Жахливі наслідки скандальних законів Ради: аналіз експертів

Дата публікації
Жахливі наслідки скандальних законів Ради: аналіз експертів

Експерти розписали жахливі наслідки скандальних законів: від обмеження свобод до смерті

Зйомка розкішних маєтків чиновників та суддів опинилася поза законом, а оприлюднення статків вважатиметься наклепом.

Закони, ухвалені 16 січня Верховною Радою, сьогодні активно обговорюють - політики, юристи, журналісти. Загалом їхня реакція на документи - різке несприйняття, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.

Зокрема, вже кілька журналістських об'єднань закликали президента не підписувати закони, проте марно - ввечері 17 січня Янукович підписав скандальні закони Ради. Своєю чергою, їхні автори не вбачають проблем, і переконують, що використовували найкращий європейський досвід.

Інтернет вибухнув фотожабами на законодавчі рішення: малята в масках зайчиків та білочок на ранку в дитсадку можуть отримати 15 діб, стільки ж - лижник за шолом і турист за встановлення малої архітектурної форми - намету. За рух колоною більше 5 машин, скажімо, у тисняві, без узгодження з ДАІ тепер можна позбутися і прав, і машини.

Усе це було би смішно, якби не було настільки серйозно, резюмують юристи.

Розслідування дій і хабарництва посадовців тепер карається українською Фемідою

Розслідування дій і хабарництва посадовців тепер карається українською Фемідою

Зміни до 14 законів та 7 кодексів унесені з подачі регіоналів Володимира Олійника та Вадима Колісниченка. "Я пишаюся цим проектом закону (про наклеп, - ред.), тому що я готував його три роки. Ми взяли до уваги передовий досвід європейських країн і США", - заявив останній.

Збирати і публікувати інформацію про суддів та їхніх родичів, які мають розкішні будинки і машини з державної зарплатні, або, як сумнозвісний суддя Зварич, засівають робочі кабінет мільйонами - до рішення суду не можна, бо це втручання в діяльність суду.

Будь-які дані про статки та дії інших посадовців - це наклеп. Такі терміни ставлять крапку на журналістських розслідуваннях в Україні, резюмують медійники.

"Це введення цензури, хоча воно так і не називається", - зауважив журналіст Володимир Мостовий.

Екстремізм - нове слово в українському законодавстві. Тепер під це визначення потрапляє практично будь-яка форма громадянського протесту, проаналізував професор Володимир Сущенко. Навіть публікація у соціальних мережах, а надто реальні дії. Усе, що суд вважатиме масовими безладами або розпалюванням ворожнечі, тягне на солідний тюремний строк. Носіння каски або використання гучномовця, встановлення сцени чи намету - на менший.

"Найбільш кричущим є, по-перше, розширене тлумачення самого терміну, де через кому внесені практично всі політично і суспільно активні дії наших організацій, а особливо громадський організацій", - каже Сущенко.

Дісталось і неурядовим організаціям, які отримують фінансування з-за кордону. Тепер вони мають називатися "іноземними агентами", а отже піддаватися суворішому контролю та платити податок на прибуток. Навіть ті, які збирають гроші для невиліковно і тяжкохворих, резюмує Дмитро Шерембей. Недофінансування, наприклад, онкохворих, в Україні сягає 90% - але з іноземних благодійників влада хоче стягувати податки.

"Звичайно ж, його приймають через страх політичних війн, але в практичному житті мільйони хворих людей в Україні перестануть отримувати необхідну допомогу", - каже активіст Дмитро Шерембей.

Під наступну норму може потрапити будь-яке пишне весілля чи похорон - рух колоною з понад п'яти машин без узгодження з ДАІ тягне на вилучення прав і навіть автомобіля. Але організатори Автомайдану впевнені, що писали саме під них: їздити разом і пікетувати палаци можновладців тепер незаконно. У відповідь автомайданівці обіцяють вигадати щось нове і поки що законне.

"Ми маємо багато ідей, які ми накопичуємо, як ми можемо законним способом зробити протест і приїхати під палац якогось негідника", - запевнив організатор Автомайдану Дмитро Булатов.

Опитані ТСН юристи кажуть, що більшість ухвалених норм прямо суперечать Основному закону України. А отже Конституційний суд мають просто завалити поданнями про невідповідність новацій.

Кореспондент ТСН Ольга Кошеленко

Наступна публікація