Закон про медіа: які нововведення пропонують та які загрози бачать представники ЗМІ

Закон про медіа: які нововведення пропонують та які загрози бачать представники ЗМІ

Фото: pixabay.com

При створенні законопроекту "Про медіа" українські фахівці використовували досвід європейських колег.

Новий законопроект "Про медіа" найближчим часом обговорюватимуть депутати Верховної Ради. Документ містить норми щодо захисту українського інформаційного простору від агресивного контенту держави-окупанта. Також він встановлює заборону на діяльність ЗМІ, кінцевим бенефіціаром яких є контрагенти, які походять з Російської Федерації. Саме ці положення викликають спротив серед ЗМІ, пов‘язаних з нашим північним сусідом.

Що ще змінить новий документ - в сюжеті ТСН.19:30.

В Україні досі діє законодавство, яке не враховує існування інтернет-ЗМІ. Тож поява нового закону "Про медіа" - це вимога самого часу – кажуть його розробники. Законопроект вирівнює у правах телевізійників, радійників, друкованих ЗМІ та онлайн-медіа. І надає багато можливостей, зокрема для місцевих мовників.  

"Укладати офіційно договори та отримувати гранти є можливість на захисту професії журналістів, що працюють в офіційно зареєстрованим медіа", – пояснює депутатка Євгенія Кравчук.

На сьогодні одинадцять країн Європи регулюють свої онлайн-ЗМІ. При створенні законопроекту "Про медіа" українські фахівці використовували досвід європейських колег. Нову редакцію документу вже привітали у Раді Європи. Він передбачає добровільну реєстрацію онлайн-медіа. Вимоги для роботи - такі самі як і для телевізійних каналів або радіо. 

Законопроект "Про медіа" - що змінить у країні новий документ

Законопроект "Про медіа" - що змінить у країні новий документ

"Ніяких обмежень у порівнянні з телебаченням і радіо немає ті самі вимоги, які зараз є для телебачення і радіо ті самі вимоги будуть і до вас цензурування немає все залишилось як і було раніше", – каже депутат Микита Потураєв.

Незмінними залишаються і повноваження Нацради – запевняють розробники законопроекту.

Олеся Бацман – одна з тих, хто  критикує законопроект. Побоюється, що майбутній закон можуть використовувати для політичного тиску та цензури.  

"Якщо якесь ЗМІ, яке буде писати щось, говорити щось, що не подобається владі, при чому цій владі, наступній владі, ще якійсь іншій владі, то вона просто може використовувати цей інструмент для політичного тиску для утисків свободи слова", – вважає вона.

У Національній спілці журналістів України регулювання онлайн-медіа підтримують, але за умови політичної незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

"Регулювання має здійснюватися із суспільного інтересу, а не політичної якоїсь вигоди тому знову у нас ключове питання Нацрада, яка все одно є дуже чутлива до політики, тому вона не може регулювати більше ніж те, що їй і так визначене", – коментує голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

За новим законопроектом члени Нацради призначатимуться тільки за конкурсом. Чотирьох претендентів, яких раніше призначала Верховна Рада, тепер обиратимуть громадські організації та профспілки. Крім того, новим документом передбачений чіткій порядок та критерії перевірки медіа. 

"Саме для того, щоб унеможливити будь-яке свавілля з боку держави закон передбачає чіткий порядок перевірок і він зараз буде розписаний саме в законі - порядок проведення перевірок будь яких медіа", – пояснює секретар Нацради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Зіневич.

Також за словами авторів законопроекту буде створений окремий незалежний від держави орган "співрегулювання". 

"Якій разом з Нацрадою має розробити кодекси мовлення в яких буде визначене, що таке дезінформація, що не можна, а що можна поширювати для того, щоб зняти всі питання", – додав Зіневич.

Автори документу запевняють – із набуттям чинності закону Нацрада не отримає право блокувати, або забороняти будь які матеріали, або видання. Відповідальність будь якого медіа визначатиме лише суд.

Повʼязані теми:

Наступна публікація