народився 10 січня 1971 року в Олександрії Кіровоградської області. 

Навчався у Національному університету фізичного виховання та спорту України на факультеті професійного спорту, відділення легкої атлетики. Завершивши спортивну кар'єру, 1991 року Ігор Шевченко продовжив навчання в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на історичному факультеті. За рік перевівся на юридичний факультет, 1996 року отримав диплом юриста-міжнародника і референта-перекладача англійської мови.

Пізніше вивчав право в Італії і США, зокрема у престижному Єльському університеті, отримав диплом спеціаліста міжнародних ринків капіталу у Великій Британії.

У 2001—2006 рр. — радник мера Києва з питань залучення іноземних інвестицій. 2005 року став радником прем'єр-міністра України з питань залучення іноземних інвестицій та взаємодії з іноземними інвесторами.

У 2014—2015 рр. — міністр екології та природних ресурсів України.

До 2011 року Ігор Шевченко не був членом жодної політичної партії. Відтоді встиг заснувати Меритократичну партію України та провести безуспішні перемовини щодо спільної участі у парламентських виборах з партією "Громадянська позиція" та "УДАР". У травні 2016 року Шевченко заявив про припинення свого членства в Меритократичній партії України, яка, за його словами, "вичерпала себе як політична організація", і досі безпартійний

На місцевих виборах в жовтні 2015 року Ігор Шевченко балотувався на пост мера Білгорода-Дністровського (Одеська область) як незалежний кандидат (самовисуванець), проте, набравши майже 27% голосів, посів 2-ге місце.

Олександр Шевченко

Олександр Шевченко_1
Право на владу

Народний депутат, член партії "УКРОП". Шевченко народився 8 квітня 1971 року у Коломиї, Івано-Франківської області.

1989–1995 роки - студент Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича (фізичний факультет, спеціальність - "Радіотехніка", кваліфікація "Радіоінженер").

В 2014 році обраний народним депутатом України по мажоритарному Івано-Франківському виборчому округу №83. У Верховній Раді 8-го скликання входив до складу фракції "Блок Петра Порошенка", проте вже 14 вересня 2015 року вийшов із складу фракції.

Автор ідеї, засновник та колишній директор гірськолижного курорту "Буковель". Був одружений, має трьох доньок та трьох синів.

ВідеоЗа результатами соцопитувань, у майбутніх президентських виборах лідирує Юлія Тимошенко

Лідери незмінні: Юлія Тимошенко набирає понад 18,5% серед тих, хто визначився з вибором, Володимир Зеленський - 15%. Третє місце - в межах статистичної похибки - Юрій Бойко, Анатолій Гриценко та Петро Порошенко. 

За результатами соцопитувань, у майбутніх президентських виборах лідирує Юлія Тимошенко

Залиште свій коментар

Вибір редакції