І от ми поїхали до Славського. Тарас вже був там і зустрічав нас вранці біля воріт готелю з хлібом та сіллю, що було дуже приємно. Далі всі закрутилися у підготовці до концерту, налаштуванні звуку тощо.

Минув чудовий концерт і, звичайно, у нас було своє продовження, а саме застілля і знайомство всіх, хто брав участь у концерті.

Я пам'ятаю, що моя увага зупинилася на Тарасі, коли він як тост читав вірш Тараса Шевченка. Далі я просто слухала та спостерігала. Він здивував мене своєю ерудицією, яку вже встиг проявити, своїм почуттям гумору і поглядами на життя, що було зрозуміло з пісень та спілкування.

Загалом, мені захотілося дізнатися про нього більше, спілкуватися і товаришувати, адже його життєва позиція дуже резонувала з моєю.

Наші стосунки з чоловіком розвивалася дуже стрімко, аж занадто. Вже через тиждень після знайомства він мені освідчився. Однак, з весіллям ми вирішили трохи почекати, щоб не травмувати батьків, оскільки вони достатньо неоднозначно сприйняли цю новину, особливо мама.

Це зараз вона вже чоловіка "сином" називає, але тоді Сашко їй дуже не подобався. А одружилися ми просто: приїхали в РАЦС в джинсах з обручками. Так і стали офіційно чоловіком та дружиною!

Мій чоловік - романтик з великої літери. За стільки років нашого спільного життя сюрпризів було дуже багато, всіх не згадаєш. Однак, великою несподіванкою стала студія, яку зробив для мене Сашко в нашому будинку. Це неймовірний подарунок!

На зустріч із новою акторкою й прибіг останнім. У принципі, як завжди, залетів захеканий, впав у крісло, кинув побіжний погляд на новеньку і швидко сказав, дивлячись їй у очі: "Сергій". Вона відповіла: "Сніжана".

Пам'ятаю, як після її відповіді я подумав: "Ого! Які очі!". Я ніколи в житті не бачив таких очей. Таких пронизливих, бездонних, сумних та величезних. І таких ідеально блакитних. З цього погляду, власне, все і почалося.

Потім Сніжана бачила сон, який повторювався одинадцять днів поспіль. Один і той самий сон. Локації у кожному сні були різні, але завжди на першому плані стояв "хтось" у капюшоні, простягав руку, пропонуючи йти з ним. Вона давала руку, вони сідали у човен, або йшли до величезного дубу у глухому степу, чи йшли у величезний недобудований будинок і т.д. Так тривало 11 ночей поспіль.

Історію нашого знайомства, напевно, знають всі. Я прийшла до клініки, де він працював, і Едгар з першого погляду підкорив мене своєю красою, харизмою та неймовірною енергетикою. І відтоді ми разом. Він дуже ввічливий та галантний. Чудово знає і відчуває, як в той чи той момент здивувати кохану жінку.

Часто робить мені подарунки чи сюрпризи. На сьогодні у мене вже зібрана велика колекція нішевої парфумерії на будь-який день і будь-який настрій. Кожна пляшечка пов'язана з певним спогадом і епізодом із нашого особистого життя.

Однак вже зовсім скоро ми вже жили разом, а цього літа буде вже два роки від моменту, як ми стали чоловіком та дружиною. Щоправда, в нас доволі нетипова родина у традиційному уявленні. Нескінченні гастролі, знімання, часті розлуки-божевільний ритм, у якому в нас лишаються лічені хвилини і години, щоб побути вдвох!

Але у цього є й зворотній бік - наше сімейне життя сповнене нескінченними романтичними моментами. Володя точно знає, що я люблю, і подорожуючи у всьому світі, обов'язково привозить мені різні подарунки.

Мені пощастило, що чоловік розділяє мою пристрасть до шопінгу. Тому під час відпустки більша частина часу відведена походам по магазинах. А оскільки ми обидва - люди музики, нас надихають враження.

Влад, до речі, розповідав, що наш спільний друг тоді сказав йому, що: "Тобі обов'язково треба познайомитися з цією дівчиною, у неї дуже класна енергетика. Позитивна".

Таким чином ми потрапили з Владом в одну команду. Коли ми уже блукали "Мамаєвою Слободою" і вирішували різні завдання, у якийсь момент мені подзвонила подруга, сказала, що прийшов потенційний кавалер. Але, звісно ж, мені уже було не до нових знайомств. Я їй відповіла, що у мене все добре, я дуже зайнята і ми якраз у пошуках відповідей на дуже важливі запитання.

Після квесту я запросила всіх на афтепаті до мене додому, хоча звісно ж сподівалася, що саме Влад точно приїде. І він таки приїхав.

Згодом ми додалися у друзі на Facebook. Якийсь час спілкувалися у соцмережах, але на побачення не кликав. І от мала бути гучна прем'єра мультика "Замбезія", в якому я озвучила пташечку, тож, я звісно запросила багатьох друзів, ну і Влада. Там і було наше перше побачення після знайомства.