Ключовий форвард національної збірної з баскетболу розповів про підготовку "жовто-синіх" до чемпіонату Європи.
Форвард національної збірної України з баскетболу Максим Пустозвонов поспілкувався з ТСН Проспорт після повернення команди з Франції, де колектив Євгена Мурзіна двічі поступився господарям (чинним чемпіонам Європи) у рамках підготовки до Чемпіонату Європи 2015.
Євробаскет, який спершу мав відбутися Україні, пройде з 5 до 20 вересня у Франції, Хорватії, Німеччині та Латвії.
Максиме, як ти почуваєшся функціонально, враховуючи, що ваш тренерський штаб та твої партнери вже неодноразово наголошували на тому, що останні тижні в збірній робився акцент саме на фізичній підготовці?
Справді, в Южному ми дуже багато бігали. Набагато більше, ніж тактичній або комбінаційній, ми приділяли увагу саме функціональній підготовці. Звичайно, всім було нелегко, але вже надалі навантаження зменшувалися, натомість ми більше працювали з м'ячем.
Зараз ми вже по повній награємо комбінації, і хоча все одно працюємо на всю потужність, але баскетболу стало значно більше, ніж легкої атлетики. Це не може не радувати.
Для тебе це буде вже третій Євробаскет. Твоє сприйняття якось відрізняється від твоїх же відчуттів у 2011-му або 2013-му роках?
Звичайно, відмінність є. Коли я їхав на свій перший чемпіонат Європи в Литву, то дуже хвилювався. Не те щоб я боявся, але коли не знаєш чого чекати – завжди непокоїшся. Зараз, коли я вже відіграв два Євробаскети та взяв участь у чемпіонаті світу, я природно почуваюся впевненіше. Мабуть, це на краще.
Якщо ж говорити про інші відмінності, то зараз ми також тримаємо в думках шанс зіграти на Олімпійських Іграх в Ріо-де-Жанейро, оскільки саме за підсумками чемпіонату Європи ми маємо шанс туди кваліфікуватися. Це було б здійснення мрії для багатьох із нас, оскільки Україна ніколи не грала на баскетбольному турнірі Олімпіади. Проте це зовсім не означає, що ми забігаємо наперед. Насправді, для будь якого баскетболіста кожен Євробаскет може стати останнім. Дуже хочеться гідно представити нашу країну.
Шанси гідно представити у вас великі, як вважаєш?
У нас нормальна група, з якої можна виходити. Ми чудово знаємо усіх суперників, нас важко будем чимось здивувати. Ми грали з бельгійцями на двох попередніх чемпіонатах Європи, з латвійцями та литовцями – на минулому, аз чехами та естонцями також зустрічалися не так давно.
Так, є фаворити – литовці, але вони точно такі самі люди, як і ми. До того ж, в кожної команди може бути поганий день. Ми й зараз старанно готуємося, а на чемпіонаті, я певен, кожен з нас також буде боротися з усіх сил.
Те, що на позиції легкого форварда твоя кандидатура, по-суті, безальтернативна, мабуть заспокоює та вселяє впевненість у тому, що ти опинишся в заявці Євгена Мурзіна?
Аж ніяк! Зараз місце у складі ще нікому не гарантовано.
Але ж головний тренер нещодавно назвав тебе основним гравцем команди…
Якщо дивитися за нашими підготовчими матчами, то я все одно в середньому бігаю свої 20 хвилин – як і за Майка Фрателло. Тому, я не став би говорити, що я ключовий гравець, чи щось подібне.
Звичайно, те, що тренер довіряє мені – дуже приємно. Але я не знижую до себе вимог.
На відкритому тренуванні тиждень тому була присутня рекордна кількість журналістів. Команду мотивує така увага?
Безперечно! Більше того, навіть серед моїх знайомих поза баскетболом я зараз до збірної помічаю значно більший інтерес. Ми з партнерами ще мабуть ніколи не бачили, щоб була така увага від преси. Напевно, це наслідок нашого успішного виступу з Фрателло в 2013-му, і окремо, того, що ми "засвітилися" на Кубку Світу, особливо в грі проти США. Ця увага нам приємна і це мотивує нас.
Дві розгромні виїзні поразки проти Франції вас не пригнічують? Більшість баскетбольних експертів не роблять з цього трагедії, адже розуміють, що не так багато команд в Європі можуть гідно протистояти чемпіонам Європи, проте як ці розгроми сприйняла команда?
Ми сприйняли їх нормально, я б сказав. Завжди дуже неприємно програвати з такою різницею, але ми розуміємо, що там 7 гравців НБА і кілька чемпіонів ліги. У нас півкоманди оновилося порівняно з минулим літом, а в них фактично ті самі гравці вже багато грають разом. Звичайно, ми зараз на різних планетах у плані взаєморозуміння між гравцями. До того ж, вони грали вдома – шумні вболівальники, власний зал. Ми вже колись обігравали збірну Франції вдома, дуже гідно грали з ними на Євробаскеті 2013, але саме зараз ми протистояти їм неготові.
Сподіваюся, завдяки нашій старанній підготовці в той час, що залишився, а також через контрольні матчі, ми станемо значно сильнішими до початку групового етапу в Ризі.
На твою думку, кількість товариських матчів та їх якість достатня для належної підготовки до єврофоруму?
Звичайно, все класно заплановано. Наша підготовка взагалі мало чим відрізняється від попередніх років, адже ми працюємо за планом, який для нас розробив ще Майк Фрателло. Я нещодавно бачився з ним у Лас Вегасі, і він запевнив, що на підготовчому етапі підбирав команди максимально схожі на ті, з яким нам грати в групі.
Наш легіонер Джером Рендл все ще не отримав український паспорт і поки "висить у повітрі". Чи готуєте ви який небудь "запасний" варіант, у разі якщо президент Порошенко не дасть Джерому громадянство? Тренер щось говорив про "план Б"?
Ні, ми очікуємо, що все буде добре і Рендл поїде з нами на Євробаскет. Він вже став важливою частиною нашої команди. Сподіваюсь, все вирішиться якнайкраще і він допоможе нам.