Санкції США і ЄС. Чим Росія поплатилася за агресію на Донбасі й анексію Криму

ТСН.ua зібрав список санкцій, впроваджених Штатами та ЄС за останні 4,5 року.

Міжнародні санкції проти Росії почали впроваджувати США, Євросоюз та інші країни світу 2014 року після анексії Росією Криму та початку збройної агресії на Донбасі.

Санкції – це низка політичних та економічних заходів, метою яких було примушення Росії до зупинки агресії, повернення українського півострова та відновлення територіальної цілісності України.

Зважаючи на те, що президент Росії Володимир Путін продовжував заперечувати присутність Збройних сил РФ на Донбасі та називати Крим російським, країни світу подовжували терміни дії відповідних санкцій, розширювали їх та вводили нові з метою посилення тиску на Росію.

ТСН.ua зібрав список санкцій США та Євросоюзу проти Росії з посиланнями на відповідні документи.


АМЕРИКАНСЬКІ САНКЦІЇ

            2014 рік

Перший пакет санкцій США після захоплення влади в Криму не було спрямовано конкретно проти Росії.

6 березня 2014 року вийшов виконавчий указ президента США № 13660, яким було оголошено національну надзвичайну ситуацію для боротьби із загрозою зі сторони осіб чи організацій, причетних до захоплення влади в Криму та інших дій, що загрожують суверенітету і територіальній цілісності України.

Указ надавав можливість блокувати майно таких осіб на території Штатів та забороняти їм в'їзд до країни. Повноваження складати санкційний список покладалися на Міністерство фінансів США і Держсекретаря.

Відповідно, до санкційного списку тоді потрапили причетні до кривавих подій на Майдані та окупації Криму і Донбасу Росією, тобто "сім'я" Януковича включно з Азаровим, Медведчуком, Клюєвим, а також кримські і донецькі сепаратисти.

ВідеоКримськотатарський активіст намагався спалити себе в центрі Сімферополя

Перед підпалом чоловік заявив, що здійснює акт самоспалення на знак протесту проти свавілля влади. Відео "Крим. Реалії".

Кримськотатарський активіст намагався спалити себе в центрі Сімферополя

16 березня масштаби надзвичайної ситуації були розширені наступним указом президента США № 13661. У ньому вже містилося чітке ствердження російського втручання, зокрема вказувалося, що розгортання військових РФ в Криму підриває демократичні процеси в Україні і загрожує її територіальній цілісності.

Цей документ містив персональні санкції стосовно високопоставлених російських чиновників: помічника президента РФ Владислава Суркова, радника президента Сергія Глазьева, спікера парламенту Валентини Матвієнко, членів Ради федерації Андрія Кліншаса і Олени Мізуліної, депутата Держдуми Леоніда Слуцького і заступника прем’єра Дмитра Рогозіна.

17 березня у відповідному розпорядженні президента США були названі імена чотирьох українських політиків, щодо яких вводяться санкції згідно з указом № 13660. Це були Віктор Янукович, Віктор Медведчук та лідери кримських сепаратистів Сергій Аксьонов і Володимир Константинов.

20 березня було видано указ № 13662, який розширював сферу застосування обмежувальних заходів через те, що Росія продовжувала свої дії з підриву демократичних процесів в Україні. У цьому документі США вперше назвали захоплення Криму "передбачуваною анексією".

Цим документом санкції поширювалися вже не тільки на російських політиків, а й на представників економічної сфери (фінансів, енергетики та видобутку корисних копалин). 

Надалі санкції розширювалися на основі цих трьох указів. Це полягало у поповненні списків осіб, чиє майно блокувалося і яким заборонявся в’їзд, а також компаній, співробітництво з якими заборонялося.  

Кожне розширення санкцій супроводжувалося поясненням, за що саме їх накладають на Росію – через окупацію Криму чи військову агресію на Донбасі.

Так, 28 квітня через анексію півострова США ввели додаткові санкції проти семи депутатів Держдуми Росії (Ігор Сечин, В'ячеслав Володін, Олег Белавєнцев, Сергій Чемезов, Дмитро Козак, Євген Муров, Олексій Пушков) і заморозили активи 17 компаній, які наближені до президента РФ Володимира Путіна. Всі компанії та банки підконтрольні або Геннадію Тимченку, або Аркадію та Борису Ротенбергам, або банку "Росія". Також США заборонили постачання високотехнологічних товарів, які Росія може застосувати у військових цілях.

ВідеоГолова МВС Італії заявив, що Росія мала право анексувати Крим

В інтерв’ю Washington Post політик, який не приховує своєї прихильності до Москви, пояснив, що Росія мала право анексувати Крим, бо там відбувся референдум. Коли журналіст нагадав про російських солдатів на півострові, Сальвіні додав, що фальшивим був не референдум, а Революція гідності. На такі слова вже відреагували українські дипломати.

Голова МВС Італії заявив, що Росія мала право анексувати Крим

16 липня уряд США затвердив перші секторальні санкції. Наступного дня їх підписав президент США Барак Обама. Він обґрунтував їх тим, що Росія не припиняє потік зброї та бойовиків через кордон в Україну. Також санкції були покликані змусити Путіна вплинути на сепаратистів, щоб вони звільнили заручників, і щоб Росія підтримала припинення вогню та долучилася до міжнародних переговорів.

Під дію секторальних санкцій потрапила низка компаній російського військово-промислового комплексу: корпорація "Алмаз-Антей", концерн "Калашников", НПО "Іжмаш" та "Базальт", НВК "Уралвагонзавод", КБ "Приборобудування". Під дію санкцій також потрапили компанії нафтогазового сектору: "Новатек", "Роснефть", "Внешэкономбанк", "Газпромбанк". До переліку включено Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (АР Крим). Також санкції введені проти віце-спікера Держдуми Сергія Нєвєрова, помічника президента Росії Ігоря Щеголева, міністра у справах Криму Олега Савельєва, "прем'єр-міністра" ДНР Олександра Бородая.

29 липня Міністерство фінансів США ввело додаткові обмеження, які торкнулися російських фінустанов ("Россільгоспбанку" і ВТБ) та "Об'єднаної суднобудівної корпорації". Це було зроблено через дестабілізацію Росією ситуації на Донбасі, яка тривала.

30 липня Міністерство торгівлі США ввело обмеження на експорт товарів і технологій для російських нафтових проектів.

12 вересня американський Мінфін розширив санкції на "Сбербанк", ВЕБ, "Газпромбанк", а також на компанії з видобутку нафти ("Газпром", "Лукойл", "Сургутнафтогаз", "Роснафта").

19 грудня було видано четвертий указ президента США №13685, яким здійснені додаткові кроки щодо російської окупації Криму, зокрема заборонені американські інвестиції у Крим, а також імпорт кримських та експорт американських товарів. Також санкції було розширено на сферу оборонпрому.

Термін дії усіх чотирьох указів зі всіма подальшими доповненнями і розширеннями щороку подовжувався рішенням президента США. Востаннє Дональд Трамп подовжив їх 2018 року. Таким чином, санкції США проти Росії діють до березня 2019 року.

            2015 рік

11 березня 2015 року Мінфін США вчергове розширив санкції у зв'язку з напруженою ситуацією на Донбасі, зокрема з атаками на Дебальцево та Маріуполь, та невиконанням Росією Мінських домовленостей.

До нього додали вісьмох українських сепаратистів (Роман Лягін, Одександр Ходаковський, Юрій Івакін тощо), російську просепаратистську організацію "Євразійський союз молоді" та трьох її лідерів (Олександр Дугін, Андрій Коваленко та Павло Каніщев), Російський національний комерційний банк (РНКБ) та трьох колишніх чиновників адміністрації екс-президента України Віктора Януковича (колишній прем'єр міністр України Микола Азаров, колишній віце-прем'єр України Сергій Арбузов і колишній міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова).

30 липня США розширили санкції проти галузей російської економіки, тією чи іншою мірою долучених до агресії проти України. Департамент контролю за закордонними активами (OFAC) Міністерства фінансів США опублікував список фірм ("Роснефть" та її дочірні компанії, військові заводи "Іжмаш") та банків ("Ексімбанк Росії", "Промінвестбанк" та ін.), а також портів Криму (Євпаторії, Феодосії, Керчі, Севастополя, Ялти і Керченська поромна переправа) та інших структур, які підпадають під санкції.

22 грудня 2015 року Мінфін поширив санкції ще на 34 фізичні та юридичні особи. Серед них ті, хто ухилявся від ухвалених раніше санкцій (Геннадій Тимченко, Аркадій Ротенберг, Борис Ротенберг, Концерн Калашнікова і ВАТ "Іжевський механічний завод"), українські сепаратисти (Владислав Дейнего, Сергій Козяков, Андрій Родкін, Сергій Циплаков, Василь Нікітін, Олександр Кофман), колишні чиновники Януковича (Віталій Захарченко та Дмитро Табачник) та декілька кримських підприємств і російських банків, що функціонують в Криму.

            2016 рік

1 вересня 2016 року Міністерство фінансів США розширило санкції проти Росії через військову агресію в Україні. До санкційного списку потрапили 17 осіб та 20 компаній. Серед них - компанії-підрядники проекту будівництва мосту через Керченську затоку ("Мостотрест" і "СГМ-міст"), замовники проекту, а також низка дочірніх підприємств "Газпрому".

7 вересня 2016 року Міністерство торгівлі США розширило список компаній і організацій, які потрапляють під санкційні обмеження через порушення міжнародного права. Всього додано 81 компанію, 18 з них опинилися у списку через роботу в Криму, зокрема через участь у будівництві Кримського мосту.

Також під санкції потрапили стратегічні суднобудівні підприємства, які займаються ремонтом та будівництвом стратегічних атомних ракетоносців та ударних підводних човнів.

Крім того, до "чорного списку" потрапила організація "Комітет порятунку України" та екс-прем’єр України Микола Азаров, який її очолює.  Американський уряд вважає, що дії комітету, а саме – захоплення влади в Криму, підірвали демократичний процес в Україні.

ВідеоУ російського олігарха відібрали орендовані реактивні літаки через санкції

Олег Дерипаска повернув літаки Gulf stream 550. Двоє з цих суден тепер продаються. Судна належали двом компаніям. І через іншу керуючу компанію їх передали в оренду фірмам, підконтрольним багатію. У компанії, яка тепер продає літаки, кажуть, що Дерипаска змушений достроково припинити оренду, бо потрапив у санкційний список.

У російського олігарха відібрали орендовані реактивні літаки через санкції

Санкції вводили заборону для Азарова на будь-які комерційні зв'язки із громадянами або резидентами США. А майно екс-чиновника й організації, яке перебуває під контролем американців, було заморожене. Заморожені також всі доларові рахунки в іноземних банках.

14 листопада США розширили "чорний список" кримчанами, які стали депутатами російської Держдуми. Серед них: Костянтин Бахарєв, Руслан Балбек, Дмитро Бєлік, Андрій Козенко, Світлана Савченко і Павло Шпер.

20 грудня США розширили санкції проти Росії у зв'язку ситуацією в Україні. У список внесені сім фізичних осіб і кілька десятків організацій, а також два судна під російським прапором.

24 грудня до санкційного списку потрапили дочірні компанії концерну "Алмаз-Антей" і дочірні компанії концерну "Радіоелектронні технології", компаній "Кримські порти" і "Кримська залізниця".

            2017 рік

20 червня було оновлено список осіб та компаній, що підпадають під санкції. Серед них луганські і донецькі сепаратисти, кримчани та росіяни. Серед цікавих юридичних осіб – Concord catering, що належить Євгену Пригожину, відомому як "кухар Путіна", а також приватна військова компанія "Вагнер", діяльність якої також пов'язують з Пригожиним.

2 серпня президент США Дональд Трамп підписав закон про нові санкції, який поставив Росію в один ряд з північною Кореєю та Іраном. Федеральний закон отримав назву "Акт протидії противникам Америки шляхом санкцій" (Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act - CAATSA).

CAATSA передбачає санкції проти організацій і фізичних осіб, причетних до кібератак проти США (заборона в'їзду, замороження майна й активів), а також складання щорічного звіту, так званої "Кремлівської доповіді", про доходи й активи російських олігархів, інвестиції російських державних та напівдержавних структур у нерухомість та активи США.

Крім того, закон передбачає можливість введення штрафних заходів в тому числі й для європейських компаній, які будуть задіяні в реалізації проекту газопроводу "Північний потік-2".  Наразі таких санкцій введено не було. У липні 2018 року до Конгресу США тільки внесли законопроект, що стосується "Північного потоку-2" і дозволить країнам-членам НАТО уникнути примусу і політичних маніпуляцій з боку Росії

            2018 рік

26 січня Міністерство фінансів США додало до санкційного списку ще 21 особу з числа як росіян, так й українців, а також 21 компанію.

30 січня американський Мінфін опублікував першу "Кремлівську доповідь", яку готували протягом півроку. Список у документів містить 210 прізвищ – 114 високопосадовців Росії та 96 олігархів з числа найближчого оточення Путіна.

До звіту внесли керівництво адміністрації президента Росії, зокрема, голову адміністрації Антона Вайно, його заступника Олексія Громова, речника Володимира Путіна Дмитра Пєскова, радника президента Владислава Суркова. Також до переліку потрапили спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко, спікер Держдуми В'ячеслав Володін, голова "Роснафти" Ігор Сєчін, голова "Газпрому" Олексій Міллер, директор служби внутрішньої розвідки Сергій Наришкін і директор ФСБ Олександр Бортников.

Серед фігурантів "списку олігархів" є також російські бізнесмени Алішер Усманов, Роман Абрамович, Сулейман Керімов, Михайло Фрідман,засновник "Лабораторії Касперського" Євген Касперський, Петро Авен і Володимир Потанін, Аркадій і Борис Ротенберги, Геннадій Тимченко та Олег Тиньков. Члени Конгресу наголошують, що адміністрація використала санкції проти РФ як покарання за втручання у вибори в 2016 році.

6 квітня адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила фінансові санкції проти 24 осіб і 14 установ з Росії через "недобропорядну діяльність" Російської Федерації та спроби зруйнувати лад в демократичних країнах. Одним з прикладів такої недобропорядної поведінки було назване отруєння Скрипалів та підтримку режиму Ассада.

До санкційного списку потрапили, серед інших, семеро великих підприємців з 12 компаніями, а також семеро російських чиновників, державна компанія "Рособоронэкспорт" та банк, що їй належить. У списку: голова правління "Газпрому" Олексій Міллер, секретар Ради безпеки Микола Патрушев, голова Роскомнагляду Олександр Жаров, директор Росгвардії Віктор Золотов, бізнесмени Олег Дерипаска, Ігор Ротенберг, Кирило Шамалов, Віктор Вексельберг, Сулейман Керімов, Володимир Богданов і Андрій Скоч.

25 липня США підтвердили вірність своїй політиці виховальних заходів стосовно Росії. Так, голова Держдепартаменту США Майк Помпео заявив, що США ніколи не визнають анексії Криму, після чого було оприлюднено повний текст так званої Кримської декларації, у якій зокрема містився заклик до Росії завершити окупацію Криму.

Тим часом Штати продовжують готувати нові санкції для РФ. Під їхню дію, за словами помічника держсекретаря США з питань енергетики та ресурсів Френсіса Феннона, можуть потапити компанії, які беруть участь у проекті газопроводу "Північний потік-2".

Крім того, 2 серпня група сенаторів США від Республіканської і Демократичної партій представила пакет нових санкцій проти Росії. Серед ключових пунктів законопроекту – нові санкції стосовно політиків, олігархів і членів їхніх сімей, а також людей, які прямо або опосередковано залучені в незаконну або корупційну діяльність від імені Володимира Путіна. Також передбачені обмеження на всі інвестиції в енергетичні проекти, які підтримуються російськими держкомпаніями; продовження ембарго на імпорт урану з РФ; введення заборони на видачу ліцензій громадянам США, які мають намір взяти участь в проектах, пов'язаних з видобутком нафти в РФ.

Незважаючи на доволі послідовну політику щодо Росії, 3 серпня США дещо послабили санкції – Сенат проголосував за скасування санкцій проти країн-союзників, які закуповують озброєння у Росії. Міністр оборони США Джим Меттіс зазначив, що Росія обов’язково повинна платити за свою агресивну поведінку, однак це не має стосуватись країн, з якими США підтримують стратегічні стосунки.

21 серпня США ввели санкції проти двох росіян, однієї російської та однієї словацької фірми в рамках американської програми, спрямованої проти кіберзлочинної діяльності, а також проти двох російських судноплавних компаній та шести суден за постачання нафти у Північну Корею. 

Загалом, за підрахунками заступника держсекретаря США у справах Європи і Євразії Весса Мітчелла, у Штатах діють 4090 санкцій проти Росії.

ЄВРОПЕЙСЬКІ САНКЦІЇ

            2014 рік

6 березня було ухвалено перший етап санкцій, в результаті чого було призупинено переговорний процес Євросоюзу і Росії про пом'якшення візового режиму та нова угода про партнерство. Також був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту G8, в якому мала брати участь Росія.

Крім того, рішенням №119 під санкції підпадали 18 українських можновладців, відповідальних за присвоєння державних коштів України. Так, ЄС заморозив активи та заборонив в’їзд Віктору Януковичу і його синам Віктору та Олександру, Віталію Захарченку, Віктору Пшонці і його сину Артему, Олені Лукаш, Андрію Клюєву, Миколі Азарову і йог осину Олексію, Дмитру Табачнику та іншим.  У березні 2018 року ці заходи були подовжені і діють до 6 березня 2019 року.

На другому етапі 17 березня Рада ЄС ухвалила рішення №145, яким засуджувалася російська агресія і яким було створено так званий санкційний список – перелік осіб, яким було заборонено в’їзд і чиї активи заморожувалися через сприяння анексії Криму.

Перший список містив 21 прізвище, це були російські та кримські чиновники і військові: незаконно обраний прем’єр-міністр окупованого Криму Сергій Аксьонов, спікер Верховної ради АР Крим Володимир Константинов, голова ВМС Денис Березовський, заступник голови Ради Федерації Російської Федерації Євген Бушмін, депутат Держдуми Леонід Слуцький та інші.

Наступні рішення про розширення санкцій ухвалювалися на основі цього документу та розширювали започаткований санкційний список фізичних та юридичних осіб. Термін дії цього рішення було подовжено у березні 2018 року. Таким чином, з усіма подальшими доповненнями воно є чинним до 15 вересня 2018 року.

ВідеоЄС запровадив санкції проти шести компаній, причетних до будівництва Кримського мосту

Нові санкції за Крим. Європейський союз запровадив обмеження проти шести компаній, причетних до будівництва Кримського мосту. Їхні активи у Європі заморозять, а європейським компаніям заборонять мати справу з цими підприємствами. Бо, як наголошують у Брюсселі, зведення мосту до незаконно окупованого Криму зміцнює контроль Росії над півостровом. А відтак, порушує територіальну цілісність України. Загалом, під європейські санкції проти анексії Криму потрапило вже 44 компанії та більш як півтори сотні осіб.

ЄС запровадив санкції проти шести компаній, причетних до будівництва Кримського мосту

21 березня 2014 року до списку санкцій ЄС (№145) додали імена ще 12 російських чиновників рішенням № 151. Серед них: віце-прем'єр уряду РФ Дмитро Рогозін, радник президента Сергій Глазьєв, спікер Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко, директор інформагентства "Россия сегодня" Дмитро Кисельов та інші.

29 квітня Рада ЄС вчергове оновила санкційний список (№145), додавши туди співробітника російського ГРУ Ігоря Гіркіна-Стрєлкова, лідера "ДНР" Дениса Пушиліна, а також декількох російських чиновників, які займалися питаннями окупованого Криму.

23 червня Рада ЄС ухвалила рішення №386, яким заборонялася торгівля з окупованим Кримом, а також фінансування або страхування процесів або товарів, пов’язаних з імпортом з Криму. Термін дії цього рішення було подовжено у червні 2018 року. Таким чином санкції діють до 23 червня 2019 року.

17 липня санкції проти Росії розширила Європейська рада. ЄБРР доручено припинити фінансування нових проектів в Росії, а Європейському інвестиційному банку – призупинити програми співпраці.

Увечері того ж дня над територією Донецької області російським "Буком" було збито пасажирський літак Боїнг 777, в результаті теракту загинули 298 пасажирів та членів екіпажу – переважно європейців. За декілька днів, 25 липня, ЄС оприлюднив додаткове оновлення санкційного списку (№145).

Під дію санкцій потрапили: голова ФСБ Росії Олександр Бортніков, секретар Радбезу РФ Микола Патрушев, голова Служби зовнішньої розвідки Росії, екс-прем'єр-міністр Микола Фрадков, заступник секретаря Радбезу Рашид Нургалієв, екс-спікер Держдуми РФ Борис Гризлов, президент Чечні Рамзан Кадиров, один з лідерів "ДНР" Павло Губарєв тощо. Під санкції підпадали також "Луганська народна республіка", "Донецька народна республіка", "Федеративна держава Новоросія", "Міжнародний союз громадських об'єднань", радикальна воєнізована організація "Соболь", "міліція самозахисту Луганська гвардія", "армія Південного Сходу", "народне ополчення Донбасу", батальйон "Восток".

30 липня Рада ЄС розширила червневе рішення про торгівлю з Кримом (№386) забороною на експорт товарів і технологій та фінансування сфер телекомунікацій, транспорту та енергетичного сектору. Ці санкцій діють до 23 червня 2019 року. Відповідний регламент містив додаток з переліком матеріалів, операції з якими було заборонено.

Також ЄС додав до санкційного списку (№145) вісьмох осіб – донбаських і кримських сепаратистів та осіб з оточення Путіна (Аркадій Ротенберг, Костянтин Малофєєв тощо). Також у списку опинилися компанія оборонпрому "Алмаз-Антей", авіакомпанія "Доброльот", що продовжувала здійснювати рейси до окупованого Криму і Російський національний комерційний банк.

31 липня ЄС ухвалив рішення №512 про введення третього рівня санкцій проти Російської Федерації, які стосуються енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення. Це були так звані економічні або секторальні санкції. Їхній термін дії подовжено до 31 січня 2019 року.

Вищезазначені заходи:

– обмежили доступ до основних та вторинних ринків ЄС для деяких російських банків та компаній, зокрема торкнулися банків "Сбербанк", "ВТБ Банк", "Газпромбанк", "Внешекономбанк", "Россельхозбанк";

– наклали заборону на експорт та імпорт зброї;

– встановили заборону експорту для товарів подвійного використання, тобто таких що могли бути використані у військових цілях в Росії;

– обмежили доступ Росії до певних чутливих технологій та послуг, які можуть бути використані для видобутку та розвідки нафти.

ВідеоАмериканські санкції боляче вдарили по Росії на побутовому рівні – Лютова

Дію американських санкцій проти російських компаній та олігархів відчули не лише біржі, але й громадяни. Відчутний стрибок курсу долара викликав паніку серед населення, яке не знало – чи купляти валюту, чи терміново купувати товари або ж взагалі має сенс полетіти з країни, каже жу-рналіст "Дождя" Маргарита Лютова.

Американські санкції боляче вдарили по Росії на побутовому рівні – Лютова

8 вересня Рада ЄС розширила чорний список економічних санкцій (№512). Заходи стосувалися трьох російських паливно-енергетичних компаній ("Роснефть", "Транснефть", "Газпром нефть") та найбільших російських оборонних концернів ("Уралвагонзавод", "Оборонпром" і Об'єднана авіабудівна корпорація). ЄС також обмежив позики для "Сбербанку", "ВТБ", "Газпромбанку", "ВЕБ" і "Россільхозбанку".

12 вересня рішенням Ради ЄС до списку персональних санкцій (№145) додатково внесено 24 особи. В результаті загальна їхня кількість сягнула 119 осіб. 17 листопада персональні санкції (№145) ввели проти Володимира Жириновського.

28 листопада до санкційного списку ЄС( №145)  додали ще 13 донецьких та луганських сепаратистів, а також дві організації: "Донецька республіка", яку очолював Олександр Захарченко, і "Мир Луганщині", очолюваної Ігорем Плотницьким.

            2015-2017 роки

Впродовж цього періоду ЄС практично не впроваджував нових санкцій і нечасто оновлював санкційні списки, а лише подовжував термін дії ухвалених раніше заходів.

19 лютого 2015 року ЄС оновив чорний список (№145) іменами донбаських терористів, зокрема Павла Дрьомова й Олексія Павлова, відомого як "Моторола". Також санкції було накладено на російського міністра оборони Анатолія Антонова. кількох інших російських високопоставлених військових та політиків. Зокрема, під санкції потрапив Йосип Кобзон як член Держдуми. Також чорний список організацій поповнився донбаськими терористичними батальйонами, що брали  участь у військових діях проти ЗСУ.

25 вересня 2015 року Європейська комісія заборонила банкам та іншим фінансовим організаціям ЄС проводити аналітичні дослідження російських кредитних організацій, які перебувають під санкціями Євросоюзу, що практично унеможливило будь-які інвестиції з країн ЄС в російську економіку.

8 листопада 2016 року до санкційного списку (№145) було додано шість нових імен кримських чиновників-сепаратистів, зокрема Руслан Балбек, Костянтин Бахарєв та інші.

4 серпня 2017 року ЄС розширив санкції (№145) через незаконне завезення газових турбін німецької компанії Siemens до анексованого Росією Криму. До санкційного списку потрапили провідні російські компанії "Технопромекспорт" та "Інтеравтоматика", а також гендиректор "Технопромекспорту" Сергій Топор-Гілка і чиновники вищої ланки: заступник міністра енергетики Росії Андрій Черезов, голова департаменту Міністерства енергетики Євген Грабчак.

20 листопада 2017 року санкційний список (№145) поповнився ще одним ім'ям – так званого губернатора Дмитра Овсянникова. Його обрали під час незаконно організованих Росією виборів на анексованому півострові у вересні 2017 року.

            2018 рік

14 травня Рада ЄС ухвалила розширення санкційного списку (№145) п’ятьма особами, відповідальними за незаконне проведення виборів президента РФ у тимчасово окупованому Криму та Севастополі. До чорного списку потрапили: заступник голови виборчої комісії Криму Інна Гузєєва та секретар комісії Наталія Безрученко, голова виборчої комісії Севастополя Олександр Пєтухов, його заступник Мирослав Погорєлов та секретар комісії Анастасія Капранова.

У березні Рада ЄС подовжила дію санкційного списку №145 від 17 березня 2014 року, який поповнювався декілька років поспіль. Він є чинним до 15 вересня 2018 року.

Також у березні Рада ЄС подовжила дію рішення №119 про санкції стосовно українських екс-чиновників з команди Віктора Януковича. Рішення діятиме до 6 березня 2019 року.

18 червня Рада ЄС ухвалила рішення продовжити на рік кримський пакет санкцій проти Росії №386. Це стосується заборони торгівлі з Кримом, інвестицій, туризму та експорту товарів і технологій у сфері телекомунікацій, транспорту та енергетичному секторі. Таким чином санкції кримського пакету діятимуть до 23 червня 2019 року.

31 липня Рада Європейського союзу розширила список санкцій проти Росії (№145), додавши туди шість компаній, які будували Кримський міст через Керченську затоку. Під санкції потрапили такі компанії: АТ "Інститут Гипростроймост – Санкт-Петербург", АТ "Суднобудівний завод "Залив", вологодське АТ "ВАД", та три компанії друга Путіна бізнесмена Аркадія Ротенберга - ТОВ "Стройгазмонтаж - Мост", ПАТ "Мостотрест" і ТОВ "Стройгазмонтаж". Таким чином, на цей момент чорний список включає 166 осіб и 47 організацій.

УКРАЇНСЬКІ САНКЦІЇ

Україна почала вводити власні санкції проти Російської Федерації починаючи з березня 2014 року, синхронізуючи їх із заходами, які вживали США та ЄС.

Насамперед було зупинено співробітництво з РФ у військовій та сфері безпеки, а також військово-технічне співробітництво. Далі було призупинено транзит товарів подвійного значення. Загалом товарообіг між двома країнами почав стрімко зменшуватися.

14 серпня 2014 року було ухвалено закон про санкції, який надавав Україні правові підстави для застосування санкцій і в якому перераховувалися їхні види. Згідно з ним, санкції ухвалювало РНБО за поданням президента, Верховної ради, Кабміну, Нацбанку або СБУ. Рішення РНБО має затвердити президент.

ВідеоПоки Америка вводить санкції, як протидіє російській агресії Україна

Америка завершує серію нищівних ударів по ключовим російським бізнесменам та політикам переможним хуком санкцій. 50 друзів Путіна за лічені дні втрачають понад шістнадцять мільярдів доларів. Росія оговтується від нокдауну та обіцяє достойну відповідь Заходу. Головне ж питання наступне - поки Америка вводить санкції, як протидіємо російській агресії ми? Програма "Гроші" розслідує, хто з друзів Путіна продовжує вільно вести бізнес в Україні.

Поки Америка вводить санкції, як протидіє російській агресії Україна

2 вересня 2015 року РНБО ухвалило рішення про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів проти фізичних (388 імен у списку) та юридичних осіб (105 компаній). Санкції передбачають блокування активів, тимчасові обмеження користування належним їм майном, запобігання вивозу капіталів за межі України, а також візові обмеження. На цей час рішення не діє у зв'язку з ухваленням нових санкцій з розширеними списками у наступні роки.

В'їзд на територію України з території РФ було дозволено винятково за закордонними паспортами. У цей самий час Кабмін заборонив польоти російських авіакомпаній до України, серед них "Аерофлот" та "Трансаеро". У санкційному списку опинилися відомі російські діячі культури, які незаконно перетинали український кордон, приїжджаючи з візитами до анексованого Криму або на окуповану частину Донбасу, наприклад. Йосип Кобзон.

16 березня 2017 року президент України ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій до п'ятьох банків з російським капіталом. А 16 травня в Україні почали блокуватися російські соцмережі "ВКонтакті", "Однокласники", сервіси "Mail.ru", "Яндекс", а також сайти антивірусних компаній "Лабораторія Касперського" та "Dr.Web". Також заборона стосувалася активів та трансляції російських телеканалів телекомпаній "ТВ Центр", ВГТРК, "НТВ-Плюс", "Звезда", ТНТ, РЕН-ТВ.

28 квітня 2017 року РНБО ухвалила розширений санкційний список фізичних та юридичних осіб, які сприяли та фінансували терористичну діяльність в Україні. Зі змінами, ухваленими 2 травня і 21 червня 2018 року, вони діють досі. Загалом у списку фізичних осіб 1759 прізвищ, юридичних – 786 організацій. Строки застосування санкцій прописані стосовно кожної окремої особи або організації і складають один рік, три роки або є безстроковими.

Окрім введення власних санкцій, Україна приєднувалася до санкцій Євросоюзу та постійно синхронізувала їх з американськими заходами.

Так, 30 липня 2015 року Україна приєдналася до вчергове подовжених санкцій Євросоюзу проти Росії від 31 липня 2014 року. Це санкції третього рівня, що стосуються енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення.

Після отруєння Скрипалів у Великій Британії й запровадження Трампом 6 квітня 2018 року додаткових фінансових санкцій проти Росії, Україна ухвалила рішення приєднатися до них. Під час засідання РНБО 2 травня Петро Порошенко наголосив, що ці санкції пов'язані як із застосуванням Росією хімічної зброї в центрі Європи, так і з проведенням незаконних виборів президента на території окупованого Криму.  

12 червня 2018 року Україна разом з іншими країнами доєдналася до розширення Радою ЄС санкційного списку п’ятьма особами, відповідальними за незаконне проведення виборів президента РФ в окупованому Криму. Рішення Ради ЄС від 14 травня 2018 року.

18 липня 2018 року Україна доєдналася до подовжених ЄС санкцій від 23 червня 2014 року, що стосуються заборони імпорту кримських товарів.

ДІЇ РОСІЇ У ВІДПОВІДЬ

Після введення санкцій через агресію на Сході України та анексію Криму Росія почала робити аналогічні кроки супроти США, ЄС та України.

Так, 17 березня 2014 року МЗС РФ опублікував список санкцій стосовно офіційних осіб і членів Конгресу США, куди увійшли дев'ять осіб, зокрема заступник помічника президента США з національної безпеки Керолайн Аткінсон та сенатор Джон Маккейн. У подальшому російські санкційні списки також розширювалися. До них увійшли як європейські й американські політики, так і українські.

У серпні 2014 року Росія запровадила продовольче ембарго – заборону ввезення окремих видів продуктів, сировини, країною походження якого була держава, що ухвалила рішення про введення санкцій проти Росії. Ембарго вводилося у три етапи: з 2014 року стосовно країн Євросоюзу, США, Австралії, Канади і Норвегії, з 2015 року стосовно Ісландії, Ліхтенштейну, Албанії та Чорногорії, а з 2016 року стосовно України.

У результаті санкційної війни влітку 2017 року між Штатами і Росією розгорівся дипломатичний скандал. Так, в Росії різко відреагували на "Акт протидії противникам Америки шляхом санкцій" (CAATSA), ухвалений 2 серпня, яким Росію поставили в один ряд з Північною Кореєю та Іраном. Російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що це є рівнозначним "повномасштабній торговій війні".

Москва відповіла скороченням американського дипломатичного персоналу в Росії. Згодом Штати відреагували на це, оголосивши про тимчасове припинення, а в подальшому обмеження видачі росіянам неміграційних віз.

ВТРАТИ РОСІЇ

Деякі санкції проти Росії мали миттєвий ефект. Наприклад, через введення санкцій ЄС вночі проти 17 липня 2014 року на російських біржах одразу почали падати котирування акцій. Проте більшість мала пролонгований результат. Згідно зі звітом НАТО, після першого року санкцій економіка Росії вступила в рецесію, падіння ВВП складало 2,2% за перший квартал 2015 року порівняно з першим кварталом 2014 року.

Проте навряд чи хтось зможе назвати точну суму втрат унаслідок санкційної війни. Навіть російські джерела називають різні цифри. Так, за даними помічника президента РФ Сергія Глазьєва, втрати від санкцій у фінансовій галузі Росії станом на 2016 рік склали 250 млрд доларів. Натомість Мінекономрозвитку РФ вважає, що Росія втратила через санкції 25 мільярдів, а Євросоюз – 100 мільярдів доларів.

ВідеоРосійські олігархи біднішають через санкції США

Найбільше постраждав Олег Дерипаска – акції його компаній обвалилися одразу після оголошення про обмежувальні заходи. Дерипаска вже втратив п’яту частину статків. А це один мільярд і 300 мільйонів доларів. За оцінками Forbes, лише напередодні російські багатії недорахувалися 12 мільярдів. Услід за активами їхніх компаній обвалився і курс рубля. Російська влада вже пообіцяла допомогти мільярдерам з так званого "кремлівського списку".

Російські олігархи біднішають через санкції США

Своєю чергою експерт з прав людини ООН Ідріс Джазаїрі оцінив втрати Росії за три роки санкцій (2014-2016) у суму 55 млрд доларів. Натомість Євросоюзу, вважає експерт, санкції проти Росії обійшлися дорожче – по 3,2 млрд доларів на місяць (більше 100 млрд доларів за три роки). Загальні втрати Росії і світу від санкційних воєн становлять приблизно 150 мільярдів доларів, заявив Джазаїрі.

Одними з найбільш відчутних для Росії стали американські санкції від 6 квітня 2018 року – Акт протидії противникам Америки шляхом санкцій. Лише за кілька днів капіталізація російського ринку акцій за день знизилася на 7%, що в абсолютному вимірі відповідає 2,7 трлн рублів (42,5 млрд доларів).

У банківському секторі, за підрахунками президента "Сбербанка" Росії Германа Грефа, Росія втратить 80-100 млрд рублів (орієнтовно до 1,5 млрд доларів).

А через персональні санкції проти російських олігархів їхній сукупний чистий капітал за тиждень після введення санкцій впав на 16 млрд доларів. Найбільше втратив сибірський нікелевий шахтар Володимир Потанін – 2,25 млрд доларів.

За прогнозами Вищої школи економіки РФ, втрати від санкцій на 2018 рік складатимуть 0,2 пункти ВВП. Відтік приватного капіталу з Росії складатиме близько 49 млрд доларів. Експорт може знизитися на 3-4 млрд доларів. Це призведе до послаблення рубля і може розігнати інфляцію до 4,1-4,3% замість 3,6% до кінця року. Також прогнозується зниження промислового виробництва.

За підрахунками Мінфіну США, адміністрація Дональда Трампа заблокувала російські активи на сотні мільйонів доларів в результаті фінансових санкцій. Про це йдеться у несекретній частині звіту Мінфіну США, поданому в конгрес згідно з законом CAATSA ("Акт протидії супротивникам Америки шляхом санкцій").

Вибір редакції