Перейти до змісту
Жінки в політиці: як подолати стереотипи, сексизм і виконати гендерні квоти

Майже половина громадян вважає, що жінок в українській політиці замало.

Дуже часто політика у свідомості людей асоціюється саме з чоловіками. За всю історію української незалежності жінка жодного разу не була президентом. Лише прем’єрський пост обіймала Юлія Тимошенко, яка очолювала уряд двічі. Серед спікерів українського парламенту також жодного разу не було жінок. Ба більше, у першому скликанні Верховної Ради було лише 13 жінок. Докорінно переламати ситуацію вдалося лише після торішніх законодавчих змін, що встановили чіткі гендерні 40% квоти за пропорційною системою.

Проте в маленьких містечках і селах, де вибори проходять за мажоритаркою, обиратися жінкам й досі складно. ТСН.ua порівняв, як змінювалося представництво жінок в українській політиці, і чи вдалося нам за майже 30 років незалежності зламати стереотип, що політика не для жінок.

інфографіка жінки

Боротьба за місце під сонцем

Глобальний звіт про гендерний розрив показує, що станом на 2020 рік представництво жінок у парламентах 153 країн у середньому становить 25%. Співвідношення у виконавчій гілці владі, урядах, ще нижче — 21%. Якщо брати Європарламент, де представлені депутати всіх 27 країн-членів ЄС, баланс за результатами виборів 2019 року такий: 41 жінка і 59 чоловіків. Проте, якщо порівнювати з першим складом Європарламенту після виборів у 1979 році, то співвідношення було таким: 16 жінок і 84 чоловіка.

Україна йде схожим демократичним шляхом. У першому скликанні Верховної Ради (1990-1994 рр.) було лише 13 жінок. Навіть друге скликання парламенту, де з'явилися аксакали української політики  —Юлія Тимошенко, Олександра Кужель і відома колись представниця Соціалістичної партії Наталія Вітренко — не стало яскравим прикладом збільшення чисельності жінок.

Майже 40% українців вважають, що жінок в українській політиці замало. Це дані березневого опитування групи "Рейтинг". Звичайно, якщо порівнювати теперішнє, IX скликання, з І скликанням Верховної Ради, представництво жінок суттєво збільшилося. Зараз під куполом 87 депутаток. Але це лише 20% від всього складу Верховної Ради. В апараті ВРУ працює 68% жінок, проте в керівництві немає жодної жінки. Лише 3 із 23 комітетів очолюють жінки.

Найбільше жінок у "Слузі народу" — 55. І це зрозуміло, бо пропрезидентська фракція найчисельніша. А от у "Голосі", попри те, що це найменша фракція, 9 жінок-депутаток. На третьому місці "Європейська Солідарність" — там 8 жінок. П’ятірку замикають ОПЗЖ — 5 жінок, і "Батьківщина" — 4 жінки.

Набагато гірше з гендерною рівністю в Кабінеті міністрів. З 22 членів уряду лише три жінки: віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, міністерка соціальної політики Марина Лазебна і виконувачка обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець. Ще гіршою є ситуація на місцях.

За каденції Володимира Зеленського до 15 жовтня не було жодної жінки-очільниці ОДА. До цього була лише Юлія Світлична, яка очолювала Харківську ОДА у 2016-2019 рр. З 15 жовтня першою жінкою-керівницею стала Ганна Коваленко, яку Володимир Зеленський призначив керувати Чернігівською областю. Також єдиною на всю Україну жінкою-головою Волинської облради є Ірина Вахович.

Все завдяки законодавчим змінам

Але навіть таке досить невеличке збільшення представництва жінок у політиці стало можливим лише завдяки законодавчому регулюванню. Минулого року Верховна Рада ухвалила новий Виборчий кодекс, який передбачає запровадження 40% гендерних квот за пропорційною системою. Норми нового Кодексу запрацюють лише з 2023 року.

Проте місцевих виборів це не стосується. Вперше в історії України вони пройдуть з обов’язковим застосуванням 40% гендерної квоти. Саме завдяки цьому, за словами координаторки виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, спостерігається значне збільшення участі жінок у передвиборчих перегонах.

"У нас 184 тис. кандидатів висунуті за списками партій, і ці списки не могли бути зареєстровані, якби не було дотримано 40% гендерну квоту на етапі висування. Загалом, гендерною нормою є 40-50% гендерної квоти для багатьох країн ЄС. Понад те, квоти застосовуються не лише до списків щодо висування, а й до займання посад у виконавчій гілці влади, уряді тощо. Тому уряди багатьох європейських країн мають 50/50 представництво за рахунок більш позитивного ставлення до жінок у політиці", — зазначила в коментарі ТСН.ua Ольга Айвазовська.

На відміну від місцевих, на парламентських виборах, починаючи з 2013 року, діє добровільна 30% гендерна квота. У разі її дотримання, партії отримують додатково 10% щорічного обсягу державного фінансування. Очевидно це, за словами Ольги Айвазовської, і стимулювало політичні партії дотримуватися 30% гендерної квоти на парламентських виборах-2019.

Як позбутися сексизму в політиці

Після скандального випадку з "корабельною сосною" (так заступник фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко начебто описав голові фракції Давиду Арахамії їхню колежанку Ірину Аллахвердієву), заступниця голови ВР Олена Кондратюк запропонувала ухвалити кодекс етики, який би став об’єднавчим документом для всіх політичних сил і допоміг побудувати роботу всередині парламенту, що базується на повазі.

Щоб підтримати жінок на місцевих виборах, щоб вони не боялися стереотипів і висувалися в органи місцевого самоврядування, наприкінці вересня презентували проєкт "Йдеш у політику не одна". Тоді під Верховною Радою встановили інноваційну інсталяцію — лабіринт зі стереотипів і бар’єрів. Проходячи цим лабіринтом, кожен міг наочно побачити, що іноді доводиться долати жінкам на шляху до успіху.

Керівниця комітету ВР з питань інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе згадує, що багаточоловіків на початку кампанії говорили: "Боже, а де ж ми знайдемо цих жінок, це ж таке завдання ви нам поставили з цими квотами, їх немає таких активних".

"А я бачу, як цей стереотип чоловіків в політиці місцевого рівня розбивається. На місцях дуже багато активних, дієвих і професійних жінок, які сьогодні для себе вирішили йти в політику. Тому, нам є до чого прагнути. Нам ще треба прагнути до роз’яснення суспільству, чому це важливо, і чому різний погляд, як чоловіків, так і жінок на одну й ту саму проблему може дати додаткові бонуси для ухвалених рішень", — говорить ТСН.ua Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Є навіть такі українські партії, у яких в списках на місцеві вибори жінок значно більше, ніж визначених законом 40%. Лідерка жіночого руху "За майбутнє" Ірина Суслова розповіла ТСН.ua, що за три місяці їм вдалося створили сотні  реальних живих осередків по всій країні, куди прийшло багато жінок з різними долями, соціальним та сімейним становищем. У списках партії «За майбутнє» 47% жінок. 

"Це освітяни, медики, підприємці й журналістки, домогосподарки, багатодітні мами, жінки з особливими потребами, студентки і жінки пенсійного віку. І прийшли вони не через  політичні амбіції чи бажання кудись обратися. Вони побачили, що ми можемо об’єднати жінок довкола вирішення їхніх наболілих проблем. Ми запустили чат-бот "Не сама" — довідковий сервіс для мам-одиначок. Нещодавно ми внесли законопроєкти щодо запобігання домашньому насильству, рівних умов оплати праці, підвищення зарплат педагогів та держстрахування на випадок  коронавірусу. І це тільки початок, бо енергія жіночого руху просто невичерпна", — каже Ірина Суслова.

На думку першої зуступниці комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірини Констанкевич, долання стереотипу, що політика тільки для чоловіків, не відбувається за помахом чарівної палички, на це треба трохи більше часу, та й якість жінок, які приходять в політику, має бути переконливою.

"Представництво жінок в українській політиці значно зросло з огляду на те, що відповідно до нового виборчого законодавства жінок має бути не менше 40%. Так, жінок стало більше в політиці. Але чим вищий щабель кандидування, тим жінок стає менше. Така тенденція спостерігається вже не перші вибори. На місцевому рівні, в органах місцевого самоврядування, представництво жінок буде десь на рівні 50-60%. А от на парламентських виборах жінок очевидно буде значно менше. Такий тренд у нас є. Але жінки поступово відвойовують свої місця в політиці, і за рівнем професіоналізму не поступаються чоловікам", — впевнена Ірина Констанкевич.

Відео Як проходитимуть місцеві вибори — розмова з головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем

Менше ніж три тижні залишається, щоб визначитись із  кандидатами на місцевих виборах. 25 жовтня ми обиратимемо місцевого голову, міську або селищну раду, районну раду в містах, обласну раду та районну раду в нових районах. Як голосуватимемо  25 жовтня? Які нововведення на нас чекають? Про це розповість голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Як проходитимуть місцеві вибори — розмова з головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем

Залиште свій коментар

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин