Заборона соцмереж. Чи врятує блокування "ВКонтакте" і "Одноклассников" від пропаганди РФ

Це не єдині соцмережі, якими користуються українці, проте подібні інформаційні заборони демократичним суспільством не вітаються.

Радник глави МВС Зорян Шкіряк виступив з ініціативою ввести заборону в Україні на російські соціальні мережі "ВКонтакте" та "Одноклассники" з метою захистити українських користувачів від пропаганди.

2017 рік має стати роком захисту інформаційного простору України від впливу російської пропаганди, каже Шкіряк.

"І одним з перших рішень має стати блокування російських соціальних мереж "ВКонтакте" та "Одноклассники", які сьогодні повністю підконтрольні і керуються російськими спецслужбами", - наголосив радник міністра під час брифінгу в управлінні Національної поліції Києва 16 лютого.

Заява Шкіряка потужно сколихнула інтернет-спільноту, і вже сьогодні у публікації у Facebook радник міністра підтвердив жорсткість своєї позиції. "Я категорично проти існування в Україні соцмереж, що контролюються країною-агресором і активно наповнюються провокаційним, шкідливим, антидержавним контентом", - наголосив Шкіряк.

Проте чи стане заборона соцмереж дійсно ефективною у боротьбі з пропагандою? Адже досвід інших країн, зокрема самої Росії, показує, що за бажання користувачі можуть обійти будь-які заборони, зазначає експерт з інтернет-безпеки Михайло Кольцов.

ВідеоРосійська пропагандистська машина запрацювала з подвійною силою

На жаль, не всі громадяни України свідомі, мають високу культуру та здатність до критичного мислення, щоб самостійно протистояти впливу пропаганди. Тож заборони на державному рівні, прийняті у разі життєвої необхідності, дійсно можуть бути дієвими, зазначає психолог Наталія Підлісна. Щоправда лише за умови їхньої зрозумілості для населення та наявності альтернативи тому, що забороняють.

До речі, альтернатив у сучасному світі чимало. Шкіряк і сам на цьому наголошує: "Я голосно закликаю усіх нормальних і адекватних людей відкривати власні сторінки у Фейсбук, Твітері, Гуглі".

Водночас лунають заяви і проти будь-яких заборон. Невже демократичне суспільство має наслідувати приклади Китаю і тої ж Росії, які пішли шляхами заборон небажаних ресурсів, ставить собі запитання нардеп Ольга Червакова, заступниця голови комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Крім того, вказані соцмережі – не єдині джерела протікання російської пропаганди в українське суспільство. І тут може лишитися лише один крок до заборони певних медіа. Відтак головна зброя українського суспільства у боротьбі із пропагандою – розвиток критичного мислення та усвідомлення, що інформація, отримана у соцмережах або навіть у ЗМІ, може не відповідати дійсності.

Обізнаність українців щодо небезпек в інтернеті необхідно підвищувати ще зі шкільних років, зокрема, від часу реєстрації у будь-яких соцмережах. Щоправда, психолог зазначає, що ефективність такого навчання у школі може бути не надто великою. Адже діти, особливо підлітки, сприймають інформацію лише методом "рівний-рівному", тобто, коли її джерелом є не вчитель, а такий самий учень, який вже навчився цьому.

Психолог Наталя Підлісна
ТСН.ua
Наталія Підлісна, психолог:

- Ліберальна психологія завжди вчила мене, що заборонами не можна нічого домогтися. Приземлена практична психологія схиляє мене до думки, що існують обґрунтовані й необґрунтовані заборони.

Забороняти те, що пов'язане із загрозою життю – потрібно. Загроза життю дитини або молодої країни – це теж загроза. Виховання дітей і дорослих показує, що людям із низькою культурою або таким, що не вміють аналізувати або не мають достатньо досвіду (наприклад, дітям), – краще чітко забороняти щось небезпечне.

Людям із середнім рівнем перерахованих характеристик забороняти потрібно тільки, даючи альтернативу, залучаючи у щось інше, що заміщає, а людей із високим рівнем культури, досвіду, когнітивного процесу – потрібно зацікавлювати смислами і вони самі створять або не створять собі заборони.

Саме це повинно стати основою для поправок в цю заборону. Повинні бути люди, які для пошуку якогось результату, аналізу можуть переглядати всі соцмережі, а також повинні бути люди, для яких ці небезпечні соцмережі повинні бути закриті. Як це зробити технічно – можна дискутувати. Хто створить списки – я поки теж не знаю. На уточнювальні запитання у мене немає відповіді. Я бачу тільки концептуальні рамки цієї можливої заборони.

Що важливо зауважити: заборона на російські соціальні мережі буде компенсуватися необов'язковістю їхнього дотримання. Але така інформаційна шизофренія створить ще більший інтерес до "Однокласників" і "Вконтакте".

Якщо ж експертиза й інформаційні та культурні експерти покажуть, що ці соцмережі дійсно несуть шкоду несумісну з життям, то заборона повинна бути обґрунтована для людей, щоб не викликати протест. Якщо зрозуміло, що входить у заборону, чому і для чого вона є, заборону виконуватимуть. Водночас необхідні інформаційні та соціальні акції, спрямовані на альтернативу і пояснення небезпеки цієї заборони.

Михайло Кольцов, викладач
Платформа
Михайло Кольцов, викладач Могилянської школи журналістики:

- Це не перша спроба у світі блокувати соціальні мережі. Наприклад, у Китаї Facebook заблокований. Технічна можливість для цього є. Зробити це можна за принципом, за яким працює Роскомнагляд, тобто домен "vk.com" вноситься до списку заборонених, який потім розсилається всім провайдерам, які мусять заблокувати доступ своїх користувачів до цієї соцмережі.

Але, як показує досвід тої самої Росії, здебільшого це доволі безглуздо. В останні роки люди стали більш досвідченими в обходженні блокувань. І якщо ви, наприклад, у своєму браузері Chrome встановите розширення FreeGate або якийсь інший вбудований VPN-клієнт, то ви спокійно будете обходити цю заборону, не відчуваючи жодного дискомфорту.

Разом із розвитком технології блокування розвиваються технології, які дозволяють їх обходити. І зараз поки що перемога на боці останніх.

Як показує досвід блокування Роскомнаглядом торент-трекера RuTracker, то хоч аудиторія і впала, але не так критично, щоб його було закрито. Тобто блокування було неефективним, воно не виконало своєї основної функції.

Більша поінформованість людей через медіа та шляхом розвитку критичного мислення є більш ефективними засобами боротьби із пропагандою, ніж звичайне блокування.

Зокрема, є необхідність в організації шкільних уроків, де дітям пояснювали би принципи роботи пропаганди. Перш за все треба навчитися розуміти самі способи поширення пропаганди - це фальшиві фотографії, вирвані з контексту фрази, емоційні заголовки тощо. Треба починати вже це робити, тому що ми програємо битву [Росії] на рівні швидкості.

Як показали нещодавні дослідження, поширення фейку є набагато активнішим, аніж його заперечення. Тож боротьба з фейками постфактум неефективна. Треба готувати людей до самої ситуації, в якій буде небезпека виявитися під впливом пропаганди.

Я би почав вводити такий курс уже тоді, коли діти починають заводити свої перші акаунти у соцмережах, на зразок "ВКонтакте" або "Фейсбук".

Нардеп Ольга Червакова
УНІАН
Ольга Червакова, заступник голови комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики:

- Заборона соцмереж – це шлях, яким пішли Китай та Північна Корея. Я не думаю, що такі методи повинно наслідувати демократичне суспільство.

Більше того, заборона соцмереж позбавить інструментарію аналітичні установи, журналістів та спецслужби, які часто виявляють цілі осередки сепаратизму саме через групи "ВКонтакте", що допомагає їм довести протиправну діяльність окремих осіб і цілих організацій.

Дійсно, такому негативному впливу можуть піддаватися і наші громадяни. Але це той випадок, коли потенційна користь може бути більшою, ніж потенційна шкода.

Аби запобігти негативним впливам, краще докласти трохи більше зусиль на просвітницькому фронті: в рамках шкільних і вишівських курсів суспільствознавства розповідати про такі небезпеки, аби наші громадяни не наражалися на ризики.

До речі, така практика є в низці європейських країн. Адже небезпеки існують не лише в соцмережах, ми ж не заборонимо весь Інтернет. Для того, аби їх уникати, просто варто знати правила безпеки.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Наступна публікація