Війна за чорнозем. Що пропагують ідеологи ринку землі і чого страшно бояться фермери і власники паїв

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Земля - геть не дешеве задоволення, бо потребує грошей, технологій і знань.

Північна Корея, Таджикистан, Венесуела, Конго, Білорусь і Україна – країни, де відсутній ринок землі. Саме там живуть найбідніші селяни. Проте цього тижня Верховна Рада під вигуки "ганьба" і зі свинею в труні зробила перший крок, щоб вийти зі списку країн. Запустити ринок землі в нашій країні вже пробували. Зокрема, угіддями можна було вільно торгувати від 1998-го до 2001 року. 2001-го з'явився перший мораторій, який потім подовжували дев’ять разів. Влада почала виконувати свої передвиборчі обіцянки: відкрити ринок землі знову, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Битва за землю стала найзапеклішою у новому парламенті. Одне питання на порядку денному не тільки розділило парламент, але й ледь не вивело з ладу монобільшість. Провладні депутати виступили "за", а решта розгніваної зали була проти. Але в депутатів та українців інтереси не завжди збігаються.

Земельний портрет

Поки уряди та парламентарі кількох скликань розробляли неповторний дизайн українського ринку земель, цей ринок давно склався сам собою. Не допоміг навіть 18-річний мораторій. Навпаки, ця заборона на продаж суттєво викривила модель. Закон про обіг землі ухвалили ще 1992 року, коли треба було щось робити з колгоспами. Тож поки їхні землі розпайовували серед селян, ринок заморозили на шість років. Наразі ринок землі має такий вигляд: повністю сіренький, із схемами і чорними плямами рейдерства, з роздутою справжньою і фіктивною орендою та цвинтарним хрестом на горизонті.

На думку радника глави українського уряду Олексія Мушака, парламент не створив ринок, а його детінізував.

Україна володіє 43 мільйонами гектарів сільськогосподарської землі. За площею чорноземів - четверте місце в світі після Росії, США та Китаю. Більша половина - це паї. Із семи мільйонів землевласників - півтора вже померли, так і не передавши землю у спадок; більше мільйона гектарів віддані в оренду на 49 років, що фактично означає назавжди проданий. Але робилось за сірими схемами і нижчою ціною, ніж це було б за відкритого ринку землі.

Власник аграрного підприємства Іван Миколюк повідомив, що на селі конкуренція за землю вкрай серйозна. Проте ця ситуація не позначається на ринковій вартості гектарів. За пай людям платять 12 тисяч гривень, зерном чи цукром. Власники землі і фермери обурені можливим продажем землі. Так, на Київщині було зібрання фермерів Тетіївської громади. Усі, хто були в залі, виступили проти ринку. Ці голоси заглушають докази того, що відкритий ринок не забере в селян землю.

Земельна перспектива

"Цілі галузі аграрної економіки не розвиваються нормально. Це ставлення можна порівняти з тим, що люди не вкладають суттєвий ремонт в квартиру, яка в оренді, а в свою вкладають", - розповів народний депутат Микола Сольський, який тривалий час працював в аграрному бізнесі.

Для того, щоб придбати землю стало врешті можливим, депутати запропонували конкретний варіант: по-перше, після скасування мораторію кожен українець, територіальна громада чи українська компанія зможуть торгувати сільгоспземлею через електронні аукціони. Якщо пайовик або громада захочуть продати землю, в першу чергу мають запропонувати орендарю лише після закінчення строку оренди.

Натомість головні страхи противників зводяться до трьох коротких слів: гроші, концентрація та іноземці.

Насправді іноземний капітал вже є в Україні. 1300 агропідприємств створені людьми з паспортами інших країн, тому мораторій ніяк їм не завадив отримати землю в Україні. Тепер же в законі чітко прописано, навіть якщо земля дістанеться громадянину іншої країни у спадок - він мусить її продати протягом року. З фірмами буде складніше. Підприємства, де засновник іноземець, не зможе купувати до 2024 року. Ба більше, президент Володимир Зеленський уже пообіцяв, що це питання винесуть на референдум. Коли це станеться - поки теж питання, бо закону немає. Верховна Рада вже над цим працює, підтвердив спікер Дмитро Разумков.

Ще одна лякалка - українську землю масово скуповуватимуть грошовиті корпорації. Справедливості заради, зараз ніхто не може спрогнозувати, скільки чорноземів опиниться в їхніх руках. Та закон передбачає обмеження не більше 35% територій громад, 8% областей та піввідсотка країни має бути в один руках. І от проти такої концентрації і повстали аграрні асоціації. "Уявіть собі ситуацію, якщо ці підприємства між собою афільовані. Тобто у них є одна компанія, але є дочки і фактично вони можуть претендувати на більшу частку території України і зосереджувати в своїх руках. Тому ми категорично проти", - заявив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Утім за законом, кожне таке підприємство проходитиме перевірку і на кінцевого власника. Будь-які махінації не пройдуть, запевняє нардеп Микола Сольський. І ось тут випливає ще один страх. Чи не виснажить українську землю власники латифундій, яких цікавлять лише прибутки? "Крім якихось окремих випадків, земля в Україні не виснажується. За однією причиною - це невигідно ні тому, хто обробляє 100 га, ні тому хто 1000 га, ні тому хто 100 тисяч га", - сказав політик.

Бо логіка аграрія проста: погана земля не приносить врожаю, а відповідно й грошей. Земля - геть не дешеве задоволення. Головне, що потрібно зрозуміти: лише шість країн у світі і далі тримають заборону на продаж землі - Таджикистан, Північна Корея, Білорусь, Венесуела, Куба і Конго.

Ірина Прокоф’єва

Відео Доленосне рішення: як закон про продаж землі струсив усю країну

Рішення у Верховній Раді у першому читанні підтримали 240 народних депутатів. Голосуванню передувало блокування трибуни, перемовини президента з фракцією "Слуга народу" за зачиненими дверима, критика від усіх парламентських фракцій, а також пікет під ВР. Проєкт закону про ринок землі передбачає з 1 жовтня 2020 скасування заборони на продаж землі.  

Доленосне рішення: як закон про продаж землі струсив усю країну

Залиште свій коментар

Вибір редакції