Білі ночі на Неві - подорож до Північної столиці Росії

Північна столиця, місто трьох революцій, місто-музей... Божевільна ідея Петра I звести місто на заболоченій місцевості, яку регулярно підтоплює водами Неви, втілилася в один з шедеврів світової архітектури. І через 300 років місто-легенда відкриває свої таємниці для тих, хто захоче їх віднайти.

24 години в потязі Київ-Петербург і ви прибуваєте на Вітебський вокзал – найстаріший у Росії, зведений ще у 1837 році у новомодному тоді стилі "модерн". Станція унікальна ще й тим, що потяги відправляються з... її другого поверху.

Вийшовши з будівлі вокзалу на вулицю, не поспішайте. Озирніться, наберіть повні груди пітерського повітря. Кожного Місто зустріне чимось своїм – мені, наприклад, потрапив на очі напівп'яний неохайного виду чолов'яга у спортивному костюмі з гордівливим написом "Russia" на спині. І тут одразу проявилася корінна риса усіх пітерців – надзвичайна чемність. Коли такий волоцюга підійде до вас попросити цигарку, він спочатку тричі вибачиться, потім ще кілька разів скаже "Дякую!" та й ще побажає вам щасливого дня.

Щоб остаточно відчути, що ви у Петербурзі, поїдьте на Невський "прошпект". Кожна епоха залишила тут власний слід. Як пишуть у путівниках, "в обліку Невського знайшла відображення мрія Гоголя про вулицю, яка б вміщувала у собі весь архітектурний літопис". Ну і, звичайно, куди ж без знаменитих пітерських "Рюмочних" та "Булочних".

Невський був прокладений до 1712 року як дорога, що зв'язувала Адміралтейство (чий 72-метровий золотий шпиль з флюгером-корабликом завжди буде вам орієнтиром під час мандрівок містом) з Олександро-Невським монастирем і Новгородським трактом, звідки везли в Петербург пеньку, парусину, ліс та залізо.

Якщо йти з глибини міста до Неви, ви перетнете три найзнаменитіші пітерські канали – Фонтанку, канал Грибоєдова та Мойку. Набережна кожна з них варта окремої прогулянки. Уздовж каналів прокладені невеличкі доріжки, а з мостів – різноманітно оздоблених і кожен зі своєю історією – приємно спостерігати, як пропливають екскурсійні катери. Невський проспект перетинає Фонтанку через Анічков міст, прикрашений скульптурами архітектора Клодта "Приборкання коней". Ці коні стали одним із символів міста.

Перспективу набережної Мойки найкраще видно з Зеленого (або Поліцейського) моста, де на правому боці Невського розташований Строганівський палац – найбільш старовинна будівля на Невському. Його збудував відомий архітектор Растреллі для найбагатшого вельможі часів Єлизавети – Сергія Строганова.

На набережній каналу Грибоєдова підноситься похмурий, але величний Казанський собор, а праворуч видніється найбільш "непітерський" собор Спаса-на-Крові.

Нарешті Невський проспект виходить до Адміралтейства та Олександрівського саду. Невський - одна з трьох магістралей, які променями відходять від "серця міста", разом з Гороховою вулицею та Вознесенським проспектом. Якщо стояти обличчям до Неви, праворуч ви побачите Головний штаб, за яким Дворцова площа і Зимній палац, де знаходиться колекція Ермітажу (до речі, Ермітаж у перекладі з французької означає притулок самоти). В центрі площі – "Олександрійський стовп", який отримав цю назву ще з часів Пушкіна. Це найвища у світі колона з моноліту, присвячена Олександру I та перемозі у війні 1812 року. За повір'ями петербуржців, поки стоїть Олександрійський стовп, на верхівці якого здіймає свій хрест янгол, буде стояти і місто на Неві...

Ліворуч над будинками височіють купола найвищого у місті Ісакієвського собору. Обов'язково підніміться на його колонаду, звідки можна побачити весь Петербург, як то кажуть, з висоти пташиного польоту. Особливо гарний краєвид відкривається увечері, коли заходить сонце. Загадкові тіні Ісакія лягають на найближчі будинки, серед яких – готелі "Асторія" та колишній "Англетер", де покінчив із життям Сергій Єсенін.

Взагалі Пітер став натхненням для багатьох російських митців. Хоча б подивитися на перелік квартир-музеїв – Достоєвського, Пушкіна, Зощенка, Блока, Бродського, Набокова, Ахматової... В місті більше 220 музеїв, 2000 бібліотек, понад 80 театрів, 45 галерей та виставкових залів. Звичайно, ці цифри вражають. Але не намагайтеся подивитися усе-усе з першого разу. Петербург не любить суєти. Сюди треба приїжджати не раз і не два, у різні пори року, в різному настрої, самому і з друзями.

Перше ваше знайомство з містом закінчилося. У Санкт-Петербурзі є безліч місць, щоб перекусити і перепочити. Зі "швидкої" кухні у місті популярні кіоски, де готують млинці із найрізноманітнішою начинкою і найцікавішими поєднаннями – з ікрою, грибами та сиром, картоплею та сьомгою, шинкою, соленими огірками, медом, варенням із журавлини чи брусниці.

... І є ще ціла "біла ніч", щоб гуляти, спостерігати, як піднімають мости і дихати північним повітрям сіро-блакитної Неви.