Атака на український літак у Лейпцигу: німецькі слідчі вийшли на двох підозрюваних

Німецькі слідчі встановили особи двох чоловіків, яких вважають причетними до спланованої диверсії проти українського транспортного літака в аеропорту Лейпциг/Галле. Один із підозрюваних є уродженцем Росії та має паспорт Латвії, другий походить із Білорусі та має російський паспорт.

Про це повідомляє німецьке видання Süddeutsche Zeitung із посиланням на власне розслідування спільно з NDR та WDR.

За даними журналістів, слідчі переконані, що встановили особи двох підозрюваних, які можуть бути пов’язані з підготовкою атаки дронами 4 серпня. Йдеться про чоловіків, які, за версією слідства, виконували різні ролі в операції.

За інформацією Süddeutsche Zeitung, NDR та WDR, перший підозрюваний — уродженець Росії з латвійським паспортом — міг виконувати роль логіста та інструктора під час підготовки диверсії. За даними розслідувачів, він має зв’язки з російськими спецслужбами.

Очевидно, наприкінці липня чоловік прибув до Німеччини через берлінський аеропорт BER. Звідти він вирушив у напрямку Лейпцига на орендованому автомобілі. При цьому вже за два дні до запланованої атаки підозрюваний залишив Німеччину, знову скориставшись авіарейсом через BER.

Слідчі вважають, що його поїздка могла бути пов’язана з підготовкою операції в районі аеропорту Лейпциг/Галле.

Підозрюваного знайшли за ДНК

На другого чоловіка правоохоронці вийшли завдяки слідам ДНК, виявленим на місці підготовки атаки.

Генетичний матеріал знайшли, зокрема, на одному з дронів, на внутрішньому боці консервної банки з вибухівкою, а також на антені, встановленій на дереві неподалік від аеропорту. За версією слідства, ця антена могла використовуватися для посилення сигналу для безпілотників, якими керували через мобільну мережу.

Порівняння знайдених слідів із європейськими базами даних дозволило отримати збіги в Литві та Фінляндії. У результаті правоохоронці вийшли на громадянина Білорусі, який раніше вже привертав увагу правоохоронних органів у різних країнах через інші злочини.

За даними Süddeutsche Zeitung, NDR та WDR, чоловік також має російський паспорт. До Німеччини він прибув за італійською туристичною візою, яку, за інформацією влади, видали наприкінці квітня в італійському дипломатичному представництві в Мінську.

Російський слід

Про можливу причетність Росії до атаки раніше заявив федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт. За його словами, спроба теракту була ретельно спланована та здійснена професійно.

Міністр наголосив, що операція вимагала «високого рівня технічної експертизи та значних організаційних зусиль». За словами Добріндта, у способі підготовки та проведення атаки простежується «знайомий почерк гібридних російських операцій у Європі».

Наявні дані, за його словами, вказують «на причетність осіб, які діяли за дорученням російських державних органів». Добріндт назвав можливих виконавців «агентами низького рівня».

Водночас глава німецького МВС не назвав імен підозрюваних і не розкрив усіх деталей, на яких ґрунтується версія про можливу координацію операції російськими спецслужбами. Він пояснив це необхідністю забезпечити «максимальний рівень захисту інформації», оскільки розслідування триває.

Нові подробиці атаки

Паралельно німецькі слідчі перевіряють усі обставини інциденту. Експерти Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини (BKA) припускають, що під час невдалої атаки могли використати більше безпілотників, ніж вважалося раніше.

Наразі повністю або частково виявили три дрони. За версією слідства, безпілотники могли бути частиною спланованої операції, спрямованої проти українського транспортного літака.

Інцидент стався 4 серпня поблизу аеропорту Лейпциг/Галле. За оцінкою німецьких правоохоронців, атака могла створити серйозну загрозу для авіаційного руху та призвести до значно тяжчих наслідків.

Чи покарають винуватців?

Як повідомлялося, Генеральний прокурор Німеччини веде розслідування щодо двох підозрюваних. При цьому слідчі наразі скептично оцінюють можливість їхнього затримання та притягнення до відповідальності.

Подібні труднощі вже виникали в Німеччині під час розслідування інших атак, які пов’язували з російськими спецслужбами. Зокрема, після кібератаки на Бундестаг у 2015 році німецьким правоохоронцям не вдалося затримати підозрюваних, оскільки вони більше не приїжджали до Європи.

Москва заперечує причетність

Росія заперечує будь-яку відповідальність за інцидент у Лейпцигу. У посольстві РФ у Берліні назвали подію «нашвидкуруч зістряпаною провокацією» та заявили про «нову хвилю антиросійської істерії в Німеччині».

Водночас німецька влада продовжує розслідування, а встановлення двох ймовірних виконавців, за даними Süddeutsche Zeitung, NDR та WDR, стало важливим кроком у встановленні обставин підготовки атаки та можливих організаторів диверсії.

Нагадаємо, уряд Німеччини офіційно поклав на Кремль відповідальність за серпневу спробу атаки за допомогою безпілотників із вибухівкою. У відповідь Берлін оголосив про масштабний комплекс дипломатичних та внутрішніх санкцій.