У нас відбулася з Сійярто відверта розмова на основі аргументів, а не інтерпретацій, на основі фактів, а не міфології, - заявили українські дипломати.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін в Угорщині заявив, що Україна готова до конструктивного діалогу щодо "мовної норми" закону про освіту, і зазначив, що Росія багато років використовує мовне питання в своїх політичних маніпуляціях.
Про це повідомила речник МЗС України Мар'яна Беца в Twitter.
.@PavloKlimkin Ми відкриті до конструктивного діалогу. Сподіваюсь,що наші аргументи були почуті.Будемо вести дискусію про імплементацію закону
— Mariana Betsa (@Mariana_Betsa) 12 жовтня 2017 р.
Клімкін провів з міністром закордонних справ Угорщини Пейтером Сійярто «відверту розмова на основі аргументів, а не інтерпретацій, на основі фактів, а не міфології».
«Закон про освіту не спрямований проти будь-якої меншини. Кожен співвітчизник крім рідної, повинен освоїти і державну мову", - процитувала Беца главу МЗС України.
Клімкін запевнив, що Україна не має наміру закривати школи і звільняти вчителів. А щоб зняти занепокоєння угорських колег, Україна передала закон про освіту на експертизу в Венеціанську комісію.
.@PavloKlimkin Щоб додатково зняти занепокоєння угорських колег, ми передали закон на експертизу до Венеціанської комісії
— Mariana Betsa (@Mariana_Betsa) 12 жовтня 2017 р.
"Ми відкриті до конструктивного діалогу. Сподіваюся, наші аргументи були почуті. Будемо вести дискусію про імплементацію закону", - сказав український міністр.
Відповідаючи на питання про роль Російської Федерації, Клімкін сказав: "Росія вже багато років використовує мовне питання в своїх політичних маніпуляціях".
Глава МЗС України також підкреслив, що Угода про асоціацію між Україною і Європейським союзом - це шлях реформ, який важливий для всіх українських громадян, в тому числі і угорського походження.
Нагадаємо, 5 вересня під час засідання Рада ухвалила в цілому закон України "Про освіту", яким запровадила 12-річну середню освіту. Мовою навчання в закладах освіти визначено державний. У документі передбачається, що в закладах можуть викладатися одна або декілька дисциплін на двох і більше мовами - державною, англійською, а також на інших офіційних мовах Європейського Союзу. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти.
Румунія і Угорщина розкритикували прийнятий закон про освіту, вважаючи, що він порушує права національних меншин в Україні. З заявами щодо українського закону виступили міністерства закордонних справ двох сусідніх країн. Президент Молдови Ігор Додон сподівається, що Україна відмовиться від нового закону про освіту з-за порушення прав нацменшин. За його словами, новий Закон про освіту призведе до скасування системи освіти рідною мовою для етнокультурних меншин в Україні. Згодом у Росії цей закон назвали "актом насильницької українізації, який грубо суперечить ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин". "Держдума РФ підготувала заяву щодо українського закону про освіту, в якому засудила прийняття Верховною Радою документа. У МЗС РФ підкреслили, що документ зачіпає інтереси мільйонів російськомовних жителів України.
Натомість експерти Ради Європи позитивно оцінили закон про освіту в Україні. 28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив закон про освіту на розгляд Венеціанської комісії.
12 жовтня ПАРЄ провела екстрені дебати з приводу закону і за результатами прийняла резолюцію з рекомендаціями для України. Зокрема, на думку делегатів, закон не забезпечує права національних меншин на навчання рідною мовою і істотно скорочує їх права, що стурбувало членів Асамблеї. До того ж зазначається, що до отримання висновків Венеціанської комісії "Асамблея вважає передчасним займати певну позицію щодо будь-яких правових питань.