Вона не виключає звернення до адміністративного суду з цього приводу.
Президент Володимир Зеленський порушив люстраційний закон, призначивши Андрія Богдана головою Адміністрації президента, вважає Тетяна Козаченко.
Про це екс-очільниця департаменту із питань люстрації в Міністерстві юстиції, одна із ключових співавторів закону "Про очищення влади", яка стояла у витоків люстраційного процесу, заявила в розмові з "Радіо свобода"
Зазначимо, Зеленський призначив главою Адміністрації президента свого радника з юридичних питань, юриста партії "Слуга народу" та одного із членів передвиборчого штабу Зеленського Андрія Богдана. Примітно, що Богдан не може обіймати державні посади за законом про люстрацію, оскільки обіймав різні посади в уряді Миколи Азарова. Сам Богдан вважає свою люстрацію несправедливою, але наголошує, що не порушив закон, обійнявши посаду глави АП.
Як повідомила Козаченко, "Відповідно до постанови Кабінету міністрів №563 "Про порядок проведення перевірки", відповідальність за призначення і вирішення питань фактично несе той орган, який призначає, або відділ, уповноважений на оформлення документів. У цьому випадку – призначає президент України". Вона додала, що документи однак готує відділ - це може бути відділ кадрів чи інший департамент.
За словами Козаченко, до призначення особа має написати заяву з інформацією, розповсюджується на неї закон "Про очищення влади" чи ні. Цю заяву перевіряють, і якщо з'ясовується, що людина перебувала на "люстраційних" посадах протягом року, їй відмовляють у призначенні.
Сам Богдан заявляв, що "попередники" вивели посаду голови Адміністрації президента з-під дії закону про держслужбу – тому на неї не поширюється дія закону про люстрацію.
Своєю чергою Козаченко стверджує, що поширення заборони регулюється лише одним законом – "Про очищення влади". "А саме – перелік посад і безпосередні критерії зазначені в двох статтях: перелік посад у статті 2 і критерії у статті 3. У переліку посад (стаття 2) – чітко зазначена посада голови Адміністрації президента. Тому це питання не є спірним", - уточнює вона.
Отже, для призначення на посаду особа має пройти люстраційну перевірку. "Тобто, відповідний підрозділ повинен був донести до президента інформацію: до особи застосовуються заборони і її не можна призначати", - пояснює Козаченко.
Вона заявляє, що тут можливі два варіанти, залежно від того, чи було відомо про це президенту. "Якщо відомо – то він умисно порушив закон", - каже вона. Якщо ж невідомо – Козаченко вважає, що слід ставити питання щодо дисциплінарної відповідальності, а також приведення до відповідності, у тому числі, указів президента або їхнє скасування.
Водночас Козаченко зазначила, що закону про імпічмент немає – притягнути до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності президента неможливо.
Наразі може йтися про звернення в адміністративному порядку – через суд – щодо скасування указу президента. "Від нас будуть і заяви, і відповідні запити до Адміністрації президента. І я не виключаю звернення до адміністративного суду – в даному випадку це буде Касаційний адміністративний суд з можливим позовом щодо скасування указу президента" – обіцяє Козаченко.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський почав робити перші призначення – на його офіційному сайті з'явилася низка указів щодо глави Адміністрації президента, його заступників, а також помічників та радників. Окрім того було призначено й нового начальника Генерального штабу. Ми зібрали профайли представників апарату Зеленського й коротко розповідаємо, хто вони.
