Український тризуб вже давно значить більше для українців, аніж тільки герб. Він став символом віри, сили та незалежності. З ним йшли у бій князі Київської Русі, затверджував документи Генеральний Секретаріат, він був знаком боротьби за свободу ХХ столітті та врешті став Малим Державним гербом незалежної України.

Найдавніше зображення тризуба науковці датують Х століття. У Русі це був символ Рюриковичів. Тогочасні князі зображували свій герб на монетах, зброї, одязі, печатках, прикрасах, стягах тощо. Кожне покоління змінювало свій герб, додаючи чи віднімаючи певні елементи. Найбільша кількість знайдених речей з тризубом належали Володимиру Святославовичу, тому він вважається його знаком.

Через декілька століть відомі герби почали замінювати територіальними знаками. Київ уже асоціювався з архистратигом Михаїлом, Львів – з левом, а Луцьк – зі святим Миколаєм і т.д. Символом Війська Запорізького було обране вже зображення козака з мушкетом ( або "лицар із самопалом").

В українському діловодстві тризуб уперше можна побачити на печатці Генерального Секретаріату. Її створенням зайнявся Павло Христюк з допомогою Миколи Біляшівського. У листопаді 1917 року було проголошено створення УНР, тому з'явилась необхідність створення герба.

Комісію, яка мала розробити символ, очолив Михайло Грушевський. Він хотів зобразити золотий плуг на синьому тлі, а навколо мали розташовуватись історичні герби українських земель. Але Комісія обрала ідею з тризубом. 6 січня 1918 року УНР випустила перші гроші з гербом у 8-кутнику та хрестом.

У 1918 Центральна Рада була витіснена більшовиками, тому засідання Малої Ради відбулось у Коростені. Саме там 25 лютого 1918 року тризуб був офіційно затверджений гербом УНР. На документі не було малюнків, лише текстовий опис.