Щекавиця - чому цю локацію вибрали користувачі соцмереж для "оргії" на випадок ядерного удару

Дата публікації
Перегляди
28к
Час на прочитання
2 хв
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Щекавиця - чому цю локацію вибрали користувачі соцмереж для "оргії" на випадок ядерного удару

Щекавиця

Гора Щекавиця стала популярною після погроз Путіна застосувати ядерну зброю по території України. Чим знаменита ця гора, чому її називали "містом мертвих"

Користувачі соцмереж почали фантазувати, як і де вони проведуть останні хвилини свого життя. Однією з ідей було провести оргію на вершині Щекавиця.Ідея породила чимало жартів та мемів в мережах.

Гора Щекавиця відома від часів заснування Києва, на її схилах є залишки одного з найстаріших некрополів столиці України. Недаремно користувачі вирішили вибрали цю локацію  для останньої оргії — неофіційно Щекавицю називали «містом мертвих», з нею пов'язана велика кількість відповідних легенд.

Найближчі  вулиці до Щекавиці  – Глибочицька, Нижньоюрківська, Соляна і Фрунзе, на самій горі розташовані вулиці Олегівська та Лук'янівська. Вважається, назва «Щекавиця» походить від  імені князя Щека, який був одним із засновників Києва. У «Повісті минулих літ» згадується, що  князь Олег був похований на горі Щекавиці. Звідси ще одна назва цієї гори – Олегівка. 

Біля підніжжя гори дослідники знаходили слов'янські поховання VIII-IX століть. Знову ж таки згадаймо про могилу Віщого Олега, саме на Щекавиці 912 року він загинув від укусу змії та був тут похований. Вулиці, які тут були, називались, відповідно, Поховальна, Чорний Яр, Чорна Грязь. Як стверджують у Клубі корінного киянина  Щекавиця є однією з п`яти Лисих гір в Києві де збираються відьми на шабаш.

Щекавицьке кладовище, закладене 1772 року із цвинтарною церквою Усіх Святих, було центральним, а отже найголовнішим цвинтарем Києва. Спочатку тут ховали жителів Подолу, чиї життя забрала епідемія холери 1771-72 рр. Пізніше на ньому знайшли останній притулок члени магістрату та багаті міщани, а також мусульмани й старовіри.

Всього за період існування некрополя тут було поховано близько 2 тисяч осіб: купці, чиновники, військові, священники, сріблярі й золотарі, представники музичного та іконописного цехів, професори університету та академії, викладачі гімназій і духовних навчальних закладів, діячі літератури й мистецтва, лікарі.

1900 року кладовище закрили для поховання, хоча поодинокі поховання тривали до 1928 року. За генеральним планом Київміськради 1935 року для облаштування  парку відпочинку та розваг  на місці кладовища більшість поховань була знищена, з лиця землі було стерто церкву та цвинтарні ворота. 

Цвинтар та церква. Фото Клуб корінного киянина

Читайте також:

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Актуальні запити
Дата публікації
Перегляди
28к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація