"Японія отримала запрошення приєднатися до Кримської платформи": інтерв'ю з послом України в Японії Сергієм Корсунським

Про те, як їм це вдається, що про Україну знають в Японії, окрім Чорнобиля, та як японці ставляться до росіян – ТСН.ua розпитав у посла України в Японії Сергія Корсунського.

Про коронавірус у Японії: дорогі тести і підготовка до Олімпійських ігор

• Ви вже два тижні в Токіо. Всіх, хто на вас підписані у Facebook, вразила статистика захворюваності на COVID-19 у Японії. Наприклад, на 38-мільйонне Токіо в середньому 150-160 хворих на добу. Чому так мало?

- Я бачу одразу декілька причин. Це помітно неозброєним оком, за спостереженнями на вулиці та за інформацією у ЗМІ. Насамперед, вони дуже мало тестують. Наприклад за вівторок, 27 жовтня, це було 2449 тестів. Але графіки захворюваності чітко показують, що друга хвиля коронавірусу в Японії йде на спад.

• А чому так мало тестів? Це дорого? Немає державної політики?

- Це певна філософія і стратегія боротьби з пандемією. Від самого початку пандемії політика відстежування захворюваності в Японії ґрунтувалася на кластерному методі. Тобто, навколо кожного хворого вираховують потенційне коло заражених ним осіб і тестують саме їх. Вони не тестують всіх, у кого 37 температура або кашель. Тут всі ходять у масках – це факт. Соціальна дистанція в азійських країнах, зокрема в Японії, це норма життя. Вони не обнімаються, не цілуються, один до одного близько не наближаються. Сьогодні йшов з роботи, бачив чергу в банку. В Японії немає такого, як в США, де 2 м між людьми. Але в японців така своя внутрішня дисципліна, що масової захворюваності немає. Ну, а сам тест коштує десь $300. І безкоштовних немає, окрім як в аеропорту після прильоту.

В японських газетах постійно пишуть, це вони точно вирахували, що найбільша кількість заражень – саме в барах і нічних клубах. У японців є така традиція, вони люблять після роботи зайти в бар і випити чарку саке, особливо в п'ятницю. Саме в цей момент і відбувається зараження. Інше місце, де також найбільший ступінь зараження, це караоке. Японці працюють по 12-14 годин на день. Треба ж десь скидати емоції. У них є традиція збиратися з друзями, їсти, випивати саке і співати караоке. Коли в маленькому приміщенні багато людей – це найбільший ризик кластерного зараження. Саме тоді вони тестують всіх навколо цієї людини. Тому немає необхідності тестувати по декілька тисяч на день. Вони дуже покладаються на особисту відповідальність кожної людини.

• Ви вже сказали, що в Японії низька кількість тестів. Тобто люди настільки виконують всі рекомендації уряду, що не хворіють, і їм просто не треба тестуватися?

- Я запитував колег, чи були випадки, коли людина звертається до лікаря із застудою і невеличкою температурою? Кажуть, що зверталися. Лікар дав рекомендації і все, навіть на тест не відправив. Японці довіряють уряду, рекомендаціям і ставляться до цього спокійно. Немає демонстрацій проти чи за. Є розуміння, що це в передусім твоя особиста відповідальність перед собою і близькими. В Японії кількість людей за 80 років безпрецедентна у світі (до 2050 року 35% населення – це будуть люди віком 65 років і більше). Проте ви не побачите, щоб міністр охорони здоров’я Японії доповідав про пандемію. Цього не треба. Він займається організацією охорони здоров’я. В Японії є вчені, які дають рекомендації і проводять дослідження. Суперкомп’ютер вираховує, як поширюється вірус, коли, наприклад, чотири людини сидять в ресторані, й одна з них заражена. Потім вивчають, наприклад, як у ресторані вмикають кондиціонер – на комп’ютерній моделі, машина вираховує, що відбувається з вірусом. Є комп’ютерні моделі, які розраховують, як вірус розповсюджується в поїзді… Можливо ці експерименти не ідеальні, але це краще, ніж нічого і якісь фантазії. Японці провели комп’ютерні дослідження, надрукували, пустили ролики в YouTube і вся Японія їх дивиться. Я вам скажу так: метро тут не зачинялося, робота не зупинялася, але економічна ситуація складна.

• А які компанії закрилися? Наприклад, у США автомобільні компанії дійсно зазнали краху…

- Величезні японські металургійні комбінати зазнали серйозного удару. Вони купували нашу сировину. Зараз усе зупинилося. Знаєте, такі країни, як Японія, експорт яких ґрунтується на автомобілях, різної потужної техніки, у них все це виробництво впало. Чому? Бо через коронавірус припинилася активна економічна діяльність споживачів. Це в Україні кількість нових автомобілів зросла. І, до речі, експорт деяких японських авто до України теж зріс. Але у всьому світі відбувається товарна дефляція. Тобто, перевиробництво. На складах стоять машини і їх ніхто не купує, тому що люди під час пандемії не хочуть витрачати зайві гроші. Але достатньо вийти, пройтися п’ять хвилин до великої вулиці і не помітно, що все погано: активне життя, людей повно і в ресторанах, і в магазинах. На кожну людину під час пандемії уряд виплатив по тисячі доларів допомоги. Але загальна статистика така – 36 тис. компаній закрилося. Проте, розумієте, Японія дуже чутлива, у них так суспільство влаштоване, що навіть якісь немасштабні тенденції їх турбують. От ви наприклад знаєте, який один із пунктів нової програми прем’єра Йосіхіде Суґи? Зниження вартості мобільного зв’язку. І це не популізм. Зараз у Японії нормальний пакет зв’язку в середньому на місяць обходиться десь приблизно $50, вважається, що це дорого. Крім того, зараз вони реалізують програму внутрішнього туризму. Уряд спеціально мотивує внутрішній туризм, бо іноземці не приїжджають, частково компенсуючи витрати людей на подорожі всередині країни.

• Ви казали, що у японців дуже зручні маски…

 - Вони просто японські. Нічого особливого, вони приємніші для обличчя, в них краще дихати.

• У порівняння з нашими, китайськими, навіть не йдуть? Ви вже передавали цю інформацію на Київ? Чи можемо й ми такі купувати або самі виготовляти?

- Що стосується масок, то я знаю, що українська громада цим займається, передають ці маски в Україну як гуманітарну допомогу. Щодо закупівлі, я не певний, що це треба робити. Я б налагодив виробництво в Україні. Ми можемо робити це самі. Також варто згадати відому історію з ліками авіган (експериментальний японський препарат фавіпіравір, який може допомогти у лікуванні коронавірусу. – Авт.), які нам виділили ще пів року тому, але ми не могли їх взяти. Нарешті уряд ухвалив рішення, ми завершили оформлення цих ліків на міжурядовому рівні. Підписана відповідна угода, тобто відбувся обмін нотами. Ці ліки в Україні будуть використовуватися в тестовому режимі, вони мають надійти найближчим часом.

• Чи розробляється Японією власна вакцина від COVID?

- Так, вони працюють над власною японською вакциною, але кажуть, що вона на дуже ранніх стадіях випробувань. Водночас вони дуже активно співпрацюють з усіма світовими компаніями, зокрема американською Pfizer і британо-шведською AstraZeneca, які вже проводять випробування своїх вакцин спільно з японськими вченими. Ви ж знаєте, що японські ліки й косметика – це екстраклас у світі. Тому вони дуже добре на цьому розуміються. Писали, щойно вакцина буде, Японія отримає 120 млн доз, тобто майже на всю кількість населення. Є плани зробити її безкоштовною. Але до проведення серйозних досліджень ніхто нікому й нічого колоти не буде. Червень 2021 року називався крайнім терміном отримання вакцини, бо в липні починається Олімпіада (в ЄС заявили, що до 2022 року масової вакцинації очікувати не варто. – Авт.). Тобто, до цього треба встигнути мати «зброю» проти хвороби на випадок спалаху зараження.

• Хто, на вашу думку, першим розробить вакцину? Американці?

- У світі тестувалося понад 260 різних типів вакцин, на заключному етапі наразі близько 10. Мені важко сказати, хто буде першим. Враховуючи те, що американці найбільш зацікавлені в цьому, можливо, вони й перші це зроблять, бо це політично для них важливо і треба якось виправдовувати катастрофічну ситуацію, яка у них сталася. Ну, а я десь чув і про китайську вакцину, крім російської. Випробовували, здається, на військових, але результатів не знаю. Загальновідомо, що дослідницький етап вакцини має тривати декілька місяців.

• А що в Японії говорять щодо російської вакцини?

- Росіяни тут згадуються виключно в контексті північних територій. А про вакцину нічого не говорять. Навіщо витрачати час на безглузді речі? Японія працює зі світовими гігантами. Я особисто маю сумніви, що росіяни могли зробити нормальну вакцину. І, думаю, не тільки я. Важливо розуміти, що проблема з цим COVID-19 – не тільки сама інфекція, а й її наслідки. Ми знаємо, що грип теж дає ускладнення. Але коронавірус призводить до значно гірших ускладнень. Знаю, що AstraZeneca зупинила дослідження після того, як в одного з волонтерів розвинулася дуже серйозна хвороба, яка не могла виникнути просто так.

• Про довголіття японської нації ходять легенди. Середній вік японців – 86 років. Як їм це вдається? Рівень медицини? Вони масово займаються спортом і мало їдять?

- Тут цілий комплекс факторів. По-перше, це, звичайно, їжа. Японці їдять все дуже свіже. Це у них просто національний пунктик. Ніхто не готує на тиждень наперед, щоб у холодильнику стояла каструля борщу. Готують сьогодні на сьогодні. Приготували – з’їли. Решту викинули. По-друге, тут дуже свіжі продукти - вони просто надвисокої якості. Контролюється це дуже жорстко. По-третє, це морська їжа. Вони їдять рибу, морепродукти, все що завгодно з моря. І це переважно. Можете бути здивовані, але в Японії ледь не найкраща в світі яловичина. Її вирощують в Техасі за спеціальними технологіями. Вона дуже дорого коштує. Крім того, вони їдять паличками і маленькими порціями. Доведено, що це краще, ніж їсти, наприклад, ложкою. Знаєте, у нас склався образ японців – борців сумо. Але перше, що впадає в очі тут, що більшість японців дуже стрункі. Не знаю, чи займаються вони масово спортом. Але по телевізору зранку тут показують руханку. Десять хвилин хлопці і дівчата роблять різні вправи. Я поцікавився у людей, які тут довго живуть, вони підтверджують, вся Японія зранку стрибає з цим телевізором. Це 5-10 хвилин – дуже прості вправи.

З мого кабінету в посольстві видно школу. На даху спортивний зал. Я спеціально сьогодні підходив і декілька разів бачив, що цей дах повний дітей, які бігають, стрибають, займаються спортом. Але найголовніше – це соціалізація. Люди похилого віку в Японії не сидять вдома. Практично в кожному маленькому місті, в кожному районі великого міста є соціальні центри. Це спеціально побудовані місцевими муніципалітетами місця, де можна орендувати або безкоштовно взяти зал для проведення якогось заходу, де є клуби (по-нашому – секції). Люди похилого віку там збираються. Чому ця пандемія матиме жахливі наслідки? Відбувалася десоціалізація, для людей похилого віку це жахливо. Це у нас з вами є Інтернет, зовнішні зв’язки, і то ми нудьгуємо. А можете уявити собі людей, яким немає з ким поспілкуватися? І саме такі соціальні центри в Японії – один із ключових факторів, чому вони живуть довго. Якщо ви подивитися, хто основні туристи в Японії? Це люди віком за 75 років. Є ще один фактор. В японській ментальності дуже поганою є будь-яка агресія. Вони навіть не люблять говорити "ні". Вони позитивно налаштовані до світу, до інших, до обставин. В японській мові практично немає поганих слів, вони не сваряться.

• Японія таки проведе Літні Олімпійські ігри-2021? Коронавірус не завадить?

- На днях виступав прем’єр і сказав, що уряд зробить все можливе, щоб Олімпіада відбулася. У вівторок вони анонсували створення центру реагування на інфекційні хвороби для моніторингу стану здоров'я спортсменів, які братимуть участь в Олімпійських іграх у Токіо. Зараз вони роблять спеціальні експерименти, тестують техніку, щоб масштабно вимірювати температуру людей, а не по одному, знезаражувати приміщення. Вони навіть проводили спеціальні масові навчання на стадіоні, як реально працюватимуть всі захисні механізми при масовому скупченні людей. Сьогодні трохи зарано говорити остаточно, що Олімпіада таки відбудеться. Але є переконання, і вони працюють з Міжнародним олімпійським комітетом, що Олімпіада має відбуватися з глядачами, тож вони роблять для цього все можливе. Впевнений, що вони придумають, як зробити так, щоб не було зайвих скупчень людей. З іншого боку, вони запропонували повернути гроші тим, хто відмовиться від участі. Тому що квитки на Олімпіаду вже продавалися і багато людей в світі їх купили.

• Чи обіцяли японці безкоштовно тестувати всіх приїжджих на Олімпіаду?

- Ні, про це не йдеться. Але я бачив повідомлення, що вони розробили практично миттєвий тест, де беруться не зразки, а просто з дихання.

• Щось на кшталт алкотестера?

- Так, щось таке. Я точно знаю, що на сьогодні у двох токійських аеропортах тестують двома способами: забирають зразки паличками з ротової порожнини і носа, а також слини, що значно простіше, і три години очікування результату. Але було повідомлення, що розроблений дуже швидкий тест за диханням. Я так розумію, що вони працюють і з іншими країнами, бо були повідомлення про розроблений ізраїльський 15-хвилинний тест. Тому я абсолютно не виключаю, що на момент Олімпіади, якщо пандемія дійсно не спаде, очікуються тести не тільки японські, а й з інших країн, які будуть збирати і дуже швидко обробляти результати. Бо ви собі уявіть, якщо будуть реально десятки тисяч, якщо не мільйони туристів, то де ви будете тримати людей три години? Це нереально. Тому зараз паралельно з вакцинами вони шукають дуже швидкі й ефективні методи тестувань.

Про політику: трикутник Японія-Китай-Росія

• Яке у японців ставлення до росіян?

- У японців ставлення до росіян досить прагматичне. Звичайно, проблема номер один – фундамент зовнішньої політики – це північні території. Прем’єр Абе, який пробув на посаді найдовше в історії Японії, свого часу присягнувся на могилі батька, що вирішить цю проблему з росіянами. Тобто, буде підписана мирна угода і вирішене питання повернення островів. За час його прем’єрства було 27 зустрічей різного рівня. Путін приїздив в Японію, Абе зустрічався з ним в Росії, на міжнародних майданчиках було дуже багато переговорів. Був період, коли здавалося, що питання буде вирішене. Але цього так і не сталося, все залишилося там, де й було. Був компроміс і росіяни сказали приблизно таке: ми підписуємо мирну угоду і після цього передамо два острови. Але у японців на це протилежна точка зору. Вони вважають, якщо підпишуть угоду, то ніхто нікому нічого не передасть. Японці ж пропонували різні економічні проєкти для цих островів. Свого часу вони навіть реалізовували такі проєкти, здійснювалися інвестиції в інфраструктуру, японці протягом багатьох років всіляко демонстрували позитивну налаштованість. Зусилля були дуже серйозні. Але, на жаль, вони нічим не закінчилися. Новий прем’єр, який очолив уряд, приблизно повторив ту саму мету. Водночас його риторика з цього приводу стала жорсткішою. Це з одного боку. З іншого Росія присутня в Японії вже століттями і розглядається, як одна з найбільших потуг в регіоні: Китай, Росія, Індія, Японія і Австралія. Японія отримує від Росії енергоносії, і дуже багато.

• Йдеться про газ? Бо після землетрусу та цунамі 2011 року вони зупинили свої АЕС і перейшли на газ.

- Так. Вони отримують зріджений газ, хоч і не тільки з Росії. Це критичний товар. Свого часу після землетрусу і цунамі біля Фукусіми з’ясувалося, що конструкція діючих реакторів (вони менші за наші розміром, і за потужністю трохи інші) мала певні недоліки. Тому вони зупинили всі АЕС. Тільки зараз з’явилася інформація, що деякі реактори поновлюють роботу. Такі цунамі за статистикою трапляються раз на тисячу років. А що, наприклад, робити з відпрацьованим паливом, зараженою водою і землею? Зараз японці активно над цим працюють разом з українськими фахівцями. Є проєкт Фукусіма-Чорнобиль. Плюс тільки сьогодні у посольстві була зустріч із Японським агентством міжнародного співробітництва, яке фінансує цей проєкт, і ми говорили про його продовження. Є дуже серйозна програма у роботі, особливо в зоні відчуження, де все ще є дуже сильне забруднення.

• Ви вже згадали, що за Сіндзо Абе не був вирішений територіальний спір щодо Курильських островів. Хоча Китаю росіяни повернули спірні з часів СРСР території. Чому, на вашу думку, це відбувається?

- Росіянам це невигідно. І це трохи різні речі. Китай – це величезна військова потужність. З Китаєм у Росії величезний кордон. Тому, все-таки, це різний рівень партнерства, ніж із Японією, проамериканською країною, з якою США мають безпекову угоду. Фактично Штати гарантують військову безпеку Японії. ВС Японії – це сили самооборони, які перебувають під 9 статтею Конституції, що забороняє їм брати участь у якихось війнах. Зараз з цього приводу в Японії йдуть серйозні дискусії, і провладна партія давно і настійливо дискутує щодо цієї статті. Мається на увазі, що вони хочуть мати право упереджувального удару. І це, насамперед, не проти Росії, а проти Північної Кореї, яка постійно стріляє ракетами в бік Японії. Вони пролітають повз, Японія з великою стурбованістю на це дивиться, територія маленька, дуже густо населена. Тому вони хочуть мати таку ПРО, яка повністю їх убезпечить. А це в першу чергу американці. А з Росією так щоб сваритися…Вони взагалі ні з ким сваритися не хочуть. Японія – це soft power в регіоні, тоді як Китай – hard power. Хоча на рівні G7 і міжнародних організацій, звичайно, Японія не визнає анексію Криму. Вони знають, що відбувається на Донбасі, навіть певні проєкти там допомагали реалізовувати.

• Чи можемо ми, наприклад, спробувати підключити Токіо до Кримської платформи?

- Ми передали пропозиції з цього приводу МЗС Японії. Буду мати зустріч із заступником міністра закордонних справ Японії 29 жовтня, передавати копії вірчих грамот, тож я про це скажу. Можливо, в Києві це не дуже відчувається, але Японія трохи специфічна країна, м’яко кажучи. Вона має свій власний менталітет, підхід і бачення того, як і що робиться. І тут треба інший підхід, ніж до Парижа, Берліна чи Лондона. В Японії треба створити певне ставлення, так би мовити, певне інформаційне тло, для того, щоб було зрозуміло, яким чином ми хочемо долучити Японію, і що ми від них хочемо. На жаль, я вимушений констатувати, що ця робота була трохи недостатньою. Тому сьогодні основний інструмент, який ми вже зараз активно запускаємо, це соціальні мережі. Ви будете здивовані, але головне тут особистісний підхід. Японія – єдина з країн Азії, яка приєдналася до антиросійських санкцій. Нехай вони невеличкі і стосуються 23 фізосіб. Але принципова лінія дотримана. Для них це важливо. Взагалі для Японії багатостороння дипломатія дуже важлива. Вони розуміють, як у нас кажуть, що гуртом і батька легше бити.

• Індо-Тихоокеанське партнерство (ІТП), куди входять США, Індія, Австралія і Японія. В одній зі своїх статей ви написали, що в Пекіні розцінили новий формат, як спробу створити "азійський варіант НАТО» а в Москві – спробували висміяти. Чи може Україна доєднатися? Чи це суто регіональне об’єднання?

- Про наше приєднання говорити зарано. Тільки в жовтні цього року відбулася друга зустріч міністрів закордонних справ цієї четвірки саме тут в Токіо. І вперше зараз будуть військово-морські навчання в Індійському океані. Причому вперше візьмуть участь австралійці. Так, Австралія погодилися увійти до цієї четвірки, але раніше вона не хотіла торкатися безпекової частини. Але після того, як вони дуже сильно посварилися з Китаєм, то сказали, що вперше візьмуть участь. Я не думаю, що це наша з вами справа в даному випадку. Тому що флот, який там застосовується – це серйозний флот, у нас такого просто немає. Та і зарано говорити, що цей формат буде особливим, хоча до нього дуже серйозно ставляться американці та японці. Ций формат покликаний продемонструвати всьому регіону, що Китаю є альтернатива.

• Союз Росії і Китаю реальний? Побутує думка, що Захід використовує Москву, щоб послабити Пекін.

- Всі використовують всіх – це постійна гра. Росія використовує Китай, щоб нашкодити США. Для Сполучених Штатів найбільший жах, який тільки взагалі може бути в геополітичному плані, це справді військовий союз між Росією і Китаєм. Особисто я вважаю, що цього не може бути – і причин дуже багато. З іншого боку їхнє зближення за будь-яких обставин є надзвичайно небезпечним із багатьох аспектів. Але в даному випадку значно серйознішою загрозою вважається все-таки Китай, а не Росія. Всі розуміють, що у Росії найбільша кількість ядерних боєголовок. Та водночас ВВП Росії в 4 рази менше за ВВП Японії, і у десять разів, ніж у Китаю. Якщо подивитися комплексно – війська, економіка, м'який вплив і авторитет в міжнародних структурах, перша країна, все-таки, США, друга – Китай, третя – Японія. Росія туди не входить. Але з нею всі рахуються. Думаю, що Китай розглядає Росію як молодшого брата. І головна мета китайців – це отримувати з Росії ті військові технології, які там ще залишилися, і ресурси. І це при тому, що китайці качають ресурси ще й з Африки. Тому я не думаю, що там буде союз, попри всі обійми і демонстративні заяви. Все-таки головний ворог Росії – це США. Ну, і як ви ввійдете в союз із Китаєм, у якого торгівля зі США $750 млрд?

Ми маємо розуміти, що світ дуже швидко поляризується. Умовно кажучи: ви за Китай чи за США? Китай змінив свою політику, яка була до грудня 2019 року. Зараз Пекін діє дуже рішуче, і фактично те, що ми бачимо – це проголошення нової гонитви технологій, а не озброєнь. Це дуже турбує країни регіону, бо сьогодні війни виграють не гіперзвуковими ракетами, хоч і ними теж, а й через 5G, штучний інтелект, Big Data. Сьогодні це питання дуже турбує американців і японців, тому вони дуже рішуче налаштовані на те, щоб створити альтернативу. Але ще й треба, щоби в США відбулися вибори. Тоді подивимося, якою далі буде політика. В Китаї зараз формується 15-річний план до 2035 року, і на це виділяються відповідні ресурси. Інші країни будуть вимушені на це реагувати, Японія насамперед. Тому що єдиний, хто може з ними в технологіях конкурувати у регіоні, це японці.

• За даними Левада-Центру, за вересень 2020 року, найбільшими ворогами росіяни вважають американців. На другому місці – українці. Що, на вашу думку, в найближчій перспективі може змінити такий розклад?

- Тільки перетворення Росії на нормальну державу, більше нічого. Ми, звісно, можемо сидіти і чекати, поки труп ворога пропливе… Дуже добре тут роблять японці. Вони розуміють, що ця проблема у них є, але вони себе розвивають і йдуть своїм шляхом. Ну, є невирішені проблеми територій, ну то й що? Жити ж і розвиватися треба? Так робить Японія і, я вважаю, нам би не завадило. Ну нехай росіяни нас вважають ворогами. Пропаганда, яка працює в Росії, абсолютно однозначна. І, вибачте, це ж не почалося вчора. Ще з часів СРСР США постійно були ворогом, а ми з вами стали ворогом після 2014 року. Немає тут нічого дивного. При тому, це ж офіційна пропаганда, і більшість населення так щиро вважає. Але ж ви розумієте, яка в Росії стоїть черга на в’їзд до тих же США. Всі прекрасно знають різницю в рівні життя. Ну, може, зараз COVID-19 і катастрофічна ситуація трішки заважає статусу наддержави США. Але, думаю, що вони все-таки вийдуть з цієї ситуації, ця країна дуже потужна.

Україна-Японія: від Чорнобилю і Фукусіми до взаємної торгівлі

• В Україні дуже добре знають Японію за абревіатурою G7. Коли влада робить щось не так, або звертає не туди, посли G7 завжди картають українських політиків. Якщо щось дуже серйозне – навіть особисто в ОПУ приїжджають. Чи оцінена взагалі на вашу думку роль Японії в Україні?

- Знаєте, мені подобається роль Японії в цьому контексті. Після мого призначення ще в квітні, я дуже уважно стежив за тим, як Японія реалізує свої кроки. Вони не роблять із себе ментора, нав’язуючи щось. Водночас вони дотримуються чітких принципів. Посол Японії в Україні в своєму інтерв'ю сказав, що Японія не позиціонує себе азійською країною. Це дуже цікава заява. Насамперед це країна сімки – групи демократичних держав. Вони на цьому наполегливо акцентують. От зараз вони випустили книжку, вона у мене на столі лежить, Diplomatic Blue Book. Вони її розсилають по всіх посольствах. Тут детальне викладення зовнішньополітичного бачення Японії. Сторінка присвячена Україні в розділі "Європа" і поряд з такими країнами, як Франція, Німеччина, Італія. А колись ми були в розділі "Росія і СНД". Водночас Японія дуже серйозно нам допомагає. Окрім аеропорту "Бориспіль", який було побудовано за японські ресурси, сьогодні ми говоримо про проєкти, вартість яких значно перевищує мільярд доларів.

• Які?

- Бортницька станція аерації – давно наболілий проєкт. Сьогодні була зустріч з Агенством розвитку, яке фінансує цю роботу. Ми детально проговорили це. Тендер на початок робіт через COVID треба буде, на жаль, відкласти. Але ми вже виходимо на те, що зовсім скоро будуть визначені виконавці й почнуться роботи. А це, між іншим, мільярд доларів дуже пільгового кредиту. Наприклад, у Миколаєві проєкт мосту через Південний Буг вже розроблений. Зараз ми очікуємо його затвердження урядом України і перейдемо до стадії виділення коштів. Це теж щонайменше півмільярда доларів. Також ми говоримо про продовження проєкту Фукусіма-Чорнобиль і цілу низку інших. В цілому їх 12, частина вже закрита. Геокадастр в Україні створюється з японською допомогою. Сміттєпереробний завод у Києві… Вони вивчали це питання. Навіть сьогодні я попросив їх вже перейти до стадії проєктування. Тобто, замість того, щоб робити популістичні заяви, вони беруть і роблять. І це речі, які для нас з вами дуже корисні.

• Ми говоримо про сміттєпереробний завод тільки в Києві?

- Вивчали три міста: Київ, Харків і Дніпро. Але, наскільки я зрозумів, їхній висновок такий, що треба почати з Києва і подивитися, як це піде. Але я поставив своїм колегам завдання, щоб вони більш глибоко увійшли в ці проєкти, розуміючи, що в Україні з цим просто біда, і це треба теж виправляти.

• Ви говорили, що ініціюватимете партнерство між Київською областю і провінцією Фукусіма. Всі ми пам’ятаємо масштабну аварію на японській АЕС внаслідок цунамі. Що це дасть? Як це може допомогти?

- У нас спільна біда. Значна територія Київської і Рівненської областей постраждала від Чорнобиля. В провінції Фукусіма така ж сама проблема. У японців є серйозний досвід. Чотири роки тому я був на Фукусімі. Там побудований Музей аварії, де зібрані абсолютно фантастичні речі, які стосуються ядерної енергетики, екологічних питань. Там повно дітей і дорослих. Такий музей створює там іншу атмосферу. Я б дуже хотів, щоб такий самий музей з'явився і в нас.

Я вже не кажу про двосторонню співпрацю. Наприклад, що робити із зараженою землею? Наскільки сильно радіонукліди туди проникли? А пожежі, які ми з вами переживали весною під Києвом? У провінції Фукусіма ті ж самі проблеми. То чому ж не організувати спорідненість цих регіонів, щоб вирішувати спільні завдання?

• Наскільки я пам'ятаю, на Фукусімі вже працюють українці. Що вони там роблять? А японці приїжджають до України?

- Вони приїжджають. Тільки COVID-19 зупинив цей процес. Вони приїздили, ставили експерименти разом із нашими в зоні відчуження, робили перевірку обладнання, яке вивчає міграцію радіонуклідів в ґрунті. В Японії цезій. Але у нас було гірше, бо окрім цезію був і плутоній. Але в тих зонах, де у нас був цезій, японці й українці проводили спільні дослідження, які є спільним надбанням і друкуються в міжнародній пресі. Декілька українців на чолі з відомим вченим Марком Желєзняком, який працював в НАН України і був одним із тих, хто в часи Чорнобиля створював математичні моделі, які давали правильну і детальну інформацію про забруднення землі і води. Він був запрошений японцями для роботи в університеті Фукусіми. Вони створили інститут радіології, там працюють ще декілька наших вчених. Там міжнародна команда, але українці фактично відіграють провідну роль.

• А продовження проєкту Фукусіма-Чорнобиль буде?

- Сім інститутів НАН і декілька дослідницьких структур Японії візьмуть у цьому участь. І це буде поглиблене продовження проєкту. Тому що є зони і "плями" в Київській і Рівненській областях, де все ще є значне забруднення високо радіоактивними елементами. Японці були дуже вдячні нам після Фукусіми, коли ми змогли їм допомогти. Сьогодні в Японії питання стоїть в тому, щоб повернути людей на забруднені території. Для цього вони шукають засоби, як все очистити. Коли я чотири роки там був, знаєте, що вони робили? Фізично по всій території знімали 5 см шару ґрунту. І коли ви їдете по території зони відчуження, бачите, мішки величезного розміру з дуже міцного пластику, куди зібрана ця земля. Вона чекала, поки її заберуть на переробку. Але чи вирішило це проблему? Це треба вивчити. Не можна ж у кожен сантиметр землі увіткнути прилад. Тому там використовують безпілотники, спеціальне обладнання, яке робить карту цих зон, щоб переконати людей повернутися туди. До речі, цікаво, що майже через десять років після аварії всі будинки як стояли, так і стоять, жодного вікна не розбито.

• Який товарообіг між Україною і Японією? Які товари ми туди продаємо? Які користуються популярністю? Чи можуть виникнути проблеми з поставками японських авто в Україну через COVID-19?

- Товарообіг до COVID - це приблизно $1,2 млрд. Значну частину нашого експорту становить тютюн -– 67% цього року. В України працює JTI Ukraine, поставляючи продукцію в Японію. Натомість приблизно такий же відсоток японського імпорту в Україну становлять японські автомобілі. Проблем з поставками через коронавірус не буде. Навпаки, в Японії перевиробництво і експорт авто в Україну зріс. Решта того, що йшло з України, це була певним чином підготовлена руда для металургії. Також були продукти харчування. Будете здивовані, цього року ми почали продавати в Японію рибу. Я ще правда не знаю яку, але в листопаді матиму зустріч в Міністерстві сільського господарства Японії і обов’язково спитаю. Україна почала продаж курятини. Постачальники – МХП – довго боролися за цей ринок. Наприклад, тут продається український мед, солодощі, починаються поставки нашого вина. Поки що це немасштабні партії. Тут дуже щільний ринок і надзвичайно високої якості. Оскільки Україна і Японія розташовані один від одного на великій відстані, ми не можемо постачати наприклад якісь свіжі яблука чи м’ясо. Реально свіже не доїде – 40 днів треба кораблем пливти. Контейнерні перевезення здійснюються через Росію. Вона наші товари не пропускає.

У нас є Спільна заява щодо українсько-японського глобального партнерства від 19 січня 2011 року. Але, звичайно, вона дуже застаріла. Час змінився. Я хочу, щоб ми перейшли до стратегічних відносин насамперед в економіці. Щоб японці розміщували у нас виробництва тих товарів, які вони експортують в ЄС. У нас з ЄС є Угода про асоціацію і ЗВТ. У японців з європейцями є угода про економічну співпрацю. Це не вільна торгівля, але дуже близько. Нічого не заважає Україні укласти з Японією угоду про вільну торгівлю, щоб ті товари, які вони раніше виробляли в Китаї, виробляли у нас для експорту в ЄС. Тим самим Україна могла б фактично стати експортером товарів не тільки с/г продукції і сировини, а й товарів з доданою вартістю. Японці, які обслуговують величезні автомобільні ринки, виробляють обладнання для енергетики та будівництва доріг, могли б робити це в Україні.