Втома від України чи вплив Кремля. Що означають розмови про нову модель співпраці Києва з ЄС

Втома від України чи вплив Кремля. Що означають розмови про нову модель співпраці Києва з ЄС

Фото: Reuters

З Німеччини, яка набирає вагу в Євросоюзі в результаті Brexit, пролунала несподівана заява щодо майбутніх стосунків з Україною.

Заява німецького міністра закордонних справ Зігмара Габрієля щодо необхідності використання нової моделі співробітництва ЄС з Україною викликала подив в експертів.

Зокрема, міжнародники не погоджуються з тим, що дипломат поставив Україну в один ряд з Туреччиною, яка вже кілька десятків років марно домагається членства в Євросоюзі. 

Вперше Туреччина подала клопотання про членство 1959 року тоді ще в Європейському економічному союзі. Інтеграційні процеси переживали злети і падіння. Зокрема, роботу було призупинено у 1980-х роках, коли в результаті путчу в країні до влади прийшли військові. 1989 року Туреччині було відмовлено у членстві в ЄС.

У 90-х роках Туреччина почала зближуватися з ЄС, було підписано угоду про створення Митного союзу, а 1999 року країну офіційно було включено до списку претендентів у члени Євросоюзу.

Тим не менш перспектива членства досі лишається примарною. Туреччина отримувала критику через невирішений конфлікт з курдською меншістю, порушення прав людини і застосування тортур. Також – неофіційно – членству в ЄС перешкоджає те, що Туреччина є мусульманською країною.

Євросоюз посилив перевірки на кордонах

Євросоюз посилив перевірки на кордонах

Тож, очевидно, що ситуації, які склалися у стосунках Туреччини та України з ЄС, доволі різні. 

Співпраця ЄС з Україною є самостійним процесом, який не може бути об'єднаний з турецьким, наголошують експерти. Адже навіть Угода про асоціацію з ЄС передбачає набуття Україною членства в Євросоюзі за умови виконання усіх необхідних критеріїв.

Так звані Копенгагенські критерії гарантують право кожної європейської країни на вступ до ЄС. Їх три: 

- політичний (стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин);
- економічний (дійова ринкова економіка);
- "членський" (зобов'язання, що випливають із факту вступу до ЄС, зокрема, визнання його політичних, економічних та монетарних цілей).

З іншого боку, зазначають експерти, в Євросоюзі невдоволені успіхами України після підписання асоціації та отримання безвізу, тому, ймовірно, всередині європейської структури й заходять розмови щодо зміни правил гри.

Євросоюз розкритикував Україну за конфлікт з Національним антикорупційним бюро

Євросоюз розкритикував Україну за конфлікт з Національним антикорупційним бюро

Щоправда, вибудовувати їх за прикладом майбутньої моделі співпраці з Великою Британією, що зараз пропонує німецький дипломат, міжнародники вважають недоречним. Адже Велика Британія після Brexit матиме свої потреби від ЄС, які відрізняються від українських. Тому ця модель, якою б вона не була, навряд чи буде ефективною для України.

Крім того, існують підозри й щодо того, що така заява керівника МЗС Німеччини була зроблена на догоду Кремлю, який занепокоєний європейським курсом України та намагається усілякими методами посіяти сумніви в ефективності цієї роботи.

Фото: Facebook/Микола Капітоненко

Микола Капітоненко, експерт-міжнародник Інституту суспільно-економічних досліджень:

- Більше значення має те, що заява виходить саме з Німеччини. Оскільки після виходу Великої Британії з ЄС питома вага і вплив Німеччини зросте. І потрібні будуть нові ініціативи, насамперед у проблемних напрямах, а це саме Східна Європа. Проект Східного партнерства має дуже багато недоліків. І всім зрозуміло, що потрібно або кардинально його змінювати, або придумувати щось нове. 

Я не думаю, що ця заява є сигналом про те, що в Європі всерйоз готові придумувати щось нове, оскільки у європейців поки що недостатньо впевненості у намірах України. Найближчим часом це буде ключовим завданням як для них, щоб вони повірили у наші європейські прагнення, так і для нас – зрозуміти їхні ризики, побоювання і бажання. Поки що ми не можемо цього зробити. Ми ставимо на меті членство, не думаючи про те, що, власне, це означатиме для європейців. 

Повертаючись до заяви, важливо зазначити, що є кілька держав, які не є членами ЄС і з якими діють різні моделі побудови відносин. Ці моделі різні з урахуванням того, що цим державам потрібно від ЄС. У Швейцарії, Ліхтенштейну та Норвегії одні потреби, у Великої Британії, коли вона вийде, будуть дещо інші, у Туреччини – треті, в України – четверті. Об’єднати це якоюсь однією моделлю, звичайно, не вдасться. 

Якщо ж модель, яку буде запропоновано нам, враховуватиме те, що нам треба (а нам потрібно від Європи доступ до ринків і гроші), то я не бачу в цьому нічого поганого. Для прикладу, Великій Британії гроші від Європи не потрібні, їй треба просто зберегти доступ до ринків. Водночас Туреччині теж потрібен доступ до ринків і гроші, але вона не готова за це платити змінами у своїй внутрішній політиці. Тобто навряд чи нас вдасться об'єднати з якоюсь іншою державою, оскільки наші потреби унікальні, й історичний момент, в якому ми перебуваємо, також унікальний. 

Тож я думаю, що в цій заяві важливіше не те, що нам запропонують спільну з кимось модель, а те, що європейці усвідомлюють, що щось потрібно змінювати і визначати новий формат відносин з Україною.

Фото: УНІАН

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ: 

- Заява Габрієля не є рішенням Європейського союзу. Це його особиста думка, яку він скоріш за все оприлюднює не просто так, а маючи відповідні прохання з відомої північної столиці (Москви, - ред.), яка дуже занепокоєна тим, що Україна хоч і повільно, але все одно рухається в бік Європейського союзу, і, безумовно, прийде час, коли вона стане членом ЄС.

Це жодним чином не вписується у бачення Кремля, тому він шукає всіх, хто міг би бодай у такий спосіб посіяти сумніви, відсунути перспективу членства на далекі роки, поєднати з Туреччиною, яка до України в цьому випадку жодним чином не торкається.

Тож це є скоріше простою спробою відволікти увагу від ключових речей, які зафіксовані, до речі, в Угоді про асоціацію. 

Коли ми цю Угоду виконаємо, а я не сумніваюся, що це відбудеться, тоді постане питання про те, що ми матимемо абсолютне право подавати заявку про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу.

І жодні заяви будь-яких міністрів жодної ролі не гратимуть.

Богдан Гудь, директор Інституту європейської інтеграції Львівського національного університету ім. І.Франка:

- Складно говорити про нову модель після виходу Великої Британії з ЄС. Так само важко зрозуміти порівняння України з Туреччиною. Я думаю, що подібні заяви не слід сприймати надто серйозно, тому що, якщо брати до уваги всі заяви, які лунають на різних політичних рівнях, то можна було б взагалі вже відмовитися від всього й опустити руки. 

Розмови про нову модель можуть свідчити про те, що ЄС не є до кінця задоволений тими доробками України, які є на сьогодні після підписання Угоди про асоціацію і після надання Україні безвізового режиму.

Я думаю, що зараз треба реалізовувати ті можливості, які нам дають ці документи. А після того вже проговорювати якісь наступні кроки і нові моделі. Тому що навіть по цих двох напрямках у нас маса роботи, яку треба виконати. 

Є копенгагенські критерії щодо кандидатів у члени ЄС. Але до виконання критеріїв щодо істинної демократії, ринкової економіки та верховенства права нам ще далеко. Єдиний критерій, який ми виконуємо, це те, що Україна є європейською країною, і на відміну від попередніх років однозначно маніфестує те, що хоче стати членом ЄС.

Але маючи аутсайдерів, такі країни, як Румунія і Болгарія, а також певні країни західних Балкан, думаю, що ЄС буде ще довго думати над тим, чи варто йому начепити на себе ще один тягар і витягувати його на відповідний рівень, чи краще утримувати той статус кво, який склався. 

Тобто зараз ситуація така: нам дали асоційоване членство і безвіз, і ми маємо використати ці можливості. 

І це непогані можливості, але нам треба зробити все для того, щоб їх реалізувати. Це наше першочергове завдання.

Ольга Скичко

Повʼязані теми:

Наступна публікація