Попри заяви про підтримку України, деякі європейські лідери натякнули Києву, що воліли б, аби він відновив свої відносини з Вашингтоном, а не рухався вперед зовсім без США.
Поки західні союзники України повільно рухаються до створення "коаліції охочих" із новим мирним планом під керівництвом Великої Британії та Франції, їм усе ще бракує потужного лідера, щоб очолити ініціативу, і вони не хочуть діяти без США.
Про це йдеться у статті Euractiv.
Після зіткнення між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що "вільному світу потрібен новий лідер" і що європейці повинні взяти на себе цю роль.
Однак протягом кількох тижнів у Європи не було конкретних планів. Натомість лідери проводили серію зустрічей у різних форматах. Вони так і не змогли визначити єдиного лідера, що очолив би цей процес, натомість над мирним планом працює надто багато політиків, кожен зі своїм баченням.
"Я запитую кожного міністра закордонних справ, з яким зустрічаюся: "Яке у вас бачення завершення цього конфлікту?" Більшість не має плану", – сказав держсекретар США Марко Рубіо.
Для нього підтримка боротьби України протягом ще одного року, як дехто пропонує, "не має вигляд як гарний план" – і точно не є тим, з чим погоджується президент США.
Автори статті вказують, що два попередні саміти, організовані президентом Франції Емманюелем Макроном, не принесли конкретних результатів.
Саміт у Лондоні 2 березня, на який зібралися лідери 18 західних країн, зокрема Франції, Німеччини, Данії, Італії, а також Канади, Туреччини, НАТО та Євросоюзу, схоже, нарешті приніс хоча б певний поступ за останні тижні.
Коаліція без чіткого лідера
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "низка країн" висловила бажання приєднатися до "коаліції охочих", яка надасть Україні гарантії безпеки у разі досягнення перемир’я.
Британія та Франція візьмуть на себе лідерство у співпраці з Україною щодо розроблення мирного плану, який буде представлений президенту Трампу.
"Велика Британія готова підтримати цей план військовими на місцях і літаками в повітрі разом з іншими", – заявив Стармер після переговорів.
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що готова використати свої гарні стосунки з Трампом, щоб стати посередницею.
Це означає, що відповідальність ляже на трьох із п’яти найбільших європейських держав.
Німеччина, яка під час попередньої адміністрації Трампа була хоч якимось лідером на чолі з канцлеркою Ангелою Меркель, зараз практично відсутня – принаймні до формування нового уряду.
Щодо Польщі, то хоча прем’єр-міністр країни Дональд Туск одним із перших висловив підтримку Зеленському, Варшава поки не дала сигналу про готовність взяти на себе лідерство в якійсь великій ініціативі щодо України.
Німеччина, Іспанія та Польща також вагаються щодо відправлення миротворчих сил до України.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта назвав консультації 2 березня "корисними та важливими" перед самітом ЄС 6 березня. За словами посадовця, на цьому саміті лідери повинні бути "готові ухвалювати рішення". Однак залишається під питанням, чи всі 27 країн-членів ЄС зможуть подолати внутрішні розбіжності, особливо з огляду на позицію Угорщини та Словаччини.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що представить "всеосяжний план" щодо оборони на саміті ЄС. Однак зростає критика щодо того, чому цей план готується так довго, з огляду на на його нагальність.
Водночас на тлі загрози припинення військової допомоги Україні з боку США після конфлікту між Трампом і Зеленським ключовим питанням є те, чому Європа досі не виконала всіх своїх обіцянок перед Києвом. Українські посадовці стверджують, що виконання європейських зобов’язань хоча б тимчасово могло б компенсувати можливу паузу в американській допомозі.
"Маленькі кроки" від США
У статті зазначається, що навіть після інциденту в Білому домі європейці не поспішають визнавати нову трансатлантичну реальність. Замість того, щоб діяти без Трампа, вони витрачають коштовний час на очікування позиції Вашингтона.
Попри заяви про підтримку України, деякі європейські лідери натякнули Києву, що воліли б, аби він відновив свої відносини з Вашингтоном, а не рухався вперед зовсім без США.
"Було досягнуто широкого консенсусу щодо важливості продовження тісної співпраці зі США, зокрема в контексті НАТО", – заявив після переговорів один із чиновників ЄС.
Стармер та генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше намагалися переконати Зеленського знайти спосіб відновити відносини з адміністрацією США, попри чітку заяву Трампа про те, що він не хоче, аби Україна продовжувала боротьбу.
Стармер повідомив журналістам, що перед самітом у Лондоні розмовляв із Трампом, щоб узгодити свої пропозиції. Він також не відмовився від планів переконати США надати підтримку для розміщення європейських військових сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню.
"Європа має виконати основну роботу, але зусилля мають отримати сильну підтримку США", – наголосив прем’єр Британії.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що "достатньо переконаний", що зустріч 2 березня у Лондоні забезпечить "перші маленькі кроки" для повернення США до переговорів.
А Мелоні закликала до термінової зустрічі між США, Європою та Україною, щоб "відверто поговорити про те, як ми маємо намір вирішувати сьогоднішні головні виклики, починаючи з України, яку ми разом захищали останні роки".
Нагадаємо, під час візиту до Британії 2 березня Зеленський сказав, що Україна готова до різних сценаріїв у разі відсутності допомоги від США.
Читайте також: