Війна на Донбасі - окупація. Що слід знати про початок реінтеграції Донбасу та оцінки екпертів

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Війна на Донбасі - окупація. Що слід знати про початок реінтеграції Донбасу та оцінки екпертів

Reuters

На четвертий рік після початку агресії Україна визначилась із термінами та діями.

Верховна Рада України цього тижня визначила статус захоплених Росією та сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей.

Депутати визначили Росію державою-агресором, а проведення антитерористичної операції війною.

Як зазначається у сюжеті ТСН.Тиждень, у результаті триденного розгляду закон ухвалили майже конституційною більшістю. Попри знайдені компроміси між різними політичними суперниками, він залишає по собі чимало запитань і ризиків. Закон не припинить бойових дій уже завтра. Втім, він встановлює принципові положення:

- Російська федерація прямо названа державою-агресоркою, а окремі райони Донеччини та Луганщини – окупованими;

- Тимчасова окупація територій Донбасу є нелегітимною та не створює територіальних прав РФ;

- Юридичні акти, які видають окупаційні адміністрації РФ, є нечинними та не створюють правових наслідків;

- Україна не несе відповідальності за протиправні дії Росії на окупованій території;

- Усі силові формування в зоні АТО підпорядковуються Об’єднаному оперативному штабу Збройних сил України.

Власне, останній пункт викликав чи не найбільше суперечок. Формально, Об’єднаний штаб очолить військовий начальник, а не президент. Критики дорікають, що таким чином Петро Порошенко хоче розділити відповідальність за подальші збройні дії.

"Немає інших логічних кроків, які вимагає від президента конституція і закон про оборону, тобто оголошення воєнного стану, створення ставки верховного головнокомандувача для того, щоб задіяти всі наявні економічні, політичні, соціальні та інші інструменти, щоб давати збройну відсіч цій агресії", - вважає юрист, дипломат Олександр Хара.

Однак, парламент своїм рішенням надав силовикам, а, вважай президенту, широкі повноваження, які дозволяють застосовувати всередині країни Збройні сили без запровадження воєнного стану. Очевидно, буде побудована чіткіша вертикаль силового управління на Донбасі, що має зміцнити позиції президента.

"Ця правка найбільш суперечлива, фактично ми порушили цим Конституцію. Я думаю, що і радники президента, і Адміністрація президента мають бути свідомі: у майбутньому це може бути підставою для розгляду у кримінальному і конституційному провадженнях", - додав нардеп Мустафа Найєм.

Суперечливі результати: як вплине закон про деокупацію на переселенців і ситуацію в зоні АТО

Суперечливі результати: як вплине закон про деокупацію на переселенців і ситуацію в зоні АТО

"Якраз повноваження йому дали для того, щоб час ухвалення рішень скорочувався, щоб ми могли моментально відповідати на ті виклики, які з’являються в ту ж секунду", - переконаний народний депутат Юрій Береза.

Інша претензія до закону – відсутність у тексті чіткої дати початку агресії на Донбасі. Автори наполягають, що агресія розпочалася проти України в цілому і тому її дата – це початок окупації Криму, 20 лютого 2014 року. Серед плюсів нового закону – доручення уряду створити міжвідомчу комісію, яка би зібрала докупи інформацію про людські та матеріальні втрати України від російської агресії. Вимушені переселенці отримали право безкоштовно звертатися до суду щодо завданої їм шкоди. План у тому, щоб потім цю консолідовану претензію Україна подала в міжнародні організації і суди для відшкодування.

"По-перше, це акт самоповаги. Акт формулювання того, якої шкоди зазнала Україна. Це акт, на підставі якого… не задовольняти матеріальні претензії Росії в інших сферах і в інших ситуаціях. Це акт, який чітко засвідчить, що… це не внутрішній конфлікт, а міжнародний конфлікт. Цей документ має бути поширений в Організації Об’єднаних Націй як офіційний документ Генеральної асамблеї", - повідомив суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії Володимир Василенко.

Для міжнародних партнерів України новий закон не став несподіванкою. Збірна реакція Заходу звучить приблизно так, як і від німецького уряду, який пообіцяв перевірити закон на відповідність Мінським домовленостям. У Києві наполягають, що не суперечить. 

У Москві з цього приводу Путін навіть скликав Раду нацбезбеки, де оголосили, що це - розрив Мінських домовленостей. Чи може Росія скористатися цим голосуванням, щоб загострити ситуацію на фронті? Передбачити дії Кремля неможливо. До того, ж наразі повністю готового документа з усіма правками ніхто не бачив, а Опозиційний блок ухопився за можливість заблокувати підписання документа на два тижні. Цей протест тепер має отримати спеціальний розгляд у сесійній залі, а доти підписати його спікер парламенту не має права. Тому слід чекати на деталі, які є в документі.

Сергій Швец

Наступна публікація