Вибори під час війни: чи реально зробити те, до чого закликає Федоров

Михайло Федоров 18 серпня закликав знайти законний і безпечний механізм відновлення демократичного процесу в Україні за умов тривалої війни, однак чинне законодавство не дозволяє це зробити і, навіть, звичайної зміни законів буде недостатньо.

ТСН.ua розповідає про законодавчі перепони та про те, що про вибори думають Зеленський, США та ЄС.

Що запропонував Федоров

У зверненні Федорова про вибори в Україні колишній міністр оборони заявив, що Росія не повинна визначати, коли українці зможуть обирати владу. Водночас він визнав: організувати голосування під час війни складно, адже потрібно врахувати право військових, українців за кордоном і людей у прифронтових регіонах.

«Я переконаний, що ні. Демократія не може бути заручницею Росії. Ми воюємо саме тому, що хочемо залишитися вільною європейською державою. Тому ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дозволить Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. Це складно. Потрібно забезпечити право голосу військових, мільйонів українців за кордоном, людей в прифронтових регіонах. Потрібно забезпечити безпеку виборчого процесу, незалежність інституцій і довіру до результату. Але складність не означає неможливість», — заявив Федоров.

За його словами, вибори — це не лише бюлетень, а момент, коли влада звітує перед громадянами, а суспільство вирішує, чи довіряти їй далі. Федоров закликав не дозволяти російському керівництву визначати майбутнє української демократії, але не запропонував готової процедури, яка вже дала б змогу провести голосування.

Що каже закон і чому його зміни недостатньо

Частина перша статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє під час його дії вибори Президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. Отже, політичний заклик або зовнішня вимога самі собою не створюють законної підстави для голосування. Спочатку воєнний стан має припинитися або його мають достроково скасувати.

Але навіть після цього не йдеться про вибори наступного дня. Для чесного голосування держава має відповісти на дуже конкретні запитання: як проголосують військові на фронті, як забезпечать дільниці в містах під загрозою обстрілів, як участь візьмуть мільйони громадян за кордоном і як голосуватимуть внутрішньо переміщені особи. Якщо на частині територій немає безпеки, інфраструктури чи доступу до інформації, формальна дата не гарантує людям рівного вибору.

Стаття 71 Конституції України задає саме такий стандарт: вибори мають бути загальними, рівними й прямими, відбуватися таємним голосуванням, а волевиявлення громадян має бути вільним. Це не другий бар’єр «для галочки», а критерій, за яким потрібно перевірити, чи справді кожен виборець отримав однакову можливість обрати владу без тиску, небезпеки або фактичного виключення з процесу.

Що вже напрацьовує ЦВК

Центральна виборча комісія 7 січня 2026 року схвалила пропозиції щодо організації загальнодержавних виборів після припинення або скасування воєнного стану. Комісія працює над правилами, які знадобляться після зміни правового режиму.

ЦВК окремо опрацьовує актуалізацію відомостей про виборців, голосування громадян, які перебувають за кордоном, і план підготовки та проведення повоєнних виборів. До роботи залучили представників органів влади, народних депутатів, громадянського суспільства та міжнародних інституцій.

Комісія передала пропозиції профільному парламентському комітету й робочій групі, яка готує комплексні законодавчі рішення. Водночас ЦВК наголосила, що її напрацювання не є безальтернативними, і мають стати основою широкої дискусії про захист виборчих прав і української демократії від втручання держави-агресорки.

Що каже Зеленський

Володимир Зеленський у лютому 2026 року назвав конкретну передумову, за якої Україна могла б готуватися до президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди. За його словами, спочатку потрібні щонайменше два місяці перемир’я, безпека та час на відновлення інфраструктури.

«Я дуже чесний. Дайте нам два місяці перемир’я, і ми підемо на вибори. Ось і все… Дайте нам перемир’я, дайте нам безпеку, інфраструктуру, може, не два місяці, але нам потрібно багато днів, щоб підготуватися. Тоді дайте нам можливість, нашим солдатам, голосувати, як вони можуть, я маю на увазі, захищати наше життя, нашу країну, і в той же час голосувати. Це щось складне», — заявив президент на Мюнхенській конференції з безпеки 14 лютого.

Зеленський також наголосив, що Україна живе не просто в умовах наземної війни. Міста зазнають ракетних і балістичних атак. Тому порівнювати українське голосування з виборами в інших країнах під час війни, за його словами, непросто. Він додав, що після гарантій безпеки парламент міг би змінити закон, якщо така потреба виникне.

США наполягають, Європа говорить про умови

Президент США Дональд Трамп у грудні 2025 року заявив, що Україна повинна провести вибори, попри війну.

«Я думаю, що Україна повинна провести вибори. Вони використовують війну, щоб не проводити вибори, але я думаю, що український народ повинен мати цей вибір», — сказав Трамп в інтерв’ю POLITICO.

У Європейській комісії тоді наголосили на іншому: речниця Анітта Гіппер назвала Зеленського демократично обраним лідером і заявила, що вибори мають відбутися тоді, коли це дозволять умови.

«Росія веде агресивну війну проти України. Президент Зеленський є демократично обраним лідером, і будь-які вибори мають проводитися тоді, коли умови дозволять це зробити», — сказала Гіппер.

Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у лютому 2026 року також заявила, що голосування під час зовнішніх атак не було б добрим рішенням. За її словами, коли триває агресія ззовні, країна має зосередити зусилля на протидії нападнику; водночас вона наголосила, що не бачила реальних поступок з боку Росії.

Голова Європарламенту Роберта Мецола пояснила цю позицію через повсякденний досвід українців — людей, які можуть не мати навіть електрики та безпеки для походу на дільницю.

«Якщо на міста падають бомби, не можна змушувати людей, які не мають електроенергії, йти голосувати. І це цинічний задум, в який ми потрапляємо, і ми абсолютно не повинні цього допускати», — сказала Мецола на Мюнхенській конференції.

У публічних позиціях Києва, Вашингтона та європейців немає узгодженого плану негайного голосування. Трамп говорить про необхідність виборів, Зеленський — про перемир’я, безпеку й участь військових, а представники ЄС — про умови, за яких вибір не стане формальністю під ударами Росії.

Нагадаємо, Михайло Федоров очолював Міністерство оборони від січня до липня 2026 року. Підбиваючи підсумки роботи, він називав серед пріоритетів своєї команди масштабування закупівель дронів, зміни в оборонних закупівлях, розвиток технологічних проєктів та посилення протиповітряної оборони. Водночас Федоров визнавав, що не встиг завершити організаційну трансформацію відомства, повністю перевести закупівлі на тендери та вибудувати культуру відповідальності.

15 липня Федоров повідомив про відставку після формування нового уряду, до якого його не перепризначили. Причину кадрового рішення публічно не пояснювали як одну конкретну обставину. Однак уже наступного дня Володимир Зеленський визнав, що між Федоровим і тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським були серйозні розбіжності: за словами президента, сторони не знайшли спільного рішення й без його участі не сідали за стіл переговорів.

Відставка Федорова викликала помітний суспільний резонанс. У Києві та інших містах відбувалися акції на підтримку повернення Федорова до Міноборони.