Перемир'я на Донбасі немає, незважаючи на Мінські угоди.
Хитке перемир'я на сході України досягло "критичної точки", говорить високопоставлений український чиновник.
Коментарі чиновника тільки підкреслюють той факт, що геополітичні події (від війни в Сирії до підйому націоналістичних партій по всій Європі) поставили під сумнів міжнародну рішучість щодо продовження санкцій проти Росії.
Про це пише Нолан Пітерсон в статті "Переломний момент" для перемир'я в Україні: США і ЄС сперечаються з Росією через Сирію ", опублікованій на сайті видання The Daily Signal.
"Альтернативи поточному перемир'ю немає", - сказав чиновник в ході зустрічі за закритими дверима з невеликою групою іноземних журналістів в середу в Києві. Чиновник говорив на умовах анонімності через дипломатичні проблеми.
"Конфлікт на Донбасі можна було б вирішити дуже легко", - сказав чиновник, маючи на увазі потерпілий від бойових дій південно-східний регіон України на кордоні з Росією. "Це залежить від Росії ... але не можна бути настільки наївним, щоб припустити, що [президент Росії Володимир] Путін поступиться контролем над Донбасом. Він хоче показати, що Україна не відбулася як держава".
Інтенсивність конфлікту в Україні змінюється відповідно до угоди про припинення вогню під назвою "Мінськ 2", укладеній в лютому 2015 року лідерами України, Росії, Франції та Німеччини, а також представниками двох сепаратистських територій на сході України.
Росія була учасником розробки та реалізації угоди про припинення вогню, навіть незважаючи на те, що Кремль як і раніше наполягає на тому, що російські війська не беруть участі в бойових діях на території України.
Українські дипломати і законодавці все більше стурбовані тим, що європейські та американські союзники віддають пріоритет співпраці з Росією в Сирії, а не вирішенню конфлікту в Україні.
Київ стурбований з приводу майбутньої політики США щодо України і НАТО після президентських виборів, а також через підйом націоналістичних партій по всій Європі - які часто фінансуються Москвою і відрізняються проросійськими поглядами.
"Ми стурбовані тим, що всередині ЄС немає ніякої єдності", - сказав український урядовець про Європейський Союз, додавши, що партнери України повинні продемонструвати "терпіння і наполегливість", щоб стримувати Росію.
"Американська сторона намагається укласти угоду з Росією, перш ніж [президент США Барак] Обама залишить свою посаду", - сказав український урядовець. "І в наступному році може з'явитися абсолютно нова Європа. Збереження політики санкцій - дуже важливе питання для нас. Санкції приносять результати. Країна-агресор повинна заплатити за грубе порушення міжнародного права".
Перспективи України не надто хороші, якщо виходити з останніх кроків з боку адміністрації Обами, починаючи з політики "перезавантаження" відносин з Росією в 2009 році, говорить один з експертів.
"У тому, що стосується ПРО, Україна буде продана Росії так само, як свого часу Польща і Чехія, перед "перезавантаженням ", і так само, як країни Перської затоки були продані перед [ядерною] угодою з Іраном", - розповів The Daily Signal Люк Коффі, директор центру зовнішньої політики The Heritage Foundation. "Минулий досвід нас нічому не вчить", - сказав Коффі.
Реалізм
У наступному році відбудуться вибори президента Франції і канцлера Німеччини. В обох країнах набирають силу крайні праві партії з проросійськими нахилами.
Київ стурбований тим, що суперечливі повідомлення з країн ЄС сприяли тому, що Кремль відмовився від переговорів по Україні.
У 2014 році канцлер Німеччини Ангела Меркель об'єднала лідерів ЄС, щоб ввести санкції щодо Росії після анексії Криму. Німецький лідер залишається непохитним прихильником підтримки економічного тиску на Кремль.
Однак в червні міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр виступив за поступову відмову від санкцій ЄС.
Франція теж не єдина в своїй політиці щодо Росії.
28 липня делегація з 11 французьких депутатів і сенаторів відвідала український Кримський півострів, який Росія незаконно анексувала в березні 2014 року. Депутати прибули, щоб взяти участь у святкуванні Дня російського військово-морського флоту в Севастополі.
Марсель Ван Херпен, директор Cicero Foundation, голландського аналітичного центру, сказав, що Росія використовує українське перемир'я, як "дипломатичний інструмент для досягнення своїх власних ревізіоністських цілей".
"Якщо пізніше вона вважатиме його марним, Москва залишить стіл переговорів", - сказав Ван Херпен виданню The Daily Signal. "У Москви на руках всі козирі, і Київ може лише спробувати переконати західні держави в несумлінному виконанні умов угоди з боку Москви".
ЄС продовжив і розширив санкції через зусилля Росії по дестабілізації ситуації в Україні. США, Норвегія, Швейцарія, Японія, Канада і Австралія входять в число країн, які також ввели санкції відносно Росії після її військових дій в Україні.
Росія була третім за величиною торговим партнером ЄС, торгівля становила 8,4% від загального обсягу [торгівлі], перш ніж санкції вступили в силу в 2014 році. ЄС - торговельний партнер №1 для Росії.
Важким ударом для Франції стала відміна продажу двох "Містралів" Росії в 2014 році, що призвело до втрати доходу на суму понад 1 млрд євро. Франція врешті решт продала кораблі до Єгипту.
В цілому, в 2015 році, через російські санкцій ЄС зіткнувся з падінням валового внутрішнього продукту на 0,4% (близько 50 млрд євро), повідомляє Європейська комісія. Аналітики очікують довгострокового падіння ВВП на 0,8%, якщо санкції залишаться в силі.
Сільськогосподарський сектор Європи суттєво постраждав через санкції. За оцінками Європарламенту, європейська сільськогосподарська галузь втратить близько $ 6,7 млрд і 130,000 робочих місць.
Загалом, ЄС може втратити близько 1 млн робочих місць в короткостроковій перспективі, а також близько 2,2 мільйона робочих місць, якщо санкції залишаться в силі протягом ще декількох років.
Праві партії, в тому числі фінансований Москвою французький Національний фронт, завойовують популярність, лідери ЄС перебувають під зростаючим тиском, популісти закликають їх поліпшити відносини з Москвою.
Зростаюча загроза
Деякі країни-члени ЄС мають намір підтримувати жорстку позицію щодо Москви. Їх рішучість була підкріплена результатами недавнього міжнародного розслідування, яке прийшло до висновку, що ракета класу "земля-повітря", яка збила аеробус малазійських авіаліній над Східною Україною в 2014 році, була російського походження, і нею керував російський військовий екіпаж.
"Не дивлячись на те, що соціал-демократи Угорщини, Греції, Італії, і Німеччини наполягають на скасуванні санкцій, існують також тенденції до протидії", - сказав Ван Херпен.
"Одна з них - недавній звіт JIT [Об'єднаної слідчої групи] під керівництвом Нідерландів, про збиття MH17", - сказав він, маючи на увазі малайзійський літак. "Це зміцнило позицію групи, яка хоче зберегти санкції. Не тільки в Нідерландах, але і в Бельгії, Німеччині, Польщі, країнах Північної Європи та Балтії".
The Wall Street Journal у четвер повідомила, що Меркель розглядає нові санкції ЄС щодо Росії через бомбардування сирійського міста Алеппо. США заявили, що Росія, можливо, зробила військові злочини, навмисно здійснивши напади на цивільні об'єкти в Алеппо, в тому числі лікарні.
Лідери ЄС перебувають у скрутному становищі. Вони відчайдушно потребують припинення війни в Сирії, щоб запобігти чергового напливу біженців до Європи. Проте в розпорядженні лідерів ЄС є лише обмежений набір інструментів для тиску на Москву через Сирію. Розширити його не дозволяють популісти, які вимагають скасування санкцій щодо Росії через Україну.
Обмежені політичні засоби для покарання Москви змушують лідерів ЄС замислитися над тим, який конфлікт - в Україні або Сирії - представляє найбільшу загрозу існуванню європейського світу і стабільності.
У довгостроковій перспективі, сказав Ван Херпен, Україна є більшою загрозою.
"У Сирії йде локальна громадянська війна, яка, безумовно, має наслідки для всього регіону (біженці, тероризм), але це конфлікт зовсім іншого роду", - сказав Ван Херпен.
"Хоча цей конфлікт продовжить тліти, він залишиться локальним. Отже, Україна є найбільшою загрозою для Європи ... тому що Кремль намагається зруйнувати Європейський Союз і вбити клин між Європою і США", - додав він.
Червоні лінії
Існує кілька "червоних ліній", від яких Україна не відступить заради здійснення Мінська 2, кажуть чиновники в Києві.
Серед цих червоних ліній - контроль України над своїм кордоном на Донбасі, відведення всіх іноземних військ з української суверенної території, а також безпека виборів на сепаратистських територіях.
Київ також вимагає повернення всіх українських військовополонених, яких утримують на сепаратистській території, а також політичних в'язнів, яких відвезли в Росію.
Згідно з оцінками українських чиновників і співробітників Червоного Хреста, від 250 до 280 українських військовослужбовців утримуються в ув'язненні на сепаратистських територіях. Україна ідентифікувала 11 своїх громадян, утримуваних в Росії в якості політичних в'язнів.
Київ стурбований своїм виключенням із деяких переговорів ЄС і США з Росією, наприклад, в кулуарах саміту G20 у вересні в Китаї, а також тим, що змушений відмовитися від деяких зі своїх принципів.
Санкції, пов'язані з анексією Криму Росією, відокремлені від санкцій, пов'язаних з конфліктом на Донбасі. Теоретично ЄС може знизити тиск на Москву через Крим, в той же час зберігаючи санкції, пов'язані з війною на Донбасі.
Однак, за словами деяких експертів, крах переговорів США і Росії щодо Сирії відбив у американських чиновників бажання укладати будь-які великі угоди з Москвою.
"Нещодавно Росія порушила перемир'я, і це знищило останню краплю довіри, яка до цих пір була у США", - сказав Ван Херпен. "Нові переговори між [міністром закордонних справ Росії Сергієм] Лавровим і [держсекретарем США Джоном] Керрі здаються безглуздими".
Ніхто не вимагає від Києва "сьогодні або завтра" піти на невигідні поступки Росії, щоб забезпечити мир на Донбасі, сказав український чиновник. Проте, міжнародне єдність щодо збереження санкцій, схоже, зникає.
"Ми стурбовані мовчанням ЄС про порушення прав людини в Криму", - сказав чиновник.
"Санкції, пов'язані з російською окупацією і спробою анексії Криму, збережуться, поки Росія не поверне півострів Україні", - заявив 7 вересня Деніел Бер, посол США в Організації з безпеки і співпраці в Європі.
"Ми приєднуємося до Європейського союзу і нагадуємо, що санкції щодо Росії через агресію на сході України збережуться, поки Росія повністю не виконає свої зобов'язання, передбачені Мінську домовленостями", - додав Бер.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) - багатонаціональний орган, якому доручено здійснювати контроль за припиненням вогню в Україні.
Обіцянки щодо сходу
Умови угоди про припинення вогню Мінськ 2 розбиті на дві основні категорії.
Перша: Київ повинен здійснити ряд політичних реформ, у тому числі внести конституційні поправки, щоб децентралізувати центральну владу. Україна також повинна пообіцяти амністію бойовикам, і повернути території, які відкололися, шляхом виборів.
Друга категорія умов угоди призначена для зменшення інтенсивності конфлікту.
Деякі ключові моменти включають також виведення всіх іноземних солдатів з території України, повернення Україні контролю над кордоном з Росією на Донбасі, а також безперешкодний доступ спостерігачів ОБСЄ до всіх зон конфлікту.
Правила також вимагають, щоб обидві сторони конфлікту відвели важке озброєння на вказану відстань від лінії зіткнення.
Київ визнає, що до сих пір працює над політичною складовою Мінського угоди. Проте, українські чиновники стверджують, що вони сумлінно намагаються здійснити необхідні зміни.
Українські урядовці протиставляють свої зусилля по реалізації необхідних політичних реформ тому, що Росія продовжує надавати військову підтримку сепаратистам.
Рука Росії
Американські та українські офіційні особи заявляють, що за допомогою шпигунства і спецоперацій Росія спровокувала конфлікт, який спалахнув на початку 2014 року.
Таємна кампанія Росії спиралася на роки пропаганди в східній частині України, яка спритно скористалася спогадами про вторгнення нацистів під час Другої світової війни і хвилюванні через можливі змови ЦРУ, які були невід'ємною частиною радянської пропаганди під час холодної війни.
Коли протестуючі в Києві скинули проросійського колишнього президента Віктора Януковича в лютому 2014 року, російські ЗМІ поспішили написати, що ця революція - переворот, профінансований ЦРУ, який привів з собою неонацистський уряд.
Російські ЗМІ також представили проросійських сепаратистів на сході України як в основному людей робітничого класу, озброєних технікою, конфіскованою в української армії. Проте, активне використання важкої артилерії, бронетехніки, безпілотних літальних апаратів, блокування сигналів і ракети класу "земля-повітря" дозволили припустити, що російські військові явно беруть участь в конфлікті.
За даними НАТО і України, об'єднані російсько-сепаратистські сили на Донбасі наразі мають в своєму розпорядженні приблизно 700 танків - тобто, більшу кількість, ніж збройні сили Німеччини.
Численні незалежні новинні звіти і дослідження довели, що російські війська воювали на Донбасі, і що Росія постачає, навчає і командує сепаратистськими силами.
"Не дивлячись на те, що об'єднані російсько-сепаратистські сили намагаються обдурити СММ [Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ] і приховати потік бійців і зброї з Росії в Україну, спостерігачі продовжують документувати чіткі докази прямої ролі Росії в підтримці конфлікту", - сказав Бер 8 вересня на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні.
Порушення режиму припинення вогню
Через двадцять місяців після того, як угода про припинення вогню (лютий 2015 року) вступила в силу, обстріли і атаки із застосуванням стрілецької зброї відбуваються щодня вздовж лінії фронту в східній частині України. І щодня з'являються повідомлення про жертви серед військових і цивільного населення по обидві сторони конфлікту.
Загинуло приблизно 10 000 українських солдатів та цивільних осіб, а також невідома кількість проросійських сепаратистів і солдатів регулярних російських військ.
Станом на неділю, в боях в 2016 році загинуло 174 українських військовослужбовців.
За даними українських військових, в суботу об'єднані російсько-сепаратистські сили порушили режим припинення вогню 38 разів за останні 24 години, в тому числі використовували міномети 120 мм і 82-мм, гранатомети, кулемети і стрілецьку зброю. Чотири українських солдатів було поранено. Один український солдат загинув у вихідні, наступивши на міну.
Спостерігачі ОБСЄ зафіксували понад 12 000 "порушень припинення вогню" в цьому році.
Порушення припинення вогню, як правило, включають в себе атаки із застосуванням забороненої на лінії фронту зброї, в тому числі великокаліберних мінометів і артилерії, танків і ракет. Атаки зі стрілецькою зброєю також вважаються порушенням.
Спостерігачі можуть виявляти порушення режиму припинення вогню шляхом прямого спостереження або почувши звуки вибухів або вогню стрілецької зброї. Кожен постріл не є окремим порушенням. Іноді одне порушення припинення вогню складається з десятків окремих атак.
Наприклад, 4 серпня ОБСЄ зареєструвала одне порушення після того, як спостерігачі почули 100 невизначених вибухів приблизно в 4-6 кілометрах від центрального залізничного вокзалу в Донецьку.
У суботу українські і сепаратистські сили провели символічне відведення військ в двох місцях уздовж лінії фронту.
Виступаючи в Києві на кілька днів раніше, український чиновник применшив важливість плану, який створив 2-кілометрову "зону" розмежування між українськими та об'єднаними російсько-сепаратистськими силами.
Чиновник назвав відведення військ "пілотним проектом", і сказав, що це лише "0,05 відсотка" того, що потрібно для досягнення міцного миру.
Критики кажуть, що 2-кілометровий буфер марний. Дальність ураження мінометів, які застосовуються в конфлікті, становить приблизно 7,25 км. А інша зброя, яка використовується в конфлікті, наприклад, ракети "Град", "Ураган", "Смерч", покриває значно більші відстані.
Війна також спричинила за собою гуманітарну катастрофу, близько 1,7 мільйона чоловік змушені були покинути свої будинки, зараз вони залишаються біженцями в межах України, або "внутрішньо переміщеними особами" на мові ООН.
Наближається третя зима в цій війні, цивільне населення, яке опинилося в пастці в зоні конфлікту, знаходиться в критичному стані.
На Донбасі люди, що живуть в сільській місцевості, часто вирощують продукти харчування. Отже, з наближенням зими, сади порожніють, регулярні поставки продуктів в магазини скасовані через конфлікт, і брак продовольства стає серйозною проблемою.
"Пілотний проект"
Існують найрізноманітніші думки щодо стратегічних цілей Путіна. Чи намагається він відновити Радянський Союз, наприклад, чи протестує проти західної експансії НАТО.
Деякі стверджують, що Путін вважає себе історичною постаттю, якій судилося возз'єднати народи Київської Русі. Інші більш цинічно оцінюють президента Росії, стверджуючи, що його військові дії - просто вітчизняна пропаганда, яка допомагає йому зберегти владу.
Якою б не була кінцева мета Путіна, його бачення перетворилося в заплутану мережу військових дій в Україні та Сирії.
"Росія пов'язує всі ці події - Сирію, Україну, Грузію - так, як у нас ніколи не виходило", - сказав Коффі з Heritage. "Росія знає, що може створити свій політичний капітал в одному місці, наприклад, в Сирії, щоб використовувати його в іншому, наприклад, в Україні".
За словами українського чиновника, Москва має намір підтримувати "контрольовану ескалацію" на Донбасі в рамках ширшої стратегії зі дестабілізації України і поверненню країни на орбіту Москви.
"Успіх у економіці та боротьбі з корупцією допоможе нам стримувати Росію", - сказав чиновник. "Ми повинні успішно провести внутрішні реформи. Ми повинні покладатися на самих себе".
Ван Херпен з Cicero Foundation каже, що Україна повинна проявити терпіння.
"Відмова від Мінська - не варіант для Києва", - сказав Ван Херпен. "Тому, єдине рішення для Києва - перечекати конфлікт, співпрацювати із західними державами, зміцнити свою оборону, і сподіватися, що зміни відбудуться всередині Росії".