Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Виключення Росії з Радбезу ООН - реальність чи фантастика. Думки експертів

Якщо навіть Україні вдасться обійти вето Росії і організувати миротворчу місію, це ще не гарантуватиме мир на Донбасі.

Рада безпеки ООН
Reuters
На часі тривають дискусії щодо можливості введення в Україну миротворчого контингенту. 23 лютого в ООН розпочалися консультації на цю тему. У відкритих дебатах у штаб-квартирі ООН взяв участь голова МЗС Павло Клімкін, який закликав Радбез ООН підтримати прохання України щодо миротворців.

Клімкін наголосив, що домовленості про перемир'я, досягнуті лідерами "нормандської четвірки" у Мінську не дотримуються. А розгортання миротворчої місії на Донбасі не лише не суперечить Мінським домовленостям, а навпаки "допоможе виконати їх і відновити мир".

Скільки триватимуть консультації щодо цього питання, поки невідомо. Але після того, як будуть узгоджені усі деталі, пропозиція буде винесена на Радбез ООН. Проблема полягає лише у тому, що членом Радбезу є Росія, яка може накласти вето на позитивне рішення. Така ймовірність існує, адже останнім часом у РФ, яка, по суті, є стороною конфлікту, неодноразово лунали заяви проти введення миротворців на Донбас.

Дипломати розглядають й інший варіант. У разі, якщо Москва спробує виступити проти у Раді безпеки, пропозицію буде винесено на Генеральну асамблею ООН. Однак експерти сумніваються щодо дієвості такого заходу, оскільки резолюції Генасамблеї носять рекомендаційний характер, а відтак, є необов'язковими до виконання.

Однак українські дипломати не здаються і наголошують, що знайшли шлях, як подолати право вето Росії. Таку заяву зробив постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв. Водночас він не став розкривати деталі дипломатичного плану.

ТСН.ua поцікавився в експертів, чи є шляхи обходу Росії у питанні введення миротворчого контингенту та чи допоможе це реально вирішити конфлікт на Донбасі.

Професор, юрист-міжнародник Олександр Мережко
Peppermint
Професор, доктор юридичних наук, завідувач кафедри права Київського лінгвістичного університету Олександр Мережко:

- Згідно зі статутом ООН, жодних юридичних механізмів подолання вето Росії у Радбезі ООН немає. Що стосується виключення Росії з Радбезу ООН - це теж практично нереально, тому що будь-яке питання в кінцевому підсумку залежить від Ради безпеки, а там - Росія. Все знову-таки впирається у право вето.

Але є один механізм, про який у нас не дуже люблять говорити. Мова йде про те, що Росія свого часу, коли зайняла місце СРСР у 1991 році, грубо порушила статут ООН. Росія проголосила себе державою-продовжувачем СРСР, а такої юридичної конструкції немає. СРСР і Російська Федерація - це два різних суб'єкти міжнародного права. Дві різні держави.

Що відбулося у 1991 році. У Біловезькій пущі збираються Станіслав Шушкевич, Кравчук і Єльцин - три держави, які укладають Біловезькі угоди, в яких чітко сказано: СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування. І тут Росія, очевидно, схаменулася і оголосила себе країною - продовжувачем. Але СРСР перестав існувати. Юридично і логічно Росія не може бути продовжувачем держави, яка перестала існувати. Тут немає континуїтету. Росія є продовжувачем РРФСР. Відносно СРСР усі колишні радянські республіки є правонаступниками.

Але коли у 1991 році був створений СНД, то з'явився такий орган - Рада глав держав СНД. І ось 21 грудня 1991 року Рада глав держав СНД приймає рішення, в якому говориться, що держави співдружності підтримують Росію в тому, щоб вона продовжила членство СРСР в ООН, включаючи членство в Радбезі ООН та інших міжнародних організаціях. Але природа цієї угоди виключно політична, це не міжнародний договір. Це перший момент.

Другий момент – це те, що угоду підписали 11 держав СНД, крім Грузії. А рішення такого роду повинні прийматися одноголосно. Юридичної сили тут немає, а Україна може і повинна відмовитися від своєї згоди на підтримку.

В ООН тоді ніхто не виступив проти, коли Росія оголосила себе державою-продовжувачем. Єльцин просто вислав повідомлення, що, мовляв, ми займаємо місце СРСР. І все.

Отже, мова зараз йде не про виключення, а саме про невизнання Росії як члена ООН, тому що вона зайняла місце СРСР неправомірно з порушенням статуту ООН. До речі, в статуті ООН досі написано, що у Раду безпеки входить СРСР (ст.23). Там про Росію і слова немає.

Наприклад, після розпаду Югославії (СФРЮ) Сербію змусили заново вступати в ООН, оскільки Сербія - це вже інший об'єкт міжнародного права й інша держава. Точно така ж ситуація склалася і з Росією. Російська федерація та СРСР - це два різних суб'єкта міжнародного права, дві різні держави.

Зараз Україна може вжити наступних заходів. Виступити з офіційною заявою, що відкликає свою згоду під рішенням Ради голів країн СНД, оскільки Росія не виконала свої зобов'язання, про які йдеться у преамбулі документу (держави СНД приймають рішення, що зобов'язуються дотримуватися статуту ООН). Росія порушила статут ООН.

Серед аргументів також має бути вказано, що ця згода мала політичний характер, а також те, що ця згода не набула юридичної сили, оскільки не була підписана Грузією.

І наступне: Україна відмовляється визнавати Росію як продовжувача СРСР і як члена ООН, оскільки те, що РФ зайняла місце в Радбезі суперечить статуту ООН.

Ось такі жорсткі заяви повинні бути зроблені. Але наша дипломатія чомусь не використовує цей механізм.

Богдан Яременко
Український дипломат Богдан Яременко:

- Я не бачу практичних шляхів подолання вето Росії у Радбезі ООН. Можна пробувати виносити питання на сесію Генеральної асамблеї, але я не думаю, що це дасть якийсь результат.

Не можна зводити питання протидії Росії до подолання якихось вето в ООН чи в Раді безпеки. Справа в тому, що Росія, якщо їй не сподобається запропонований політичний план, може просто зірвати будь-який мирний процес. При чому не своїми руками, а руками своїх ставлеників на Сході України.

І мені здається, що українська влада грається, не виходячи з Мінського процесу, але в той же час вдаючись до якихось дій, які йому напряму суперечать, і займає абсолютно дивну позицію, непослідовну і неконструктивну.

І тут треба говорити про те, чи взагалі є в України якийсь план. Припустимо, обійдемо ми вето Росії у Раді безпеки, буде прийнято рішення про надсилання якоїсь поліцейської місії ЄС. Але вона ж там не зможе розгорнутися, якщо Росія не дасть це зробити. Отже, питання не в тому, щоб подолати вето. Питання полягає зовсім в іншому. І чомусь на це питання - що треба робити, щоб залагодити кризу - українська влада ніякої суттєвої відповіді не дає.

Оголошення Росією себе державою-продовжувачем СРСР ніхто ж не оскаржував. У той же час в Росії було прийнято закон про правонаступництво. І в тих політичних умовах ніякого іншого рішення не могло бути. Це тільки в українській політичній культурі можна скасовувати Конституцію заднім числом. В нормальному цивілізованому суспільстві так не робиться. І не треба про це думати.

Нам просто влада підмінює тему для дискусій. Зараз тема - це ефективний захист території України, а не якісь закулісні ігри й торги в ООН, які ні до чого не призведуть.

Варто зазначити, якщо навіть Україна й знайде спосіб організувати миротворчу місію ООН на Донбасі, ця процедура займе чимало часу. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр наголосив, що на це може піти кілька місяців.

Крім того, Україні потрібно щонайменше 21 тисяча миротворців ООН, зважаючи на протяжність кордону та активність бойовиків. А вартість такої операції на рік може скласти близько $ 2,5 млрд зі спецрахунків ООН.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Вибір редакції