Чоловіку скасували вирок після 44 років у в’язниці, а потім знову затримали: деталі

Суд у США скасував довічний вирок 64-річному Субраманьяму Ведаму, який провів у в’язниці понад 40 років за вбивство друга. Проте замість довгоочікуваної волі на нього чекав новий арешт та загроза депортації з країни, яку чоловік вважає домом.

Про це пише CNN.

Ведам провів за ґратами понад чотири десятиліття, перш ніж у серпні суд скасував його вирок. Уже наступного дня після зняття обвинувачень чоловіка затримали співробітники Служби імміграційного та митного контролю США (ICE).

2 квітня імміграційний суддя Адам Панопулос постановив, що може Ведам може залишитися в Сполучених Штатах. Попри рішення суду, негайного звільнення не буде: чоловік разом із адвокатом ще мають подати клопотання про заставу. Водночас Міністерство внутрішньої безпеки може оскаржити це рішення до 4 травня.

Панопулос зазначив, що за роки ув’язнення Ведам суттєво змінився: він займався навчанням, допомагав іншим і став наставником для чотирьох племінниць, з якими познайомився вже під час відбування покарання.

Оцінюючи цей шлях, суддя наголосив, що суд сприймає «останні 44 роки» як частину «нового шляху», на якому Ведам зумів знайти своє покликання у Сполучених Штатах.

Окремо він відзначив прагнення чоловіка «почати життя заново» у 64 роки.

У своїй заяві Ведам підкреслив, що «вдячний» за рішення суду, а також за підтримку близьких.

«Я хотів би відзначити, що в мене справді особлива родина. Також хочу подякувати багатьом-багатьом друзям, які підтримували мене і вірили в мене протягом останніх 44 років. Без їхньої віри в справедливість, я не думаю, що мій успіх був би можливим», — розповів чоловік.

Ця справа розглядається на тлі напруженої ситуації в імміграційній системі США, де ініціативи Білого дому щодо реформ ускладнили шанси уникнути депортації.

У випадку Ведама суддя міг ухвалити рішення про його видворення до Індії — країни, яку той залишив ще немовлям і де його знають як «Субу».

Його сестра Сарасваті Ведам виступила в суді 1 квітня, закликаючи дозволити йому залишитися у США. Після слухання вона разом із двома доньками чекала рішення з обережним оптимізмом. У коментарі CNN жінкасказала, що вдячна за вердикт, але шкодує, що її батьки не дожили до того, щоб побачити «цей день».

Скасований вирок та затримання ICE — подробиці

Минулого року о третій ночі Сарасваті Ведам отримала дзвінок, якого очікувала понад 40 років: вирок її братові за вбивство скасовано. Жінка не могла визначитися, що відчуває більше — радість чи сльози. На той момент вона перебувала в Новій Зеландії, де викладала як професорка.

Однак більш ніж через місяць, коли Сарасваті приїхала забрати брата з в’язниці в Пенсильванії, на неї чекала нова несподіванка.

«Його не було», — сказала жінка.

Ведама вже забрали під варту співробітники ICE.

Понад чотири десятиліття тому Субу засудили до довічного ув’язнення без права на умовно-дострокове звільнення за вбивство, яке, за словами чоловіка, він не вчиняв. Окрім цього, Ведам не оскаржував обвинувачення у зберіганні ЛСД з метою збуту.

У серпні суд скасував вирок за вбивство після того, як адвокати встановили: під час двох судових процесів прокуратура приховала потенційно важливі балістичні докази.

Свобода, на яку чекали десятиліттями, здавалася вже досяжною. Втім, ця надія швидко зникла. Вже наступного дня після зняття обвинувачень Субу затримали співробітники ICE на підставі чинного ордера на депортацію, пов’язаного з вироком у наркотичній справі.

«Не можна сказати, що це було зовсім неможливо», — зазначила його сестра. Водночас вона зізналася, що через роки «я навіть не пам’ятала, що це все ще актуально».

За словами жінки, батьки привезли Субу до США з Індії ще немовлям.

«Вони приїхали як молода пара з двома маленькими дітьми, з великими надіями і хорошою роботою», — пригадує сестра, яка народилася вже в Америці.

Вона також розповіла, що батьки регулярно відвідували брата у в’язниці, поки були живі. Саме про них Сарасваті подумала першими, коли дізналася про скасування вироку.

«Це несправедливо, що вони не дожили до цього моменту і що він втратив так багато десятиліть свого життя», — сказала вона, не стримуючи сліз.

Міністерство внутрішньої безпеки, своєю чергою, продовжує наполягати на депортації. Після рішення суду CNN звернувся до відомства за коментарем.

«Скасування одного вироку не зупинить дії ICE щодо забезпечення федерального імміграційного законодавства. Якщо ви порушуєте закон, ви нестимете наслідки», — раніше заявляв представник DHS.

У лютому Рада з імміграційних апеляцій США — найвищий адміністративний орган у цій сфері — визнала справу Субу «винятковою» і такою, що потребує повторного розгляду. Як пояснила його адвокатка Ава Бенах, первинний ордер на депортацію, який згодом скасували, ґрунтувався на вже анульованому вироку за вбивство та пов’язаному з ним наркотичному обвинуваченні.

Однак наприкінці лютого федеральний імміграційний суддя відмовив Субу у звільненні під заставу на час розгляду справи, врахувавши його засудження за продаж ЛСД, що зазвичай класифікується як «обтяжливий злочин».

Останній шанс чоловіка вплинути на рішення суду

Під час слухання 1 квітня Субу, виступаючи онлайн, визнав, що в молодості робив «дурні речі» — вживав алкоголь і наркотики, але підкреслив, що не є схильним до насильства.

«Можливо, я вживав наркотики, але ніколи не робив нічого насильницького. Ніколи», — сказав він.

На запитання адвокатки Субу відповідав прямо, іноді з легким акцентом, характерним для округу Делавер у Пенсильванії.

Говорячи про скасований вирок і запропоновані угоди зі слідством, він помітно пожвавився.

«Я знав, що я невинний. Усе це було як поганий сон», — сказав чоловік.

Під час ув’язнення Субу долучався до різних програм, займався спортом і здобув вищу освіту, хоча, за його словами, навчатися було «дуже» складно в таких умовах.

Після звільнення чоловік планує переїхати до Сакраменто, де житиме з однією зі своїх племінниць і її родиною, серед яких є півторарічна дівчинка з другим ім’ям Субу — на його честь.

Чоловік зазначив, що не мав можливості створити власну сім’ю, але хоче бути «дядьком-нянею» для своєї двоюрідної онуки та продовжити освіту. Йому вже запропонували стипендію в Університеті штату Орегон.

Сарасваті також свідчила, що попри роки розлуки завжди залишалася близькою з братом. Він не був поруч у важливі моменти життя сестри — на весіллі чи при народженні дітей, але її доньки дуже до нього прив’язані.

День оголошення вироку Сарасваті пам’ятає досі. Можлива депортація брата стала б для неї ще одним важким ударом. Жінка пояснила, що в Індії у Субу не залишилося родини, він не володіє мовою, а відстань і різниця в часі зруйнували б їхній тісний зв’язок.

«Мої дівчата знають його майже як ще одного з батьків», — сказала Сарасваті.

Тепер вона сподівається якнайшвидше обійняти брата і «по-справжньому побути з ним», коли він вийде на свободу. Очікування цього моменту після всіх років жінка називає нелюдським.

«Ми просто хочемо, щоб у нього був момент спокою і момент святкування», — сказала вона.

Приховані докази у справі про вбивство

Справу про вбивство, за якою засудили Субу, пов’язували із загибеллю його друга та колишнього сусіда по кімнаті — 19-річного студента Томаса Кінсера.

У день зникнення сусіда у грудні 1980 року Субу попросив підвезти його до сусіднього міста, щоб придбати наркотики. Через дев’ять місяців останки Кінсера виявили в проваллі з кульовим отвором у черепі. Зброї не знайшли, але в його одязі була куля калібру .25.

Спершу Субу затримали за підозрою у злочинах, пов’язаних із наркотиками, а згодом висунули обвинувачення у вбивстві. Він не заперечував провину за наркотичними статтями.

Хоча під час суду присяжні чули, що Субу придбав пістолет калібру .25, їм не надали звіт ФБР, у якому йшлося, що рана Кінсера була надто малою для такої зброї. Попри те, що прокурори знали точні параметри поранення, ці дані не були передані стороні захисту.

Саме цей звіт став одним із ключових доказів, які команда юристів виявила 2022 року. Згодом це призвело до рішення суду в серпні 2025 року про те, що процес був несправедливим і підлягає перегляду.

Трохи більше ніж за місяць прокуратура округу Центр заявила, що не буде ініціювати новий розгляд і зніме обвинувачення.

Водночас окружний прокурор підкреслив, що «пан Кінсер був убитий пістолетом калібру .25. Ці докази були переконливими 40 років тому і залишаються такими сьогодні».

«Однак факти залишаються фактами: розгляд справи через 44 роки буде надзвичайно складним, а шанси на успіх не такі, як раніше. Він провів 44 роки у в’язниці без зафіксованих порушень, що свідчить про відсутність загрози для суспільства», — йшлося в заяві прокурора.

Сестра зізнається, що переживати такі повороти щоразу дедалі важче.

«Важко знову і знову сподіватися, а потім розчаровуватися. Ми все ще сподіваємося і уявляємо, як це буде — коли він нарешті повернеться додому», — сказала вона.

До слова, в Австралії 58-річній Кетлін Фолбіг запропонували 2 млн дол. компенсації за 20 років помилкового ув’язнення. Її засудили 2003 року за смерть чотирьох дітей, проте у 2023-му помилували після виявлення генетичних причин трагедій. Уряд здійснив добровільну виплату, яку адвокати жінки назвали «образливою та несправедливою» з огляду на втрачені десятиліття життя та пережиту травму.