Барикади, арешти та битва сучасних технологій. Чому в Гонконзі вже чотири місяці тривають протести та до чого тут Євромайдан

Від березня у особливому адміністративному регіоні Китаю тривають багатотисячні мітинги та сутички з поліцією.

Вже впродовж понад чотирьох місяців у Гонконзі не вщухають протести. І за цей час вони не лише не вщухли, а ескалувалися. Те, що розпочалося як незадоволення законом про екстрадицію, швидко перетворилося на протест проти цілої системи та чинної директорки Гонконгу Керрі Лем.

Тепер на вулицях міста споруджують барикади, сутички з поліцієї відбуваються ледве не щодня, протестувальники - використовують провідні технології, щоб обезброїти правоохоронців, а західні ЗМІ порівнюють протести у Гонконзі з українським Євромайданом. ТСН.ua розібрався, що відбувається у колишній британській колонії.

Як та чому виник конфлікт

Гонконг протягом більш ніж 150 років був британською колонією. Це на тривалий час зробило територію популярною серед дисидентів та мігрантів, що переїжджали до міста з різних причин – у намаганні втекти від бідності або ж переслідування, що мали місце у Китаї.

1997 року Гонконг увійшов до складу Китаю на правах особливого адміністративного району. Статус формально надає Гонконгу самостійність у вирішенні всіх питань за винятком тих, що стосуються оборони або зовнішньої політики.

Протести, що відбуваються у Гонконзі вже впродовж чотирьох місяців, зумовлені ухваленням Законодавчими зборами Гонконгу нового закону про екстрадицію, який був вперше оприлюднений 29 березня 2019 року.

гонконг_4
Associated Press

Законопроект "Про злочинців, що переховуються від правосуддя, та взаємну правову допомогу по кримінальним справам (поправка)" мав на меті спростити процес передавання злочинців до Китаю та Макао (іншого особливого адміністративного району у складі держави).

Проте громадськість побачила у цьому намагання уряду Китаю взяти під контроль противників влади. Критики вірять, що закон дасть змогу Пекіну схопити та притягнути до відповідальності будь-кого, кого заманеться, та становить загрозу самостійності міста.

Майже одразу після оприлюднення документу у країні розпочалися протести. За даними організаторів, перший – що відбувся 31 березня – відвідали 12 тисяч осіб. Другий – 130 тисяч. Поліція називає менші цифри – 5200 та 22800 відповідно.

Проте, попри масовість ранніх протестів, гострої фази вони досягнули лише у червні. Так, як пише The Sun, у неділю 9 червня колона протестувальників майже у 3 кілометри завдовжки протягом 7 годин марширувала центром Гонконгу.

гонконг_3
Associated Press

Мітингарі планували перебувати під будівлею уряду протягом другого читання закону про екстрадицію. Проте ввечері стало відомо, що його продовжать 12 червня. Приблизно опівночі між протестувальниками та правоохоронцями спалахнули сутички.

Поліція розігнала мітингарів за допомогою сльозогінного газу та гумових куль. 19 протестувальників заарештували. Тенденція продовжилася 12 червня. Тоді правоохоронці знову застосували проти протестувальників силу, зокрема сльозогінний газ, перцевий розчин, кийки та гумові кулі.

Як зазначає CNN, це підтвердив уповноважений поліції Гонконгу Стівен Ло Вай-чу. Він виправдовував використання зброї словами, що поліція має справу з "заколотом". Amnesty International визнала, що поліція "порушила міжнародні закони та стандарти прав людини".

Ескалація

15 червня глава адміністрації Гонконгу Керрі Лам повідомила про призупинення розгляду законопроєкту про екстрадицію на невизначений термін. Проте протестувальників це вже не задовольняло.Після контраверсійних дій поліції вони висунули нові вимоги.

Серед них – безстрокове зняття законопроекту з повістки (адже інакше його можна поновити), відставка чинної виконавчої директорки Гонконгу Керрі Лем, розслідування дій поліції, відмова від класифікації протесту як "бунту" та звільнення усіх заарештованих без висування їм звинувачень.

Станом на сьогодні влада погодилася виконати лише одну вимогу  - безстрокове зняття законопроекту з повістки.

гонконг
Associated Press

У країні тривають сутички протестувальників з поліцією. 1 липня, у 22 річницю того, як Велика Британія передала контроль над Гонконгом Китаю, невелика група протестувальників увірвалася до будівлі законодавчого представництва (Legco), обмалювала її графіті та замінила китайський прапор стягом, на якому було зображено емблему Гонконгу.

Зрештою протестувальників вигнали за допомогою сльозогінного газу. Після цього відбувалась низка інших маршів – зокрема 7, 17 та 21 липня. Проте черговою поворотною сторінкою у протестах стало 22 липня. Тоді вбрані у біле молодики напали на потяг мітингарів, які поверталися з чергового антиурядового маршу.

Як йдеться у матеріалі The Sun, вони били протестувальників металевими кийками. Унаслідок нападу 45 осіб отримали поранення, а сімох - госпіталізували.

Нападників пов'язують із місцевими кримінальними угрупованнями -"тріадами". Низка журналістських матеріалів відзначає, що поліція їхала на місце події дуже повільно, а The Times навіть відшукали відео, на якому можна побачити прокитайського депутата, що тисне руку одному нападникові.

гонконг
Associated Press

Щоб виразити своє обурення інцидентом, 27 липня тисячі протестувальників зібралися  на заборонену поліцією акцію у районі Юен Лонг. Вони кидали у бік правоохоронців каміння та пляшки, а також будували на вулицях барикади. У відповідь поліцейські застосували проти демонстрантів сльозогінний газ.

Протести продовжилися 28 липня. Три дні потому, 31 липня, понад 40 учасникам мітингу висунули звинувачення у заколоті. Як зазначається у матеріалі The Guardian, серед них – пілот, медсестра та кілька підлітків. Усім обвинуваченим загрожує до 10 років позбавлення волі.

гонконг протести 5 серпня
tsn.ua

5 серпня у Гонконгу розпочався загальноміський страйк - протестувальники вимагали дотримання владою Китаю положень договору про напівавтономний статус регіону. Акції протесту охопили усе місто і продовжилися 6 серпня.

За дві доби було здійснено 148 арештів, спаплюжено щонайменше 15 поліцейських станцій, скасовано 250 рейсів у місцевому аеропорту та зафіксовано 21 випадок підпалу. 

Подібність до Євромайдану

Неозброєним оком можна помітити цікавий факт – дії протестувальників та відповідь на них місцевої поліції значно нагадують події українського Євромайдану. І це невипадково.

Адже, як зазначається у матеріалі Quartz, мітингарі значно беруть за приклад події Революції Гідності (примітно, що вона відбулася майже одночасно з іншою хвилею протестів у Гонконзі – Революцією парасольок, які припали на осінь 2014 року).

"Це наче Давид проти Голіафа. Протестувальники у Гонконзі справді захоплюються українцями, їхніми стратегіями протесту та незламним духом", - коментує активіст Лі Нгао.

Музичний критик Едісон Хун також наголошує на тому, що Євромайдан розпочався як мирний протест молоді, де люди співали пісні - "просто як у Гонконзі". А молодики, відповідальні за побиття протестувальників 22 липня, у багатьох викликають асоціації з "тітушками".

Важливим для гонконзьких протестувальників є й документальний фільм про Євромайдан "Зима у вогні" (2015 року останній було номіновано на "Оскар") – багато з них дивилися його за домогою стримінгового сервісу Netflix.

Проте, попри багато подібних рис, є одна суттєва відмінність – поліція Гонконгу поки не вдалася до застосування смертоносної зброї. Наразі вона обмежується лише застосуванням сльозогінного газу, перцевого спрея, гумових куль та кийків.

Примітно однак, що нещодавно китайська поліція оприлюднила відео, на якому армія відпрацьовує стратегію, що разюче нагадує протестувальників на площі Тяньаньмень 1989 року - тоді мітингарів, які були переважно студентами і зібралися 3-4 червня на протест проти жортскої цензури, арештовували і давили танками.  Це викликало серед населення побоювання щодо можливого застосування військової техніки для розгону цьогорічних протестів.

Ще однією суттєвою відмінністю є технології, використані протестувальниками - на відміну від українців, жителі Гонконгу використали у своїх сутичках з поліції передові технології. Так, наприклад, щоб уникнути ідентифікації, протестувальники використовували лазери. Вони направляли їх на камери розпізнавання облич, що використовувала поліція, і таким чином перешкоджали роботі обладнання. Така технологія, зокрема, була використана протягом мітингу 21 липня. 

А 4 серпня протестувальники використали нову тактику - "бути водою". Вона передбачає непередбачуваність дій та намагання примусити поліцейських гадати, де цього разу у місті з'являться протестувальники. Наприклад, спочатку були сутички між правоохоронцями в одному районі міста, потім протестувальники втекли у метро і приїхали до іншого району. 

Залиште свій коментар