Зіпсований настрій росіян та надія для українців. Гучні сигнали безпекової конференції в Мюнхені

Зіпсований настрій росіян та надія для українців. Гучні сигнали безпекової конференції в Мюнхені

Петро Порошенко обіймається з Джоном Маккейном / Фото: Reuters

Захід у Мюнхені для США і Європи став кроком назустріч.

Запалає планета завтра чи не запалає – про це, по суті обговорюють щороку лідери держав і впливові політики на безпековій конференції у німецькому Мюнхені. Цьогоріч це задача з кількома тривожними невідомими: куди поверне світ нова адміністрація Білого дому, чи розвалить Brexit Європу та що робити з непомірними апетитами й агресивними кроками Кремля.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Найбільше чекали у Мюнхені перших осіб нової адміністрації Трампа. Європейці – щоб почути про майбутнє колективної безпеки, після його заяв про "зайве" НАТО. Ну, а українці – щоби зрозуміти, як далеко готові зайти Сполучені Штати в пошуках кращих відносин з Росією.

Повоєнний світ ще ніколи не був настільки ламким і тривожним. У такій атмосфері збиралися учасники найвпливовішого безпекового форуму світу – повністю оточені поліцейськими в перекритому центрі Мюнхена.

Неузгодженість дій у Євросоюзі та Brexit, наступ популістів, терор, мігранти, нова холодна війна. І серед усього цього - втрата впевненості у головному стовпі світової безпеки – Сполучених Штатах. Причина - нова роль, яку хоче для Білого дому адміністрація Дональда Трампа. Старий світовий порядок порушено і в Мюнхені сподівалися розчути і розгледіти, яким буде новий.

Розхитане крісло у канцлера Німеччини Ангели Меркель. Саме в Баварії, куди мігранти прибували перш за все, найболючіше обвалився її рейтинг. Головний конкурент на наступних виборах, екс-президент Європарламенту Мартін Шульц, за деякими опитуваннями, обходить Меркель. А Дональд Трамп, якого так чекали в Мюнхені, нищівно лаяв німецького лідера в передбиворчій кампанії.

Так Україна могла залишитися на самоті перед російською агресією. Офіційно переговори в "нормандському форматі" тепер курує новий глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель – ледь не найбільш проросійський політик у чинному кабінеті Меркель. Він до нової посади неодноразово називав війну в Україні громадянською. У Мюнхені - його дебют у проведенні "нормандських переговорів", і здається він ще не усвідомлює, наскільки це складне, контроверсійне і затяжне ходіння колом.

"Німецький міністр уперше відчує атмосферу таких зустрічей", - говорить міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Виступів новопризначених американських чиновників тут чекали, без перебільшення, затамувавши подих. Перші оглядини в Європі та перші роз'яснення про завтрашню Америку. Слова глави Пентагону Джіма Меттіса, а потім віце-президента США Майка Пенса діють на публіку як заспокійливе.

"Від імені президента Трампа я хочу донести сигнал: США непорушно прихильні до НАТО", - наголосив віце-президент США Майк Пенс.

Утім, перед європейцями ставлять ультиматум – платити за інших в Альянсі нова американська адміністрація не буде. Тільки 5 країн вкладають домовлені 2% від ВВП в оборонний альянс. Генсек НАТО обіцяє це врахувати.

Саме на НАТО перед Мюнхеном була спрямована чергова дезінформація – чергову дівчинку Лізу зґвалтували тепер уже у Литві й не біженці, а німецькі солдати натівського батальйону.

"Це за тим самим зразком, що вже було в Німеччині з дівчинкою Лізою. Добре, що цього разу ми швидко помітили цю спробу дестабілізувати ситуацію в країні та спровокувати агресію проти Німеччини. Ми не дали розколоти себе з Литвою і разом будемо розслідувати цей випадок", - говорить міністр оборони Німеччини Урсула Фонд Дер Ляйен.

Меркель пропонує НАТО посилити присутність у східних країнах. Натомість Україна, якій німецька канцлерка в 2008-му наближення до Альянсу заблокувала, змушена говорити про свої втрати: життів солдатів і цивільних. Про розбомблені житлові будинки в Авдіївці. Телефон з новинами президенту України підносять просто під час виступу в Мюнхені.

"Щойно я отримав інформацію, що бойовики, яких підтримують російські військові, 20 хвилин тому вдарили по багатоповерхівці. Дуже багато поранених. Це було 20 хвилин тому. Що вони шукають на українській землі? Чому вони відкривають вогонь проти цивільних людей моєї країни? Ви будете шоковані. Причина лише одна. Вони хочуть Україну в Російській імперії. Ми ніколи цього не приймемо", - наголосив президент України Петро Порошенко.

"Президенту було необхідно сконцентруватися на Україні, бо дуже багато подій сталося за останній час і Петро Порошенко намагався зберегти Україну на порядку денному, це було його основне послання. Мовляв, дивіться сюди, проблема досі є і забувати про неї не можна", - зазначив голова комітету із зовнішньої політики Європарламенту Ельмар Брок.

Утім головним питанням форуму була безпека самої Європи та існування західної цивілізації після порушеного світового порядку. А те, що Росія збирається жити за своїми правилами, пітвердив головний дипломат Росії Сергій Лавров.

"Ми категорично не згодні з тими, хто звинувачує Росію і нові центри світового впливу в спробі підірвати так званий ліберальний світовий порядок. Криза такої моделі світу була запрограмована ще тоді, коли концепція економічної та політичної глобалізації замислювалася головним чином як інструмент забезпечення зростання елітарного клубу держав і його домінування над усіма іншими", - сказав міністр закордонних справ РФ.

Подальші сигнали від основних спікерів стали для Києва сприятливими. Віце-президент Майк Пенс говорить про відповідальність Росії за дії в Україні. Виступає за Мінські угоди.

"Що стосується Росії, вона повинна відповідати за свої дії в Україні. Необхідно досягти, щоби Росія виконувала Мінські угоди, починаючи з деескалації ситуації", - сказав Пенс.

"Саме основне, що сьогодні відбулося на конференції, - це повернення України на світовий порядок денний. Спочатку треба другий крок, а другий крок, окрім спільної позиції, - це спільні дії наших західних партнерів", - зазначив екс-прем'єр-міністр України й лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк.

Оптимістично після знайомства і перших переговорів із новим віце-президентом США говорить і очільник України.

"Було ще раз отримано потужний сигнал про те, що США є з Україною, що для нової адміністрації США Україна перебуває серед пріоритетів. Питання Криму й рішучої боротьби за звільнення Криму також залишається серед пріоритетів", - сказав президент України Петро Порошенко.

"Я не думаю, що Трамп здатний зараз і має досить політичного капіталу з огляду на всі скандали переглянути санкції проти Росії і зняти їх, як він обіцяв це в передвиборній кампанії. Принаймні, ситуація для України заморожується і зняття санкцій проти Кремля не передбачається" - говорить політолог зі США Пітер Залмаєв.

Та скільки реальної підтримки знайдуть для України заклопотані внутрішніми проблемами європейські країни. Меркель, на якій лежить основний політичний тягар буксування Мінських угод, просить не відкидати їх надто швидко.

"Я зараз поглянула на Петра Порошенка і він рішуче хитає головою. Я дуже часто спілкувалася з українським президентом. Мінські домовленості – єдине, що у нас наразі є для діалогу і пошуку рішень. Але я бачу дві проблеми. Мінські угоди виходили з того, що всі політичні кроки почнуться в день перший після перемир'я. Але вийшло так по-дурному, що режиму тиші не було вже в час, коли угода набрала чинності. І ми ніколи не мали довше ніж 4-5 днів режиму тиші. Тому формально не можна говорити про якийсь політичний процес. Але оскільки тут усі цивілізовані, то Україна погодилася попри це паралельно вести політичний процес і ми працюємо у відповідних групах", - зазначила федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Одна із груп зустрічається вже в Мюнхені – "нормандська четвірка" на рівні міністрів. Перша для нового глави МЗС, який почувався зле і збивав температуру. Градус же переговорів був би значно вищий, якби міністри до зустрічі дізналися про указ президента Росії Володимира Путіна визнати документи так званих "ДНР-ЛНР". Українського міністра покоробило, коли його російський колега спробував надати ватажкам бойовиків новий статус, назвавши їх "повноважними представниками".

"От ми домовилися про відведення важкої зброї. Що реально відбувається - сьогодні 5 зруйнованих будинків, вчора 3 зруйновані будинки. Навіть сама фраза про повноважних представників багато про що говорить. Тобто я вважаю, що це логіка свідомої ескалації", - наголосив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Німецький міністр новину не коментує. Він оптимістично вважає, що раз у Мінську домовилися про режим тиші відзавтра, 20 лютого, то він буде. Залишиться швидко відвести важку зброю і за кілька тижнів можна зустрічатися знову – для старту політичного процесу.

"Ми побачимося вже впродовж наступних кількох тижнів і почнемо готуватися до політичного процесу, що буде нашим найважчим завданням. Але без режиму тиші та відведення важкої зброї ми не можемо розпочати політичний процес", - сказав міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель.

Представник Росії Костянтин Косачов заявив на форумі, що Москва розчарована. Тож легітимізація Путіним фейкових "ДНР" і "ЛНР" дуже нагадує ображену відповідь росіян за Мюнхен. Особливо після загальної ейфорії довкола обрання Трампа, якому після заяви про український Крим і відповідальність Росії за невиконання Мінська нагадують, що Кремль діятиме, незважаючи на думку оновленого Білого дому. Тож поки безпечнішою ситуація в світі не стала. Утім є і добра новина – Мюнхен для США і Європи став швидше кроком назустріч.

Більше подробиць дивіться в сюжеті Наталії Фібріг та Мар'яни Зінковської.

Москва розчарована: результати Мюнхенської конференції з безпеки

Москва розчарована: результати Мюнхенської конференції з безпеки

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Вихід Британії з ЄС
Наступна публікація