Відразу кілька людей претендують на посаду президента країни.
У лідера найбільш густонаселеної країни Центральної Азії немає офіційного наступника.
Про це пишуть Шон Уокер і Люк Хардінг у статті "Через смерть диктатора Іслама Карімова Узбекистан поринув у невизначеність", опублікованій на сайті газети The Guardian.
Диктатор-ветеран Іслам Карімов помер, і тим самим штовхнув найбільш густонаселену країну в Центральній Азії в стан хаосу та політичної невизначеності.
Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим повідомив про це на зустрічі зі своїм кабінетом, він сказав: "Нехай Бог упокоїть його душу". Ця заява підтвердила чутки про те, що у Карімова трапився смертельний інсульт на початку цього тижня.
Спочатку уряд Узбекистану не підтвердив повідомлення, але на державних каналах грала похоронна музика. Пізніше в п'ятницю уряд все ж опублікував заяву про смерть 78-річного президента.
Уряд заявив, що похорон Карімова відбудеться у суботу в його рідному місті Самарканд, де поховані його мати і два брати. На фотографіях видно судомні приготування на кладовищі міста, робітники очищають історичне місце.
Посли в Ташкенті повинні в суботу вранці прибути на залізничний вокзал. Аеропорт Самарканда був закритий для неофіційного трафіку. Очікується приїзд кількох лідерів Центральної Азії, в тому числі і президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
У Карімова – лідера радянських часів, який керував Узбекистаном ще до падіння Берлінської стіни – немає офіційного наступника. Найбільш імовірним кандидатом на його місце вважають давнього прем'єр-міністра Узбекистану Шавката Мірзіяєва.
Вважають, що Мірзіяєва підтримує впливовий начальник розвідки Узбекистану Рустам Іноятов. У дипломатичному повідомленні США 2008 року мовиться, що в Іноятова "досить компрометуючої інформації про Мірзіяєва, щоб забезпечити захист своїх власних інтересів". Ще один претендент – міністр фінансів і заступник прем'єр-міністра Рустам Азімов.
Широко поширена думка, що еліта країни погоджує кандидатуру нового президента, виходячи зі своїх власних економічних та ділових інтересів. Мірзіяєв полетів в Самарканд, щоб зайнятися організацією похорону, і опинився у виграшному становищі.
Малоймовірно, що країна з населенням 31 мільйон жителів, стане демократією, особливо після 25 років репресій, масових арештів і непохитного авторитаризму. Навіть за мірками регіону, Карімов жорстоко розправлявся з проявами інакомислення.
У 2005 році його війська розстріляли сотні демонстрантів в Андижані. Масове вбивство привело до розриву відносин з Вашингтоном, який раніше вважав Узбекистан стратегічним партнером у боротьбі з тероризмом. Зв'язок між Вашингтоном і Ташкентом поступово поліпшувалися після 2007 року. Узбекистан був важливим центром постачання для війни, яку США вели у сусідньому Афганістані.
"Це наче темні дні кремлінології. Ми повинні побачити, хто де буде стояти і хто що буде говорити на похоронах", - сказала Дейрдре Тайнан, директор проектів з Центральної Азії в International Crisis Group (Бішкек, Киргизстан).
"Якщо все відбудеться згідно з планом, то похорони пройдуть так само гладко, як це було з Бердимухамедовим", - додала Тайнан, маючи на увазі президента Туркменістану Гурбангулі Бердимухамедова. Колишній стоматолог і міністр охорони здоров'я зайняв посаду давнього диктатора Сапармурата Ніязова після його смерті у 2006 році, після цього він почав створювати культ особистості настільки ж роздутий, як і у його попередника. Тим не менш, мало хто має уявлення про реальну напруженість, яка панує в темному внутрішньому колі країни.
"Ми цього не бачимо, але це не означає, що там немає напруженості та політичних ігор за закритими дверима", - сказала Тайнан.
Регіональні аналітики кажуть, що варто стежити за внутрішньою ситуацією, а також за ситуацією на кордоні між Киргизстаном і Узбекистаном. Етнічні узбеки живуть на півдні Киргизстану, у 2010 році етнічне насильство там призвело до загибелі понад 400 людей. Ситуація на кордоні залишається напруженою і в останні два тижні посилюється протистояння через спірну ділянку кордону, четверо громадян Киргизстану затримані і наразі перебувають в узбецьких в'язницях. Киргизькі чиновники побоюються, що новий узбецький президент може вважати етнічну карту хорошим інструментом для того, щоб згуртувати націю.
"Узбекистан – кланова, багатонаціональна країна з регіонами, які протягом багатьох століть були ворогуючими ханствами, ймовірність конфлікту існує до цих пір ", - написала Тайнан на цьому тижні, вказуючи на сепаратистські тенденції в північно-західній частині Каракалпакстану.
"Густонаселену Ферганскую долину переслідують спогади про жорстокі заходи уряду в 2005 році... У минулому році доходи по всій країні знизилися, а масові арешти передбачуваних ісламських екстремістів посилили відчуття страху і недовіри", - додала вона.
Нагадаємо, раніше, увечері 2 вересня, з'явилася суперечлива інформація про смерть президента Узбекистану Іслама Карімова.
Російське агентство "Інтерфакс" повідомило про його смерть з посиланням на нібито офіційну заяву уряду країни. Новину моментально підхопили всі провідні ЗМІ. Втім, сайт уряду Узбекистану на той момент не працював.
Практично відразу російське агентство РИА Новости поширило спростування даних про смерть Карімова, посилаючись на уряд Республіки.
"До цього часу інформація про смерть президента Узбекистану Іслама Карімова не поширюється ні на яких інформесурсах", - сказав журналістам представник Кабміну.
Після цього агентство "Інтерфакс" анулювало новину про смерть лідера Узбекистану.
"Новина із заголовком "Помер президент Узбекистану Іслам Карімов" вийшла в результаті технічного збою", - говорилося на сайті.
Нагадаємо, вранці 1 вересня Кабінет міністрів Узбекистану повідомив, що Карімов перебуває в критичному стані після того, як був госпіталізований минулої суботи з інсультом.
Пізніше агентство Reuters з посиланням на неназвані дипломатичні джерела повідомило про смерть Карімова.
Ще 28 серпня низка ЗМІ повідомили про госпіталізацію президента Узбекистану Іслама Карімова. У понеділок, 29 серпня, зі слів дочки Карімова стало відомо, що у президента стався інсульт, і він перебуває в реанімації.
З часом мас-медіа почали поширювати інформацію про смерть президента країни, проте чиновники не підтверджували цю інформацію.