Ворота до Придністров'я. Чому Росія нервує через пункт пропуску на українсько-молдавському кордоні

У разі успіху пілотного проекту Молдова зможе отримати контроль над придністровською ділянкою кордону.

Україна і Молдова запустили ініціативу зі створення спільних пунктів пропуску на кордоні з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою (ПМР), яка значно дратує як представників Придністров'я, так і Росію, яка підтримує молдавських сепаратистів.

Першим таким пунктом став Кучурган-Первомайське. 17 липня відбулося його офіційне відкриття, в якому брав участь президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп.

"Народи України і Молдови мають дуже давню історію дружби, добросусідства і партнерства. І Кучурган є багатообіцяючим символом, бо був заснований ще 1808 року німецькими переселенцями і носив дуже символічну для теперішнього періоду історії України і Молдови назву. Це село називалося Страсбург", - заявив президент Петро Порошенко під час урочистої церемонії.

Президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп_1
УНІАН
Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп

"Ми не робимо різниці між громадянами Молдови, які живуть у Придністровській зоні, та іншими громадянами Молдови. Ми робимо різницю між громадянами, які живуть у Придністровській зоні, та керівництвом невизнаної Придністровської Молдавської республіки. Пункт пропуску створено в інтересах і для покращення життя тих людей, які перебувають в цій зоні. Економічні агенти матимуть змогу оформляти свої вантажі саме тут, їм більше не потрібно буде їхати далеко", - зауважив у свою чергу прем'єр Молдови Павло Філіп.

Цей пункт працював і раніше. У Кучургані, розташованому в однойменному селі Одеської області, мандрівників перевіряли українські прикордонники і митники. А у Первомайську, на території Придністров'я, непідконтрольного Молдові, відповідно - так звані придністровські прикордонники.

ВідеоП’ятеро дипломатів РФ у Молдові вербували бойовиків на Донбас

Але близько місяця тому на українському Кучургані з'явилися молдавські прикордонники. Відтак, зауважив посол з особливих доручень та євроінтеграції Молдови Іону Стевіле, Придністров'я отримує можливість відновити імпорт та експорт на законних підставах - для цього їм лише доведеться пройти законні процедури на митних пунктах Молдови.

Така ініціатива обговорювалася вже давно. Її реалізовують у рамках роботи Місії Європейського союзу з прикордонної допомоги Україні та Молдові (EUBAM). Основною задачею цього пілотного проекту є саме посилення боротьби проти контрабанди. 

"Це дасть змогу ліквідувати "сірі" схеми, за якими контрабанда потрапляє в Україну і країни ЄС", - зазначив керівник Одеської митниці Олександр Власов.

До речі, за словами Порошенка, представники EUBAM братимуть постійну участь у роботі спільного пункту пропуску для забезпечення безпеки, прозорості, антикорупційності і комфорту.

Оборотна реакція

У Придністров'ї активно виступають проти появи молдавських прикордонників і митників на пунктах пропуску, називаючи це рішення черговим засобом блокади регіону.

Проти висловилася і Росія. Зокрема Держдума ухвалила заяву, в якій зазначалося, що це становитиме загрозу стабільності регіону, добробуту і безпеці мешканців Придністров'я.

В українському МЗС з подивом відреагували на закиди в економічній блокаді та навели цифри економічної співпраці з регіоном, які невпинно зростають. "Експорт виробленої в Придністров'ї продукції в Україну збільшився з $ 51 млн у 2015 році до $ 61 млн у 2016 році й продовжує зростати в поточному році", – йдеться в заяві МЗС України.

Також у міністерстві наголосили, що не сприймають "занепокоєння" Держдуми через запровадження спільного контролю у пункті пропуску "Кучурган".

"Адже це рішення підтверджує дію правового поля Республіки Молдова на всій території країни. При цьому Росія постійно заявляє про свою повагу до суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова у міжнародно визнаних кордонах", - йдеться у повідомленні МЗС України.

Крім того, Україна закликала Російську Федерацію повернутися до переговорів у форматі "5+2" (Придністров'я, Молдова, ОБСЄ, Росія, Україна, США і ЄС) в інтересах населення обох берегів Дністра, у тому числі шляхом виконання взятих Москвою за підсумками Стамбульського саміту ОБСЄ 1999 року на себе зобов'язань та виведення своїх військ з Придністровського регіону Республіки Молдова.

Молдавський політик і політолог Оазу Нантой назвав ці переговори пустою демагогією. Водночас він позитивно оцінує ініціативу встановлення митного контролю на Придністровській ділянці кордону. Тим більше, що це лише початок. Загалом, зазначає український експерт з українсько-молдавських відносин Сергій Герасимчук, на кордоні налічується більше 15-ти пропускних пунктів міжнародного та міждержавного значення.

"Сьогодні я дав доручення МЗС і Державній фіскальній службі поширити Місію на інші пункти перетину кордону для забезпечення прозорості та ефективної боротьби з контрабандою і корупцією", - заявив президент Петро Порошенко під час церемонії відкриття пункту "Кучурган".

Таким чином Молдова має отримати контроль над кордоном на придністровській ділянці.

Москва навряд чи може вплинути на цей процес, зауважують експерти. Хіба що може виторгувати Придністров'ю інші преференції під час переговорів.

Оазу Нантой
gagauzmedia.md
Оазу Нантой, політичний аналітик, член Парламенту Молдови у 2009-10 роках:

- По-перше, коли ми говоримо про відносини Молдови з Придністров'ям, одразу виникає запитання: що ми маємо на увазі. От наприклад, Євгеній Шевчук, колишній так званий президент Придністров'я, втік з лівого берега на правий (наприкінці червня Шевчук втік з Придністров'я на підконтрольну Молдові територію, перепливши річку Дністер на човні, - ред.). Не кажучи вже про те, що його сестра живе у Кишиневі... Не кажучи про те, що всі економічні агенти з лівого берега зареєстровані у Кишиневі і здійснюють експортні операції як економічні агенти Республіки Молдова. І те, що ми зараз спостерігаємо у мас-медіа, - це демагогія. Демагогія, яка повторює ту інформаційну кампанію, яку розв'язала Російська Федерація у березні 2006 року, коли почала функціонувати Місія Євросоюзу щодо підтримки на молдавсько-українському кордоні уздовж Придністровської ділянки.

Зараз склалася ситуація, коли цей режим вже вичерпав себе, вже немає жодних підстав для його існування. Тому Молдова і Україна повністю обґрунтовано, на основі норм міжнародного права, встановлює спільний контроль над цими ділянками кордону. Адже виклики щодо регіональної безпеки надто серйозні для того, щоб брати до уваги істерику, яку розкручує Тирасполь, кажучи про якусь блокаду.

Чи допоможе це реінтеграції Придністров'я у законне поле Молдови - головне стратегічне питання. Тому що початок функціонування Місії на кордоні з ЄС, спільний контроль над митними пунктами - це ще не означає реінтеграцію Придністров'я у ментальне, інформаційне, юридичне поле Республіки Молдова. Для цього потрібна компетенція і політична воля. Для цього потрібно, щоб російська агентура у Кишиневі не впливала на державну політику. І в будь-якому випадку це тривалий процес, який не може вирішити все одномоментно.

Вплив Росії у Придністров'ї не такий вже однозначний. Якщо врахувати, що тільки 8% експорту йде на російський ринок (решта йде на правий берег, на ринки ЄС тощо)... Росія здійснює контроль в основному силовими, репресивними методами. Росія нічим не приваблива жителям Придністров'я, які женуться в тому числі і за молдавським громадянством після того, як 28 квітня 2014 року ми отримали безвізовий режим з ЄС. Тому тут багато демагогії і мало змісту. В основному Росія контролює Придністров'я за рахунок некомпетентних і корумпованих молдавської політичної еліти. За наявності політичної волі цей конфлікт вирішується мирно і передбачувано.

Експерт-міжнародник Сергій Герасимчук
thinktwiceua.org
Сергій Герасимчук, експерт "Української призми" і Групи стратегічних і безпекових студій:

- Російська і придністровська сторони дуже різко відреагували на ініціативу з облаштування спільних українсько-молдавських пунктів перетину. Вони говорять про те, що таким чином формуватиметься свого роду блокада. Але це не відповідає дійсності.

Так, про "блокаду" вже говорили 2006 року, коли Україна перестала визнавати старі молдавські штампи, які мало Придністров'я, і вимагала реєстрації придністровських підприємств на території Республіки Молдова. Але до блокади це не призвело. Навпаки - це призвело до того, що у Придністров'я збільшився товарообіг з Європейським союзом.

А зараз російська і придністровська сторони застерігали, що поява молдаван з українського боку призведе до того, що вони опиняться на лінії вогню з придністровцями, тобто між ними не буде миротворців (російських миротворців, які наразі контролюють на лінії розмежування між Придністров'ям і Республікою Молдова, - ред.). Але українська сторона заперечувала. Наскільки мені відомо, то позиція української сторони була така: або ми запроваджуємо спільний кордон, або якщо ви хочете ввести миротворців ще й на українському кордоні, тоді ми просто перекриємо цю ділянку кордону і будемо обходитись без неї.

Нам треба виходити з того, що державний кордон - це справа двох держав, Молдови й України. Це не є предметом для обговорення якоїсь третьої сторони. Тим паче, що кордон, його межі, ніхто не оспорює. Придністров'я, звичайно, може заперечувати, але ж воно не визнане навіть Росією, тому особливо претендувати на щось не може.

Щоправда, представники Придністров'я можуть використати цей момент як предмет для торгу. Тобто зараз вони кажуть, що категорично проти. Потім вони збавлять обороти, скажуть, що погоджуються, але на певних умовах. Ймовірно, що вони висунуть низку умов економічного характеру, тобто більше економічної свободи, більше можливостей для руху товарів, тому що вони виживають саме за рахунок цього.

Ольга Скичко

ВідеоМолдова відмовляється від європейських грошей, аби не псувати відносини з Росією

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: