Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Вибори-2019: навіщо проросійські сили об’єднуються і якою є основна мета Кремля

На посаду президента вони, об’єктивно, не претендують.

До виборів Президента України рівно півроку, вони заплановані на 31 березня 2019. Є ідеї перенести їх на пізніший термін, але поки що офіційно не озвучені. Отже, маємо 6 місяців до часу коли народу дають право вибирати собі нових слуг.

Частина кандидатів уже оголосила про свою  участь, частина вагається, ще одна вичікує офіційного старту кампанії, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень. Закон призначає її на останні дні грудня, просто у переддень Нового року.

Прямий рекламний рух уже розпочали екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко та великий промисловик Сергій Тарута. Їхніми бігбордами, без перебільшення, уквітчана вже вся країна. Тимошенко невтомно продукує передвиборчі обіцянки, переважно у рідній їй газовій галузі, і цього тижня відзначилася новою: в разі обрання зберегти транзитну трубу та ліквідувати компанію "Нафтогаз України".

"Після того, як народ України прибере Порошенка з посади президента, газотранспортна система, так само як "Криворіжсталь", як шельф чорного моря, буде повернута Україні. І я це стверджую як зобов’язання. Через півроку перше що ми зробимо, ми ліквідуємо НАК "Нафтогаз"  як посередника, який не потрібен.

Більшість кандидатів критикують чинну владу та, зокрема, президента Петра Порошенка. Він сам ще не оголошував своїх намірів, хоча його соціальну рекламу вже бачив ледь не кожен. Лозунг "Мова, Армія, Віра"  - фактично і є  його стратегічним планом. Поки що президент просто виконує свою функцію, цього тижня, наприклад, дипломатичну, на полях Генеральної асамблеї ООН, і це цілком вписується в обидва графіки: і виборчий, і робочий.  

ВідеоКремль пробирається до керівництва Україною, ховаючись за спинами багатіїв

Проміжні результати ще неоголошених президентських перегонів - серед топ-новин тижня. Є велика підозра, що за спинами Юрія Бойка і Вадима Рабиновича впевнено і наполегливо пробирається до керівництва державою господар Кремля. Об'єднання Ахметова, Колесникова, Фірташа, Льовочкіна, Новинського, Колесникова та Медведчука в одній силі максимально готовий підтримати Кремль. 

Кремль пробирається до керівництва Україною, ховаючись за спинами багатіїв

Найцікавіші в цьому списку  не політики, а артисти - Вакарчук та Зеленський. Їх немає на реальному політичному полі, але вони  вже міцно засіли в головах виборців. Тому політтехнологи та великі спонсори вже конвертують на своїх рахівницях їхні рейтинги у реальні шанси.  Поки що тільки в шанси. Бо почути їхнє тверде: "я іду в президенти" ще не вдалось.

Хоча лідер "Океану Ельзи" днями виступив з програмною статтею, де запропонував цілком собі президентське послання народу. За його словами, тотальна судова реформа і запрошення іноземців суддями мусять дати поштовх розвитку України. Анатолій Гриценко та решта кандидатів наразі акумулюють ресурси, включно зі штабними в регіонах. 

Та одна з найцікавіших особливостей політичної осені 2018-го – розклад сил в умовному опозиційному, проросійському таборі. І тут ми здається побачили основну і приховану загрозу.

"Домовляються три групи: група Льовочкіна, група Ахмєтова і група новоприбувшого Медведчука-Рабіновича. Вони домовляються про те, щоб висунути свого єдиного кандидата, звичайно, що кожна ця група має свого якогось кандидата", - розповідає експерт-політолог Олексій Голобуцький.

Вадим Рабінович готується до президентських перегонів у компанії з Віктором Медведчуком, після появи котрого в партії "За життя" її залишив засновник цієї сили Євген Мураєв. Віктор Медведчук відомий українцям своїм родичанням з Володимиром Путіним  та відверто проросійськими поглядами. Він – не новачок у публічній політиці, однак його проекти досі не отримували широкої підтримки народу, згадати хоча б долю блоку "Не так!".

Преса вказує на тотальне неприйняття заходом фігури Медведчука. Навіть  сумнозвісний Пол Манафорт називав його токсичним для інтересів Януковича. Підхід американців навряд чи змінився й тепер, тому фігура Медведчука є предметом переговорів, в тому числі й з Ринатом Ахметовим, головним донором "Опозиційного блоку". Бізнесмену Ахметову проблеми на Заході не потрібні. Біда в тому, що такий кандидат - це ідеальний суперник у другому турі для будь-якого прозахідного політика , включно з чинним президентом.  І все б нічого, якби життя закінчувалось на президентських виборах. Та у проросійських сил є план Б.  

"Об’єднує їх бажання повернутися у владу, це абсолютно логічно, так?! Президентом вони не зможуть зробити свого кандидата, це теж абсолютно логічно – кандидат від цих сил програє всім практично.. Тому головна мета – це парламентські вибори", - підкреслює Голобуцький.

Президентські лише трамплін для виборів парламентських. Вони заплановані буквально через кілька місяців після президентських перегонів -  на останні вихідні жовтня наступного року.

Цю думку підтверджує й один з небагатьох публічних опозиціонерів, давній соратник Медведчука Нестор Шуфрич. За його словами, спільними зусиллями партія "За життя" та "Опозиційний блок" мають шанс на реванш – завести до наступної Ради велику фракцію та спробувати зайняти  два інших найвищих крісла в Україні.

"Давайте відверто. Навіщо політична сила йде на вибори? Щоб отримати ключову посаду. Ключових посад після президентської кампанії буде дві: прем’єрство та спікерство. Безумовно, ми будемо боротися за те, щоб отримати одну з цих позицій або обидві", - розповів він в інтерв’ю виданню "Лівий берег".

Якщо злиття опозицій відбудеться, то ця сила отримає великі можливості, від фінансових до медійних. Рината Ахметова авторитетне видання Bloomberg назвало найбагатшим українцем, він єдиний, хто цього року, під час війни, не тільки потрапив до списку найбільших  багатіїв планети, але й, на відміну від них, за минулий рік свої статки збільшив. Та поки він вагається,  об’єднання Ахметова, Колесникова, Фірташа, Льовочкіна, Новинського, Колесникова та Медведчука в одній силі  максимально готовий підтримати Кремль . Для нього це ледь не ідеальна військова операція, для якої не шкода ні грошей, ні часу. Телеканали 112 і NewsOne, які пов’язують із проросійськими власникамим, дають Кремлю ще й вплив на медіа .Чи витримає Україна таку атаку і хто відверто стане під ці російські прапори побачимо вже незабаром.

Сергій Швець

Залиште свій коментар

Вибір редакції