2012 рік пройшов під знаком виборів, загострення кризи на Близькому Сході, запуском ракет і створенням Єдиного економічного простору.
ТСН.ua продовжує серію публікацій "Підсумки 2012", де ми разом згадаємо усе, що приніс рік Чорного водяного дракона. Сьогодні вашій увазі пропонуються найзнаковіші світові події 2012 року.
Читайте: Топ-5 найзнаковіших подій 2012 року для України
Повернення царя
Вибори стали ледве не основними подіями цього року. Їхня важливість полягає в тому, що переобирались керівники впливових держав. Перші такі передвиборчі перегони пройшли у Росії.
Варто відзначити, що інтриги на виборах у РФ немає вже давно. Претендент від влади з великим відривом перемагає своїх конкурентів, які, здається, беруть участь для того, щоб їх просто не забули.
Опозиція після кількох вдалих антивладних мітингів надіялась на якісь послаблення у внутрішній ситуації і на проведення другого туру виборів.
Російська влада показала, що повністю готова до третього "пришестя" Володимира Путіна, якого, за різними соціологічними даними, підтримувала більшість громадян, незважаючи на велике розчарування. Зокрема, на вибори приїхали міжнародні спостерігачі, були встановлені камери відеоспостереження, організовано нову процедуру голосування.
Володимир Путін переміг із великим відривом у першому ж турі. Росіяни віддали за нього 63,6%, за лідера КПРФ Геннадія Зюганова – 17,18%, самовисуванця Михайла Прохорова – 7,98%.
На першому після голосування виступі перед своїми прихильниками Путін зі сльозами на очах заявив: "Ми перемогли сьогодні і завдяки високій підтримці переважної більшості наших виборців - здобули чисту перемогу. Російські люди розібралися, що таке справжнє оновлення, а що таке провокації, мета яких "розвалити державність та узурпувати владу".
Одразу після завершення голосування опозиція спробувала провести кілька акцій протесту в Москві, які вже не носили мирного характеру, а були масовим побоїщем між поліцією та опозиціонерами. Тисячі "омонівців", сотні автобусів, кийків, десятки затриманих – з такими подіями проснулися росіяни у "путінській Росії". Далі були арешти і обшуки лідерів опозиції (Борис Нємцов, Ксенія Собчак, Сергій Удальцов), позбавлення вперше за всю історію незалежної Росії депутата Держдуми мандата тощо.
Не варто забувати і про судовий процес і вирок, який обурив весь світ, учасницям панк-гурту Pussy Riot. І навіть певний тиск світової громадськості не змусив Путіна "дати задню".
Третій строк президентства Путіна ознаменувався також і жорсткою політикою захисту режиму президента Сирії Башара Асада. Путін непохитно тримається за "газові угоди" з Україною. РФ провела вибори в самопроголошених республіках Абхазії та Південній Осетії.
Світ і росіяни згадали, що таке президентство Володимира Путіна, якого до речі, обрали вперше строком на шість років. Відтак, він буде правити аж до 2018 року, коли йому виповниться 68 років.
Проте деякі корективи можуть бути внесені у зв'язку із не дуже хорошим станом здоров'я російського президента. Журналісти вперто пишуть про важку хворобу самодержця. Зокрема, Путін став рідко з'явитися на людях, приймати іноземних гостей тощо. Чи зможе він побороти недугу наразі важко сказати, але прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що хотів би повернутися в стіни Кремля.
Французи поміняли шило на мило
Після президентських виборів в Росії естафету перебрали у Франції, де за перемогу воювали представник правих сил Ніколя Саркозі і лівий Франсуа Олланд. Якщо росіяни з першого разу обрали главу держави, то французам необхідно було проводити два тури, адже в першому жоден із кандидатів не набрав переважної більшості голосів.
Саркозі дозволяв собі відпочивати на яхтах олігархів, робити дорогі покупки, при цьому економити державні витрати на соціальну сферу, що не могло не обурювати населення.
І навіть при цьому Олланд, який обіцяв французам зміни на краще, переміг із незначним відривом в 1,5%. Великим здивуванням для багатьох було третє місце лідерки французьких націоналістів Марін Лє Пєн (17,9%).
Президентські вибори для Франції матимуть велике значення, адже перед країною стоїть низка викликів, які на майбутнє відкладати не можна. У першу чергу, це економічні, а саме скорочення дефіциту державного бюджету, стабілізація в єврозоні і самої євровалюти, не не допустити виходу із валютного союзу Греції, Іспанії, Італії, Португалії, які опинились за крок від банкрутства.
Проте команді Олланду не дуже вдається виконувати передвиборчі обіцянки, оскільки витрати державного бюджету скорочують, податки підвищують. Зокрема, низка багатих французів "втекли" у сусідню Бельгію, де нижчі ставки оподаткування. Шокував і актор Жерар Депард'є. Він купив собі маєток в Бельгії і просить бельгійську влади дозволити йому отримати громадянство. Французи назвали таке бажання Депард'є зрадою. Актор, у свою чергу, написав гнівного листа-відповідь.
Стоять перед Францією на чолі з Франсуа Олландом і міжнародні проблеми (виведення військ з Афганістану, "сирійське питання", ядерна програма Ірану), політичні (падіння до рекордно низького рівня підтримки самого Олланда і правлячої Соціалістичної партії).
Диктатор пішов! Вітайте нового диктатора?
Не менш важливими виборами стали в країні пірамід. Єгиптяни вперше за 40 років обирали президента. Колишній лідер Хосні Мубарак знаходиться у госпіталі,з якого його хочуть перевести до в'язниці, де він і проведе останні дні свого життя.
За найвищу посаду Єгипту змагались колишній прем'єр-міністр при Мубараку Ахмед Шафік і представник ісламістського руху "Брати-мусульмани" Мохаммед Мурсі який і переміг, набравши 51,7% голосів.
Перемога Мурсі розділила ісламський світ. У секторі Газа новообраного президента вітали пострілами у повітря, роздаючи цукерки. В Ірані заявили, що "революційний рух народу Єгипту перебуває на останніх етапах нової ери розвитку Близького Сходу та Ісламського пробудження".
У свою чергу, Саудівська Аравія ніяк не прореагувала на перемогу, а в Еміратах заявили про повагу до вибору єгипетського народу "в контексті походу за демократією".
Проте Мурсі не зміг стати президентом, який розширював права громадян. Він навпаки обрав шлях розширення власних повноважень, що викликало масові протести. Розлючений народ погрожує йому відставкою і революцією.
Президент пояснює необхідність розширити собі повноваження тим, щоб продовжити курс реформ в країні. І це відбувається при тому, що в єгипетському парламенті трохи менше половини місць належить соратникам глави держави.
Очевидно, що революційні події в країні продовжуються. Люди невдоволені не лише політикою влади, але й економічним і соціальним положенням. Єгипту доводиться позичати. Так, МВФ погодився виділити 4,8 млрд дол. на продовження реформ і підвищення довіри інвесторів.
При цьому, Мохаммед Мурсі на міжнародній арені не проявляє особливої активності. Єгипет запам'ятався як один з учасників вирішення кризи між Ізраїлем та рухом ХАМАС у секторі Газа (і ця спроби виявилась вдалою).
Крім того, єгипетський президент наприкінці серпня закликав президента Сирії Башара Асада подати у відставку. "Настав час зупинити кровопролиття і відновити повні права сирійського народу, а для цього режиму, який вбиває власний народ, зникнути зі сцени", - заявив він.
Друге повернення
У США інтрига трималась до останнього, адже на виборах американці обирали 57 главу держави. Найвищий пост прагнули зайняти демократ і чинний президент Барак Обама, а також республіканець Мітт Ромні. Рейтинги кандидатів тривалий час залишалися майже на однаковому рівні, хоча за деякими опитуваннями президент Обама все ж таки випереджав свого конкурента на кілька відсотків.
Проте, навіть незважаючи на це, Обама вдруге очолив країну, де проблеми наростають сніговим комом. Штати ніяк не можуть впоратися із зростанням державного боргу, подолати високий рівень безробіття, провести низку важливих реформ. Крім того, міжнародна політика вимагає нових підходів, коли на світовій арені з'явились серйозні гравці. Так, потрібно поставити крапку в "сирійському питанні", афганській кампанії, яка занадто затягнулась, не надто дружніми є відносини з Росією, Іраном, низкою держав арабського світу.
Ядерна КНДР і гарячий Близький Схід
30 травня КНДР проголосила себе ядерною державою, а вже 12 грудня країна вдало вивела супутник в космос. Представники багатьох світових урядів засудили запуск Північною Кореєю ракети дальнього радіусу дію.
З року в рік гаряче стає і на Близькому Сході. В регіоні не припиняються конфлікти. У Сирії другий рік триває громадянська війна; Ізраїль і Палестина знову воювали, влаштувавши семиденну війну, коли військові обстрілювали ворожі території ракетами; 30 листопада Генеральна асамблея ООН більшістю голосів схвалила резолюцію про надання Палестинській автономії статусу держави-спостерігача при ООН. Зі 193 держав - членів Генасамблеї - 138 проголосували "за", 9 - "проти" і ще 41 учасник голосування утримався.
Крім того, Росія, Білорусь і Казахстан повноцінно запустили Єдиний економічний простір.
Таким чином, 2012 рік став ще одним роком визначних подій. Зважаючи на розвиток світу, не важко спрогнозувати, що 2013 рік стане не менш напруженим і важливим у світовій історії.
Дмитро Стефурак