"Чьи-то жены, матери, сыновья завалены и беспомощны, навек уснули": журналистка довела до слез проникновенным стихом о трагедии в Кременчуге

Дата публикации
Просмотры
16к
Время на прочтение
2 мин
Поделиться:
WhatsApp
Viber
"Чьи-то жены, матери, сыновья завалены и беспомощны, навек уснули": журналистка довела до слез проникновенным стихом о трагедии в Кременчуге

На момент ракетного удара в торговом центре в Полтавской области находились сотни человек.

27 июня российские оккупанты попали ракетой в торговый центр "Амстор" в Кременчуге, в котором находились более тысячи мирных людей. Число жертв даже страшно представить.

Журналистка Марина Солонарь отреагировала на трагедию, написав пронзительное стихотворение, который довел до слез ее подписчиков:

"Червневе сонце плавило асфальт.

Хотілося води і прохолоди.

І тисячі кросівок і сандаль

блукали у торговому проході.

В “Сільпо” на касі пробивали хліб,

і достигала випічка у печі.

Пенсіонери важили крупу,

хтось купував дрібні на кухню речі.

Буденно цілий світ собі гудів,

нагадуючи велелюдний вулик.

Хтось доїдав спізнілий свій обід,

Хтось ніс в авто із магазину клунок

Тривога сповістила про біду, і все завмерло.

Вибух. Вибух. Тиша.

Де ще секунду все гуло-жило

стоїть смердюче чорне попелище.

Цивільні, мирні, смирні і смутні,

старі і молоді, безбожно юні.

Чиїсь дружини, матері, сини,

бабусечки, дідусики й синулі

завалені й безпомічні,

навік поснулі.

Немає слів і сліз. Думок немає.

Здається навіть звуки онімілі

в душі немов пластинка заїдає:

"Ви прокляті, кацапи знависнілі"

Ви дивитесь на наше попелище

На наш "Амстор"...

… ТЦ, що був..

і вже нема.

І в вас екстаз й ні граму каяття".

Читайте также:

Похожие темы:

Дата публикации
Просмотры
16к
Поделиться:
WhatsApp
Viber
Следующая публикация