Блокада Ормузької протоки: світу загрожує глобальний дефіцит товарів та стрибок цін

Війна між США, Ізраїлем та Іраном і подальше перекриття Ормузької протоки вже спровокували стрибок цін на енергоносії. Однак конфлікт вдарить не лише по вартості пального: під загрозою опинилося глобальне постачання їжі, ліків та навіть мікрочипів для побутової техніки.

Про це пише BBC.

Дефіцит добрив та загроза голоду

Країни Перської затоки є найбільшими експортерами нафтохімії, зокрема добрив, які критично важливі для світового сільського господарства. За даними ООН, через протоку зазвичай проходить близько третини світових поставок карбаміду, калію, аміаку та фосфатів. Проте від початку бойових дій експорт цих речовин морським шляхом стрімко обвалився.

Аналітики б’ють на сполох, адже березень і квітень — це гарячий сезон посівної у Північній півкулі. Брак добрив зараз неминуче призведе до катастрофічної втрати врожаю наприкінці року. За підрахунками експертів, через це світові ціни на пшеницю можуть зрости на 4,2%, а на фрукти й овочі — на понад 5%.

«Відносно нетривале перекриття поставок порушить увесь процес дозрівання врожаю, що матиме наслідки для продовольчої безпеки, які зберігатимуться ще тривалий час після відкриття протоки», — зазначають дослідники з Кільського інституту світової економіки.

Удар по медицині та ринку електроніки

Блокада протоки також серйозно вдарить по виробництву передових технологій та медичному обслуговуванню. З Катару через цей водний шлях постачається третина світового гелію, необхідного для створення мікрочипів для смартфонів та охолодження магнітів в апаратах МРТ. Оскільки великий катарський завод зупинився через атаки безпілотників, ціни на електроніку та медичні дослідження можуть злетіти в рази.

Крім того, під загрозою опинилося світове виробництво життєво необхідних ліків та сучасних акумуляторів. Нафтохімічні матеріали, що експортуються з Перської затоки, є базою для виготовлення антибіотиків і знеболювальних. А сірка, яку також масово вивозять цим шляхом, використовується для переробки літію, кобальту та нікелю — головних компонентів батарей для електромобілів і техніки.

Війна в Ірані — останні новини

Єменські хусити, які підтримують Тегеран, офіційно вступили у війну на Близькому Сході. Вночі 28 березня вони вперше вдарили балістичними ракетами по військових об’єктах Ізраїлю, заявивши, що їхні операції триватимуть до закінчення «агресії» на всіх фронтах. Повстанський рух наголосив, що ця атака стала прямою відповіддю на обстріли інфраструктури в Ірані, Лівані та Іраку.

На тлі загострення ситуації президент США Дональд Трамп демонструє вкрай суперечливі сигнали, чим викликає розчарування серед республіканців та союзників. З одного боку він одночасно закликає до миру та заперечує наміри Ірану укласти перемир’я, а з іншого — віддає наказ розмістити тисячі додаткових військових у регіоні.

Такі мінливі заяви з Білого дому викликають тривогу, адже Трамп уникає конкретики щодо того, що саме вважатиметься перемогою США у цій війні. Білий дім фактично опинився між тиском арабських союзників та вимогами деяких республіканців просто вийти з конфлікту.

Щодо російського сліду, то експерти підтверджують обмін розвідувальними даними між Москвою та Тегераном. Відповідаючи на запитання про те, чи зможе Путін і надалі передавати зброю Ірану, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос оцінив обірвані «логістичні судини» обох країн.

За його словами, наразі постачання Каспійським морем фактично зупинилося, адже акваторію постійно моніторить американська та ізраїльська авіація. А щодо можливого передавання російських зенітно-ракетних комплексів, то якщо такі поставки й були, вони здійснювалися ще до початку повномасштабної військової операції союзників.

Нагадаємо, президент Фінляндії заявив, що війна в Ірані вдарить по економіці гірше за Covid. Александр Стубб також попередив, що конфлікт на Близькому Сході наближає світ до Третьої світової війни.