Білоруська нормалізація: як Лукашенко намагається покращити відносини із Заходом і навіщо він це робить

Росія намагається активно розпочати процес інтеграції та об’єднання із Білоруссю.

"Если друг оказался вдруг" – саме так наразі можна описати відносини між Росією та Білоруссю. Один із найбільших білоруських партнерів – абсолютно в усіх сферах – наразі активно впроваджує доволі агресивну політику стосовного свого західного сусіда.

Російська влада значно пожвавила роботу над Союзним договором – документом, який був підписаний ще 1999 року і передбачає інтеграцію Росії та Білорусі в конфедеративну Союзну державу. Фактично, має відбутися повне узагальнення діяльності обох країн: вони матимуть спільні збройні сили, валюту, митну та банківську системи, усі державні стандарти. І важко уявити, що 140-мільйонна Росія раптом захоче запроваджувати у всій своїй величезній країні норми 9-мільйонної Білорусі. А тому, йдеться скоріше про поглинання, а не про інтеграцію.

На противагу цьому президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив заручитись підтримкою на Заході, де його вже тривалий час називають "останнім диктатором Європи", критикують за порушення прав людини в країні та навіть щороку подовжують санкції як проти Лукашенка і його соратників, так і проти білоруських компаній.

ТСН.ua розповідає, як Лукашенко намагається поліпшувати відносини із країнами Європи та США, навіщо він це робить і якою є реакції Росії.

Рішення Лукашенка

Наприкінці серпня 2019 року Лукашенко провів зустріч із одним із найбільших на той час високопосадовців США – ексрадником із нацбезпеки Джоном Болтоном. Білоруський президент не приховував своїх намагань заручитися підтримкою Штатів.

"Я запропонував би обговорити відверто, навіть по-дружньому всі питання наших відносин. Нехай вони будуть неприємними для Білорусі, але ви повинні їх позначити... Це дозволить створити нам ту базу відносин на майбутнє, яка повинна бути між нами", - сказав Лукашенко.

За його словами, Білорусь неодноразово пропонувала США закрити "негарну сторінку" про погіршення білорусько-американських відносин і "почати з нового аркуша". "Таких помітних високопоставлених фігур [з США] в Білорусі не було давно. І в цьому теж історичність цього візиту", - додав Лукашенко.

Через деякий час стало відомо, що Білорусь та США вирішили обмінятися послами – вперше за 10 років. Про це рішення у середині вересня оголосив заступник державного секретаря США з політичних питань Девід Гейл, який також прибув до Білорусі із офіційним візитом.

Згодом Лукашенко пішов на ще один крок та підписав усі необхідні угоди для запровадження спрощеного візового режиму із Європейським союзом. Угода про спрощення візового режиму передбачатиме зниження ціни на шенгенську візу з 60 до 35 євро, а рішення щодо надання цих віз будуть ухвалюватися протягом 10 днів. Для цього білоруський президент погодив також угоду про реадмісію із ЄС – зобов’язання приймати назад власних громадян, а також тих, хто прибув із Білорусі та задавнив терміни перебування у Європейському союзі. Цю угоду лишається лише підписати.

Водночас, Україні і Польщі Лукашенко натякає на приєднання до грандіозного транспортного проєкту - об’єднання річкового маршруту від Чорного до Балтійського морів. Довжина його простягатиметься на дві тисячі кілометрів й проходитиме територією трьох держав через річки Вісла, Західний Буг, Прип’ять та Дніпро.

"Із США Білорусь все ще нормалізує відносини після подій 2008-2011 років, коли країни відкликали послів один одного, а Вашингтон ввів чутливі санкції проти Білорусі. Ту ж спадщину Мінськ долає і в стосунках з ЄС, намагаючись вийти на підписання базової угоди про партнерство і співпрацю, щоб, нарешті, в двосторонніх відносинах керуватися сучасним документом, а не угодою кінця 1980-х років. І перше, і друге Росія у відносинах з ЄС і США вже давно зробила, як домоглася і спрощення візового режиму з боку ЄС, до чого зараз готується Мінськ. Тому мова йде про нормалізацію і нормальний розвиток відносин, а не про зближення з прицілом на інтеграцію в євроатлантичні структури", - пояснив такі події у коментарі ТСН.ua керівник програми російських досліджень і співзасновник білоруського "Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень" Юрій Царик.

Та навіть більше – МЗС Білорусі не приховує, що до кінця 2019 року планує організувати візит Лукашенка до Європейського союзу. Незважаючи на те, що санкції проти білоруського президента були скасовані ще 2016 року, він роками не відвідував країни-члени ЄС. За даними джерел білоруських ЗМІ, візит Лукашенка відбудеться до Австрії, і станеться це вже в середині листопада.

карта можливих кордонів Росії після захоплення Білорусі
ТСН.ua

Як на це реагує Росія

Наступні президентські вибори у Росії відбудуться 2024 року. І вони будуть вкрай важливими, адже за Конституцією Путін не матиме права на них балотуватись. Тому наразі у Росії працюють над тим, як легально залишити російського президента при владі. Одним із таких варіантів і є створення Союзної держави, де президентом Білорусі лишиться Олександр Лукашенко, у Росії буде новий президент, а сам Путін стане очільником цієї Союзної держави і матиме під власним контролем такі важливі галузі як оборона, правоохоронна система та зовнішня політика.

Напередодні російські ЗМІ дізнались деталі узгодженої "Програми дій Білорусі та Росії щодо реалізації положень договору про створення Союзної держави". За їхніми даними, рівень інтеграції економік обох країн стане навіть вищим, ніж у Європейському союзі. Найважливіше об’єднання – це спільна податкова система, яку планують узгодити до 1 квітня 2021 року. Також від 2021 року планується створити спільну митну політику та енергополітику. Документ навіть передбачає створення єдиного регулятора, який відповідатиме за ціни на газ, нафту та електроенергію в обох країнах.

Міністерства економіки Росії та Білорусі мають наміри створити єдині норми для регулювання промислової та антимонопольної політики. Також у країнах планують створити спільний доступ до державних закупівель. Про єдину валюту у документі поки не йдеться, однак Центробанки обох країн мають працювати за спільними принципами банківського і фінансового нагляду. Водночас, у документі не згадуються такі галузі, як оборона, держбезпека, суд, правоохоронні органи, освіта, охорона здоров’я, наука та державне управління. Однак там зазначається, що інші пункти цієї програми можуть обговорюватись сторонами.

"По-перше, це внутрішня справа Білорусі. По-друге, говорити про тісну взаємодію Білорусі та США, нам здається, зараз не доводиться. Не йдеться про повноформатні офіційні контакти. Це візит на робочому рівні. Тривають інтеграційні процеси, триває розвиток нашої Союзної держави. Ми близькі союзники і партнери з розвитку ЄврАзЕС. Це партнерство і союзництво триває і буде тільки розвиватися, тут немає ніяких сумнівів", - так прокоментував візит Болтона до Білорусі речник російського президента Дмитро Пєсков.

Однак Росія уже поступово вдається до дестабілізаційних дій всередині Білорусі. Зокрема, вдається і до економічного шантажу, і до підбурювання населення країни.

"Основних напрямів роботи два. Перше - це нав'язування так званого "поглиблення інтеграції". Тобто, по суті, зміни формату інтеграції з заміною рівноправного співробітництва на односторонню залежність Білорусі від Росії. Однак зрозуміло, що білоруська влада на такий крок не піде за жодних обставин. Тому є другий напрям - провокування політичної кризи і дестабілізації в Білорусі. У разі, якщо Мінськ піде на поступки Москві із "поглиблення інтеграції", російська сторона буде провокувати протести під виглядом "виступів націоналістів". У разі ж, якщо Мінськ не підпише програму дій, Кремль буде вводити елементи економічної блокади і провокувати соціально-економічні протести", - розповідає експерт Юрій Царик.

На початку жовтня у Мінську вже відбулися незначні протести проти інтеграції з Росією. Мітинг ініціював опозиціонер Микола Статкевич в рамках передвиборчих пікетів кандидатів в депутати. На захід у центрі білоруської столиці прийшло близько 100 осіб.

Водночас, у Білорусі запевняють, що наразі навіть не обговорюють політичну інтеграцію обох країн. 

"Спочатку (в програмі інтеграції - прим.ред.) містилися положення щодо створення певних наднаціональних структур. Що пов'язано з політичною складовою інтеграції Білорусі та Росії. Але на зустрічі президентів Білорусі і Росії під час Форуму регіонів в липні в Санкт-Петербурзі обговорювалися всі пропозиції сторін і однозначно була визнана недоцільною робота над пропозиціями, що містять політичну складову", - наголосив голова МЗС Білорусі Володимир Макей.

Відео Поглинання Білорусі: Кремль оголосив про початок економічної інтеграції країн

Об'єднання в союзну державу Білорусі та Росії. Країни вже заявили, що активно розробляють так звану програму економічної інтеграції. І початися вона може цієї зими. Власне, договір про створення союзу держав Москва і Мінськ підписали ще 20 років тому. От тільки тоді Лукашенко аж ніяк не очікував, що на зміну Єльцину йому доведеться мати справу з Путіним. Тільки-но той прийшов до влади, білоруський очільник намагався дати задній хід. Утім, Кремль зі своїх лещат так просто не відпускає.  

Поглинання Білорусі: Кремль оголосив про початок економічної інтеграції країн

Навіщо Лукашенку покращення відносин із Заходом

Після початку доволі агресивної політики з боку Росії білоруський президент почав шукати певної підтримки. Зокрема, він розуміє, що поглинання Білорусі з боку РФ невигідне як йому, так і країнам Заходу.

"Нинішній етап нормалізації відносин Білорусі із Заходом пов'язаний з тією роллю, яку Білорусь відіграє для регіональної безпеки після початку української кризи. Зокрема, роль ця полягає в тому, щоб не допускати використання території Білорусі для агресивних дій з боку Російської Федерації. І Білорусь сама критично зацікавлена ​​в збереженні цієї ролі, оскільки альтернативою цій ролі є тільки роль військово-стратегічного плацдарму Росії з повним підпорядкуванням Мінська Москві. А це білоруську владу не влаштовує. Тому в цьому випадку інтереси Заходу і стратегічні інтереси Білорусі багато в чому збігаються", - зазначає експерт Юрій Царик.

Окрім цього, за його словами, Мінськ зацікавлений і у нарощуванні економічних зв’язків як зі США, так і з ЄС. Водночас, на Заході мають певні вимоги і до Лукашенка, зокрема вони стосуються свободи слова і прав людини, а також проведення вільних виборів, адже на Білорусь очікують парламентські вибори 2019 року та президентські 2020 року. На думку експерта, це може призвести до появи більшої кількості так званих опозиціонерів і білоруському парламенті.

"Не можна сказати, що проведення виборів в більш демократичному ключі сильно суперечить інтересам білоруської влади. Тому вимога це прийнятна. Інша справа, що, з різних причин, може не вдатися", - підкреслює експерт.

Російська агресія в Україні розпочалась після вибору курсу українського народу на Захід. За це рішення українці заплатили сотнею життів під час Революції гідності та тисячами загиблими у війна на Донбасі. Захід не мав морального права цього не помітити, а тому і значно активніше, ніж у випадках Грузії та Молдови, став на захист України у конфлікті з Росією. Чи не вперше Європа відкрито і потужно виступила проти російських дій, запровадивши, між іншим, економічні санкції. У Білорусі цього немає – вона лишається сам на сам із потужним агресором, який лише донедавна був вірним другом та надійним партнером.

Олексій Ярмоленко 

Залиште свій коментар