Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Будапешт назвав скасування мовного закону в Україні загрозою для угорської меншини

Конфлікт між Будапештом та Києвом розгорівся через ухвалення закону України про освіту.

Угорщина продовжує очікувати від України надання законодавчих гарантій дотримання прав угорської меншини.

Про це у середу, 7 березня, заявив речник уряду Угорщини Золтан Ковач, відповідаючи у Брюсселі на запитання DW. "Все залежить від українців. Я думаю, що угорська позиція є твердою, дуже очевидною й адекватною: нам потрібні законодавчі запевнення того, що поради Венеціанської комісії будуть закріплені в новому законі, у змінах до закону", - сказав речник.

Золтан Ковач також прокоментував нещодавнє рішення Конституційного суду України про визнання неконституційним закону про засади мовної політики. Цей крок він назвав "ще одним внеском у законодавчу невизначеність, скажімо так, загрозою для угорської меншини". А два напади на будівлю Товариства угорської культури в Ужгороді він назвав "терористичними атаками", через які Будапешт занепокоєний.

ВідеоУгорщина профінансує навчання українських студентів на наступний рік

Програма освітнього обміну в Угорщині на 2018-19 роки передбачає близько 100 стипендій для українських бакалаврів, магістрів та аспірантів. Про це повідомляє вітчизняне Міністерство освіти і науки. Українці зможуть обирати і мову навчання. З наступного року у Польщі набувають чинності нові правила працевлаштування іноземців, у тому числі і українців. За дозвіл на сезонну роботу у країні доведеться платити 30 злотих, це близько 240 гривень. Причина запровадження таких правил – контроль всіх трудових мігрантів.

Угорщина профінансує навчання українських студентів на наступний рік


Нагадаємо, конфлікт між Будапештом та Києвом розгорівся через ухвалення закону України про освіту, який визначає мовою освітнього процесу українську. У відповідь на це Угорщина, зокрема, блокує деякі елементи співпраці між Україною та НАТО. Київ висловлював нерозуміння з приводу такого підходу. За словами ж Ковача, положення цього закону стосуються як ЄС, так і НАТО: "Є правила переговорів щодо членства у НАТО чи ЄС. Одним з принципів є те, що не можна забирати ті права та той правовий простір, якими меншини вже користуються".

У лютому Кабмін України запропонував законодавчі зміни, аби подовжити перехідний період щодо застосування мовної статті закону про освіту з 2020 до 2023 року, а також прописав у Річній національній програмі Україна-НАТО рекомендації Венеціанської комісії.

На запитання DW, якщо обидва ці документи будуть ухвалені, чи вважатиме Будапешт це достатніми гарантіями, Ковач відповів: "Я не можу сказати, оскільки крім цих двох кроків ми маємо справу з законом про освіту, про мову. Нам потрібні повні запевнення для угорської меншини в Україні". Він додав, що поки українська влада не надасть "цих гарантій", все залишатиметься без змін.

Нагадаємо, в Ужгороді в ніч проти вівторка, 27 лютого, сталася пожежа у будівлі Закарпатського союзу угорців, що розташоване на Православній набережній. Також цього ж місяця, у ніч проти неділі, 4 лютого, невідомі кинули пляшку з запалювальною сумішшю у вікно будівлі Закарпатського союзу угорців. Згодом з'ясувалося, що за підпалом стояли громадяни Польщі, члени праворадикальної організації "Фаланга". 

У Міністерстві закордонних справ України назвали підпал офісу «Товариства угорської культури Закарпаття» в Ужгороді провокацією, спрямованою на розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Залиште свій коментар

Вибір редакції