Кремль зберіг перепону у доступі України до середньоазійського газу, при цьому майже дві третини всього, що ми купуємо в Росії – це саме енергоносії.
Менше місяця лишається до пуску зони вільної торгівлі з країнами СНД. Угода, недавно підписана президентом Януковичем, офіційно набере чинності 23-го вересня. Україна переконувала своїх партнерів по Співдружності в ідеї вільного пересування товарів і послуг ціле десятиліття, але найважче було добитися згоди Кремля.
Читайте Янукович "запустив" вільну торгівлю з СНД
Тож, попри вилучення, які все ще є у цьому документі, Київ отримує надію на стабільнішу торгівлю із сусідами, і, як мінімум, нових суддів у можливих економічних суперечках і торгових війнах, йдеться у сюжеті ТСН.
Торік, у жовтні, у Санкт-Петербурзі урядовці країн СНД нарешті підписали угоду, якої багато років домагалась Україна.
Створенню зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень найбільше опиралась Росія. Переговори міцно загрузли у болоті суперечок, коли несподівано угоду таки уклали.
"Ми несподівано для себе прийшли до рішення головного питання. Ми домовилися про підписання договору про зону вільної торгівлі СНД", - розповів Путін.
Київ зміг отримати угоду про експортні преференції одразу у 8 країнах без вступу у митний союз, а Москва поки лишила свої енергоносії у списку вилучень з "вільного режиму".
Експерт українського інституту публічної політики Максим Борода розповідає: "70% нашого імпорту з Росії - це енергоносії, тобто дві третини всього того, що ми купуємо в Росії".
Читайте також Україна націлилась на "газову трубу" Росії
Газ і нафта є не лише в Росії. Однак поки що росіяни зберегли перепону у доступі України до середньоазійського газу. Він коштує істотно дешевше за газпромівський тож Газпром майже припинив розробку нових родовищ і просто перепродає дешевий середньоазійський газ до Європи.
Олександр Тодійчук, екс-голова правління Укртранснафти, коментує: "Газпром вкрай зацікавлений у тому, щоб залишатись монополістом як покупець середньо азійського газу. Інакше Газпром не виконає своїх зобов'язань по контрактах. Проблеми уже були з виконанням цих зобов'язань під час холодних періодів цієї зими".
Плюс у тому, що країни Середньої Азії готові продавати блакитне паливо Україні. А значить зацікавленні підтримати Київ у доступі до газпромівської труби. Нині в угоді про вільну торгівлю окремим пунктом зафіксували: свобода транзиту не поширюється на трубопровідний транспорт. Однак надію дає наступний пункт, де сторони зобов'язались за півроку провести переговори щодо угоди про транзит.
Прем'єр-міністр Микола Азаров щодо цього питання висловився: "Природно, що як тільки договір набере свою законну силу, наші переговорщики будуть займатися вирішенням цих питань".
Серед вилучень немає і такого дражливого для України питання, як вітчизняні труби великого діаметру. З ними Росія веде найдовшу торгівельну війну. Копроміс знайшли у квотуванні трубного експорту. Ця умова діятиме і надалі.
Міністр економіки Петро Порошенко розповів, що у нас були серйозні і важкі переговори щодо надання нам квоти на 2 півріччя 2012 року, і ця квота була введена буквально декілька днів тому. Неприйняття зазначеного рішення дійсно скорочувало обсяги українського експорту на суму, яка перевищувала 400 млн доларів.
Подібних прикрих несподіванок у подальшому міністр сподівається уникнути, бо угода декларує дослівно таке: "торгівельний режим, який існує між країнами не буде погіршуватися". І ще - зобов'язує держави, які її підписали працювати над зниженням нині існуючих торгівельних бар'єрів. Новим викликом виявився додаток під номером шість. Він дає право країнам Митного союзу - Росії, Білорусі та Казахстану, вводити нові мита, якщо якась із решти країн вступає до інших торгівельних союзів. Втім за підтримки Казахстану Київ вніс до тексту умову про попередні консультації. Загалом договір замінив майже сотню двосторонніх торгових документів з країнами Спідружності, залишивши при цьому відкритим для України європейський вектор.
Нині Україна балансує між сходом і заходом, але цього разу - маючи захисні механізми Світової організації торгівлі. Київ ратифікував угоду лиш тоді, коли стало зрозумілим, що Росія вже у СОТ. Офіційний вступ відбувся цього тижня, і це означає, що саме до арбітрів СОТ, а не економічного суду СНД, Україна матиме змогу звернутись у разі нової торгівельної війни.
