Переможна сага "Чорноморця" у Європі

Адміністрації одеського аеропорту варто вочевидь замислитися над табличкою із приблизною назвою: "Просимо вибачення за тимчасові незручності - "Чорноморець" створив нову євросенсацію".

"Ну що Ваню, за вуха будемо тебе смикати", - жартівливо звертається до хавека "Чорноморця" - Івана Бобка генеральний директор одеситів - Сергій Керницький, вже в автобусі, який везе нас до літака, що готується до злету на Ейндховен. Бобко ніяково посміхається, скромно мовчить и зовсім не справляє враження іменинника - за два дні до мабуть головного матчу "Чорноморця" у 2013 році Івану виповнилося 23. Він сам виглядає так ніби вчора вийшов з-за шкільної парти. Бобко, наче втілення нинішнього "Чорноморця", у єврокубках. Одеський клуб ще молодий, зелений, але іспити складає все успішніше та успішніше. От і на цей, останній проти ПСВ, команда Григорчука вирушала наче з передекзаменаційним хвилюванням - і ніби готувалися весь учбовий рік і ніби вчили у останню ніч, а хвилювання є, а раптом щось забудеш і – прощавай усі старання.

"ПСВ наразі у мега кризі. 7 останніх матчів без перемог, востаннє таке траплялося із нами аж 1971 році", - емейл від мого старого знайомого, місцевого журналіста з Ейндховена - Тайса Слегерса (познайомилися рік тому перед матчами "Дніпра" та ПСВ) наповнював оптимізмом. Та що тут в історії копирсатися, достатньо було подивитися останній матч ПСВ вдома проти "Вітесса" у чемпіонаті Нідерландів. Команда Філіпа Коку, як то кажуть згоріла - 2:6, причому до 83-ї хвилини матчу рахунок тримався 1:3 на користь "Вітесса".

Дійшло до того, що місцева преса накопирсала історичних страшилок - виявляється від 1982 року ПСВ не фінішував у чемпіонаті нижче 4 місця, а у 1968 мало не вилетів з Ередивізіє. Настрій у ПСВ як ніколи був доречний для "Чорноморця". У Європі часто так буває, коли потрібно вирішувати внутрішні проблеми краще пожертвувати єврокубками. Ну звісно від головного тренера господарів подібного зізнання годі було чекати - Філіп Коку, молодий тренер із дуже молодою командою добрячих півгодини відбивався від атак місцевої преси.

Від європейських журналістів взагалі важко щось приховати, от, цього разу, пролунало питання про ультрас ПСВ. Виявляється саме після того останнього розгрому від "Вітесса" лідери трибуни ультрас ПСВ не витримали і викликали тренера та гравців на розмову за зачиненими дверима. Ви думаєте сварили, погрожували чи лаяли? А виявляється просто заявили - мовляв розуміємо що зараз в клубу важка хвилина, тому будемо підтримувати и надалі. Але запитати мусимо – на що нам сподіватися? І це, уявіть собі, гравцям команди, яка наразі на 10 місці у чемпіонаті та відповідними результатами. Годі й сподіватися, яким має бути після такого ставлення до гри у футболістів.

"Коку не знімуть, навіть в разі поразки від "Чорноморця" і вильоту з Ліги Європи", – впевнено заявляє мені Сергій – перекладач на прес-конференції. Росіянин за національністю, сам грав професійно у футбол на молодіжному рівні і навіть випробовував сили свого часу у ПСВ. Сергій живе у Нідерландах вже 12 рік і в курсі всіх подій клубу.

"Зараз в клубі перебудова команди, роблять ставку на молодих, переважно вихованців клубної академії. Ось нових тренерів запросили, Руд ван Ністельрой тренує одну з молодіжних команд". Погоджуюсь без вагань - проти прізвища "ван Ністельрой" і його кар"єри у МЮ взагалі важко сперечатися.

Вчорашній іменинник Бобко з цікавістю розглядав зону для прес-конференції. У ПСВ на стадіоні така собі фішка – називати різні зони прізвищами гравців, що в різні роки грали за їхній клуб. Ось и прес-конференц зала названа прізвищем бразильця Рональдо, того що Зубанчик.

- А що, він грав за ПСВ? – цікавиться Бобко
-
Так, у 1994-96 роках, – відповідаю.
- А, ну зрозуміло, я тоді лише в школу пішов, - знову скромно зізнається хавбек одеситів.

"Добрий день, рад вас видеть" - з відчутним акцентом але цілком пристойною російською звертається таксист, який забирає нас до готелю, з прес-конференції. Подиву немає меж, Ейндховен ну просто зовсім не туристичне місце, тут навіть всюдисутніх росіян вдень з вогнем не знайдеш, що вже казати про українців. А Діма, як той сам представився, наполовину єгиптянин, наполовину українець та ще й в дружини собі взяв українку.

Шляхом до готелю Діма розповідає особливості життя ейндховенських капіталістів. "Ось наприклад" - ділиться він особливостями проживання в країні - "У мене мінімальна зарплатня для цього міста - 1300 євро. В такому разі мені допомагає держава, я знімаю квартиру за 600 євро и половину мені оплачують. Тут держава дуже дбає про своїх громадян", - захоплено ділиться таксист.

"Але коли вже маєш середню зарплатню - 2400-2500 євро, то допомоги звісно жодної. А коли вже багатій, ну наприклад заробив за рік 100 тисяч то 45% будь ласкавий – віддай державі. Автомобільні штрафи тут дай Боже, перевищив швидкість - 280 євро, не пропустив пішохода - 380 євро. Тому тут водії - сама люб'язність, як тільки побачать пішохода, краще пропустити, дешевше буде", - резюмує Діма. Слухаючи його лише сумно і заздрісно зітхаю з надією на перемогу Євромайдану, яка і дасть зробити перші кроки до такого от цивілізованого життя.

Нідерландські ЗМІ між тим про євромайданну ситуацію в Україні не забувають, у випусках новин постійно сюжети, деякі телеканали делегували до Києва власних кореспондентів. Одна з газет навіть вийшла з поясненням для своїх - картою України, де вказано скільки відсотків українців підтримують шлях до ЄС на Заході України, а скільки бажають бути ближчими до Росії на Сході.

Заповнений на третину стадіон за 30 хвилин до початку матчу лише підтверджував - для ПСВ єврокубки, а тим більше - Ліга Європи на другому місці сезонного пріоритету. Втім трибуна ультрас була майже у повному складі і варто лише бачити ставлення гравців них. Закінчення передматчевої розминки - гравці ПСВ наближаються до ультрас і вдячно плескають, ті зриваються овацією у відповідь. Стає зрозуміло і тривожно, навіть якби хотіли господарі пожертвувати єврокубками заради чемпіонату, перед такими фанами просто не мають права на подібне. Найбільш радикальний з ультрас, з перших хвилин гри, показує свій характер - побачивши клубні шарф и шапку на одному з одеських фотокорів, підбігає до того и довго та пристрасно гне нідерландську нецунзурщину – бачити подібне, хай і на представникові преси, вони не бажають. Конфлікт вдається зам'яти, лише коли шарф фотокор кладе у сумку, а шапку вдягає вивернувши попередньо навиворіт. Часу спостерігати такі історії вистачає - на полі, так би мовити - шахова захисна партія, де кожен суперник не наважується пожертвувати жодною фігурою, бодай для загострення інтриги.

За спинами обох тренерів неймовірно цікаво провести бодай кілька хвилин, тим більше що особливості конструкції стадіону дозволяють. Перший ряд глядацьких місць розташований у якихось метрах від тренерських лав - Роман Григорчук від початку другого тайму не знаходив там собі місця. І на полі, і з його реакції було видно - гра "Чорноморця" цього вечора була не за сценарієм їхнього головного. Натомість коли Нарсінг у ПСВ змарнував гольову нагоду відкрити рахунок на 51-й хвилині – наставник ПСВ просто аж підстрибнув зі свого місця.

Гол "Чорноморця" народився наче з нічого - Дже Джедже ніби підкрався, після передачі Рієри, після його удару головою стадіон, у перші секунди, не зрозумів що сталося. І лише коли тишу трибун розрізали крики радощів одеситів трибунам лише довелося змиритися. Вже після матчу хтось із адміністративного складу "Чорноморця" приватно зізнається - краще зіграти невиразно, але виграти, тут мовляв не до жиру. А кіпер "моряків" - Безотосний лише підтвердить, мовляв, як красиво грали матчі проти "Лудогорця" і чим все скінчилося?

Голу ПСВ таке враження не здивувався, після такого господарі виглядали приреченими. Так, спробували організувати штурм, так бігав в штрафний майданчик гостей їхній кіпер Зюйт, але все це більше виглядало як бажання справити враження боротьби до кінця, перед тією ж фанатською трибуною. Інцидент з Рієрою на 86 хвилині і той викликав набагато більше емоцій. Іспанця можна зрозуміти, після поштовху Ар'яса той відлетів аж у стільці де сидів персонал "Чорноморця". А далі, здавалося, гра достроково скінчиться мордобійнею. Поштовх суперника і червона картка, яка миттю випірнула з рук арбітра, схоже подіяли на іспанця як на бика. Заспокоювати і виводити його з поля довелося мало не пів команді, включно із головним тренером.

"Гарячий іспанський хлопець", - резюмує вже після гри Олексій Гай.

"Я відлетів у залізні ніжки стільців. Кілька сантиметрів убік і я міг опинитися у лікарні", – резюмує мені вже в аеропорту іспанець.

Напруга спаде аж після п'ятої доданої хвилини - мало не пів команди і гостей і господарів, після фінального свистка, попадають на газон, гравці ПСВ – зрозуміло від чого, "Чорноморець" – вочевидь, від втоми. Вони ще подякують тим 50 відданим фанам на трибунах, а Безотосний, Бобко, у компаній персоналу команди, навіть зроблять фото просто на полі. А як інакше коли історія твориться твоїми ж руками и ногами.

Крики з роздягальні одеситів пояснилися за кілька хвилин, це Роман Григорчук розпочав виконувати обіцянку - вдягнути реперську кепку нападника Олексія Антонова в разі виходу до раунду плей-офф.

"Кого би хотіли в 1/16-й?" - ставлю наставнику традиційне, але від того не менш актуальне питання, вже після його прес-конференції.

"Та ви знаєте, ми так подумали і вирішили – "Ювентус" був би найкращим варіантом. Ви уявляєте собі - "Ювентус" і в Одесі", - сяє мріями тріумфатор вечора, який тоді ще не підозрював, що мріям на цій стадії здійснитися не вдасться - наступного ранку "Юве" потрапить в один несіяний кошик із одеситами.

І традиційна картина після прильоту "Чорноморця" в одеському аеропорту - дим від фанатських факелів, гуркіт барабанів и почергові крики "О-ДЕ-СА", "МО-ЛОД-ЦІ" і "ГРИ-ГОР-ЧУК". Таке вже було, коли вони пройшли "Шкендербеу", і вийшли в груповий турнір Ліги Європи, таке повторилося і у щасливу для Одеси - п'ятницю 13-го.

Адміністрації аеропорту варто вочевидь замислитися над табличкою із приблизною назвою: "ПРОСИМО ВИБАЧЕННЯ ЗА ТИМЧАСОВІ НЕЗРУЧНОСТІ - ЧОРНОМОРЕЦЬ СТВОРИВ НОВУ ЄВРОСЕНСАЦІЮ ТА ПЕРЕПИСАВ ІСТОРІЮ КЛУБУ". А раптом ця табличка знову знадобиться? Ну наприклад, наприкінці лютого 2014-го!

Костянтин Андріюк

Фанати Чорноморця влаштували гарячий прийом морякам

Фанати Чорноморця влаштували гарячий прийом морякам

Фаєри на честь перемоги Чорноморця над ПСВ

Фаєри на честь перемоги Чорноморця над ПСВ

Повʼязані теми:

Наступна публікація