Політики і зірки розповіли ТСН.ua, як вони збираються провести свято, і пригадали своє дитинство.
Вже наступного тижня православні всього світу святкуватимуть Великдень, присвячений воскресінню Ісуса Христа.
ТСН.ua поцікавився в українських VIPів, як вони збираються провести свято і які є традиції святкування у їхніх сім'ях.
Герман і Ляшко їздять до Єрусалиму
Радник президента України Ганна Герман кожного року перед Великоднем здійснює паломництво до Єрусалиму.
"Дуже сподіваюся, що цього року мені теж вдасться це зробити. Завжди беру на три дні відпустку за власний рахунок під час Великого посту. Якби мені вдалося зробити це і цього року, то це було б великим щастям для мене", - розповіла Герман.
Великдень і Різдво для неї найбільш радісні і світлі дні в році. І навіть назви цих свят асоціюються у Герман з "тотальним щастям".
"Це відчуття живе в мене і досі. Кожного разу, навіть у дуже тяжкі хвилини, коли чуєш під час всеношної слова "Христос воскрес! Воістину воскрес!", ти знову починаєш вірити, що в житті є надія. А це – найважливіше для кожної людини", - каже Герман.
Опоненти у політиці Герман і лідер Радикальної партії Олег Ляшко, як виявилось, мають однакову традицію святкування Великодня – він також зазвичай їздить до Єрусалиму.
У день Великодня Ляшко з родиною ходить церкви, святить крашанки. Він розповів, що малим виховувався в дитячому будинку. А оскільки у радянські часи подібні свята не дуже віталися, дітей з інтернату не водили до церков ніколи.
"У дитинстві я не відзначав цього свята. А коли став дорослою і самостійною людиною, почав святкувати", - додав Ляшко.
Колесніченко на Великдень просив п'ятірки на контрольній
Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко Великдень відзначав стільки, скільки себе пам'ятає.
"Якщо ти не постив весь час, то, як мінімум, за три дні до Великодня починаєш дотримуватися посту. Потім, якщо вдається, причащаєшся або сповідаєшся. Як правило, ходжу на всеношну. Якщо ж не потрапляю на службу, то хоча б до освячення пасок встигаю. Паски пече моя дружина, найрізноманітніші. А у святкові дні ходимо в гості до друзів і родичів, змінюємося крашанками і пасками", - каже Колесніченко.
Він також розповів історію про те, як пообіцяв ходити до церкви і повірив у Бога. У Колесніченка був конфлікт з учителем у сьомому чи восьмому класі. І на думку регіонала, на річний контрольній він мав отримати трійку.
"Коли ми гуляли з хлопцями на Великдень, я в церкві поставив свічку і пообіцяв, що буду ходити до церкви і вірити в Бога, якщо він покаже мені свою силу і, незважаючи ні на що, мені поставлять позитивну оцінку", - розповів депутат, пояснюючи, що погану оцінку він мав отримати не тому, що не знав чогось, а тому що такі оцінки мені ставили за погану поведінку.
Всі друзі з нього сміялися. Але на річний контрольної Колесніченко отримав п'ятірку, і миттєво згадав свою обіцянку.
"З того часу Великодній день у мене завжди сприймався з новою вірою в Бога. І обіцянку я свою стримав", - зазначив регіонал.
Оробець згадує яєчні бої, а Геращенко готується пекти паски
"Уявіть собі: витримати піст, вистояти службу в церкві і нарешті зібратися родиною за святковим столом", - каже Оробець.
Однак найбільш яскраві враження і спогади у неї від змагань у "навбитки" – у кого крашанка міцніша. Причому дерев'яні чи неосвячені яйця не годилися.
"В родині роками пам'ятали імена переможців, тому до битви готувалися завзято і технологічно: найміцніші яйця відбирали за "секретними" параметрами", - додає депутат.
А один із найбільш яскравих фрагментів Великодніх свят – це Поливаний понеділок. Тоді кожен готується ще звечора: чи відром води запасеться, чи двері заблокує від вранішніх атак. А одного разу навіть батьки зранку воду перекрили по стояку. І на цілу годину вони опинилися в ролі монополістів заготовлених завчасно водних ресурсів.
Великдень Леся Оробець традиційно святкуватиме з родиною. Зранку поснідають у вузькому колі – з доньками і чоловіком, потім зателефонують з привітаннями всім родичам, які далеко.
"Потім провідаємо прадідуся і прабабусю наших дітей. А зранку Поливаного понеділка завітаю до Пирогово. Там традиційно збираються різні молодіжні організації – Пласт, Обнова, Спудейське братство НаУКМА – і водять гаївки. Наймолодші (за пластовою термінологією "пташата", діти від двох і до шести років) грають в "моргавки" (дівчата мають переморгнути хлопців), "хортів" чи "угорськую землю". Як не бачили – так само приходьте. Не пошкодуєте", - запрошує Оробець.
Народний депутат НУНС Ірина Геращенко виросла у віруючій родині попри те, що радянські часи цьому не дуже сприяли.
"У нас це родинне свято, яке ми як правило святкуємо вдома, печемо паски. Я не великий кулінар, але це саме той день року, коли ми всією сім'єю робимо паски. Їх також пече моя мама. Це завжди ніби змагання – у кого вийде найсмачніша паска. Цього року буде так само. Ми ніколи не купуємо паски, а самі їх печемо. Фарбуємо крашанки", - розповіла Геращенко.
Для неї Великдень – це поєднання кілько речей: вірність вірі, збереження національної традиції, важливе сімейне свято.
"На Великдень і травневі свята буду в Києві. Це буде поєднання і роботи, і відпочинку. Тому що робота завжди є. А взагалі, це час, аби побути з родиною. В цей час завжди хочеться весни, природи, квітів і зеленої трави", - додала вона.
Чороновіл сумує за карпатськими гаївками, а Симоненко не святкує
За його словами, у нього дуже консервативна галицька сім'я, тому вони дотримуються всіх традицій і обрядів.
"Ми намагаємося постувати, наскільки це можливо в сучасному світі. Принаймні м'ясо не їмо абсолютно, уникаємо всіляких розваг, до Великодня намагаємося обов'язково висповідатися в церкві", - зазначив він.
На сам Великдень якихось особливих традицій немає. Цього року, швидше за все, святкуватиме з всією родиною у Києві.
"Відбудемо всю ранкову службу, а потім прийдемо додому і будемо ласувати посвяченими харчами з кошика. До того, в тому числі в Києві, у великих містах, у більшості храмів, у тому числі греко-католицьких, куди ми ходимо, посвячують кошики ще напередодні, в суботу. Тож ми, очевидно, посвятимо в суботу, я з'їжджу, щоб не робити це під час служби у переповненій церкві, щоб не штовхати людей", - розповів Чорновіл.
Він також пригадав, що на початку 70-х років на Косівщині в горах, у Карпатах, були неймовірні гаївки.
"Люди ходили в гуцульському одязі. Троїста музика там просто розривала небо. Там були гуцульські танці, ігри. Їх ми зараз бачимо дуже спотвореними у фільмах та у виконанні фольклорних ансамблів. Там це все було дуже натуральним, причому це було з таким розмахом, з якоюсь природною дикістю. Ось саме цей спогад закарбувався на все життя. Я тоді ще був маленьким, мені було років шість-сім", - поділився спогадами Чорновіл.
"Я, як лідер Комуністичної партії, є атеїстом. Але при цьому з найглибшою повагою ставлюся до почуттів віруючих і вважаю своїм обов'язком щорічно напередодні цього свята вітати і віруючих, і священнослужителів. Сьогодні ми співпрацюємо з цілої низки питань, які мають відношення до моралі, моральності та здорового способу життя наших громадян", - розповів Симоненко.
Шкіль чекає на завершення посту
На Великдень родина бютівця Андрія Шкіля зазвичай робить те, що традиційно роблять всі українці - постує, особливо останній, Страсний тиждень.
Зазвичай, у п'ятницю він з родиною ходить до плащаниці, в суботу на всеношну службу в церкву, в неділю снідає. Пригадує, що в дитинстві при радянській владі вчителі чатували на брамах церкви, аби не пускати туди дітей.
Але все одно паски вдавалося освятити, хоча вже ввечері. І у родині Шкіля збереглася ця традиція освячувати паски саме ввечері, коли стемніло.
Найбільше йому запам'ятався Великдень у слідчому ізоляторі. "Тоді, зрозуміло, все пройшло без дотримання всіх цих обов'язкових частин святкування. Але все одно була у мене і писанка, і пасочка. Та це ж тільки харчова частина свята, а духовної, на жаль, не було", - розповів Шкіль про єдине святкування без родини.
Фагот святкує не завжди, а Кривошапко взагалі не любить свят
Вокаліст гурту "Танок на Майдані Конго" Фагот Великдень святкує не завжди. Любить на Різдво і на Великдень виїжджати на Західну Україну до друзів, і вже з ними їхати до якогось із карпатських сіл, де досі живі традиції святкування.
"Цього року хотілося б поїхати в Карпати, але не знаю, чи дозволить мені це мій графік. Якщо графік дозволить вирватися на пару днів, то я із задоволенням туди мотнуся на Великдень", - каже він.
Фагот цього року дотримується посту, але зізнався, що до випікання пасок долучатися ще не доводилося. Але нещодавно навчився розмальовувати писанки за всіма традиціями - поки що зробив одну-єдину писанку, яку ретельно зберігає.
"Я сам вигадав малюнок, сам за усіма канонами воском створював візерунок. Нещодавно цьому навчився, і мені дуже сподобалася ця своєрідна медитація – виготовлення писанка. Не знаю точно, чи робитиму це перед Великоднем, але думка така є", - додав він.
А от співак, фіналіст проекту "Х-фактор" Олександр Кривошапко не дуже любить свят, в тому числі і Великдень. Хоча у його родині його святкували яскраво.
"Чесно кажучи, я не дуже розумію сенс свят. У нас вони перетворилися на привід випити. Тому до свят я ставлюся не дуже", - пояснив він.
Лада Лузіна не розуміє сенс Великодня і блюзнірського постування
Письменниця і журналістка Лада Лузіна каже, що ще не до кінця зрозуміла духовну складову Пасхи.
"Теоретично я все знаю, але практично для мене це, скоріше, сімейне свято. В дитинстві в цей день я ходила в гості до бабусі по лінії батька. Ми сиділи за столом, цокалися яйцями... Бабуся з боку мами була невіруючою", - розповіла вона.
Потім письменниця довгий час не святкувала Великдень. Але почала завдяки хрещениці Маші, дочці найкращої подруги.
"Моя мама все життя говорила, що в мене такі хрещені, що про мене жодного разу в житті не згадували. В голові засіла ця фраза, і я вирішила, що буду відповідальної хресної. Тому, як тільки Маша підросла, за моєю ініціативою ми повели її на пасхальну службу. І зараз ходимо чи не щороку", - розповіла Лузіна, додавши, що цей рік не має стати виключенням.
Також письменниця не дотримується посту, бо вважає постування заради галочки свого роду блюзнірством.
Вона зазначає, що на жаль, подібних ритуалів ми часто дотримуємося, як мавпи. І очі відкриваються тільки тоді, коли на якомусь році життя нам пояснюють, що це означає насправді.
У неї так було з тим самим постуванням. Лузіній пояснили, що Великий піст - це пам'ять про дні, проведених Христом у пустелі, коли він випробовував себе, і диявол його випробовував.
"Піст - це не дієта, а випробування. Тобто потрібно бути морально готовим, щоб почати постити. Якщо ж пост зводиться тільки до невживання якийсь їжі, то, за великим рахунком, цей процес марний", - пояснює вона.
Мати Лузіної паски ніколи не пекла, тож і вона цього не навчилася. Тому я дуже зраділа, коли їх почали продавати у всіх магазинах, і проблема вирішилася сама по собі.
Єдине, в чому вона себе виявляє на Великдень - це у прикрашанні будинку.
"У мене є ціла великодня коробка з декоративними зайцями, курочками, півниками. Мій будинок до Великодня перетворюється. Я ніколи не була гарна в приготуванні їжі, але завжди була гарна в дизайні приміщення", - розповіла Лузіна про свою особисту традицію святкування.
Остап Ступка завжди святкує з родиною
Він не постує, бо вважає, що для цього потрібно вести зовсім інший спосіб життя. Однак на час Великого посту намагається обмежувати себе в їжі.
"Для мене Великдень, передусім, є сімейним святом. Раніше ми їздили до бабусі у Львові. У Львові святкування було інакшим, не таким, як у Києві. У кожному місті це свято відзначають по-різному, але у всякому разі ми завжди збираємося на Великдень всією родиною", - зазначає він.
А його головний спогад з дитинства про Великдень пов'язаний із дуже раннім підйомом і поїздкою з бабусею до церкви у Львові.
Світлана Кузьменко, Надія Майна